Ще зовсім недавно 8-річний Арсен Коваленко із Києва жив звичайним життям. Ходив до школи. Грався із друзями у дворі. Мріяв про собаку. Часом – пустував, як роблять це мільйони 8-річних хлопчиків у всіх куточках світу.
Все змінилося кілька днів тому, коли в життя Арсена та його батьків увірвалося страшне слово “рак”.
“Минулого тижня синочок ще ходив до школи, на гуртки та заняття, радів життю, а сьогодні нам винесли смертний вирок”, – написала мама Арсена, Алла Коваленко на своїй сторінці у Facebook 13 грудня.
“Це було минулого четверга… Арсен раптом почав кашляти. Такий “гавкаючий” кашель з’явився. Я спочатку подумала, що це трахеїт або ларингіт. У нас уже таке було. Почала давати йому ліки. Але цього разу вони не допомогли. І ми поїхали в поліклініку… Лікарка сина оглянула, у нього з лівого боку не прослуховувалося дихання. Тоді нас направили на рентген, який показав двостороннє запалення легень. Лікарі також помітили, що серце в Арсена збільшене”, – пригадує Алла.
Щоб зрозуміти, чому у 8-річної дитини раптом збільшився серцевий м’яз, Арсена направили до Київської міської дитячої клінічної лікарні №1 на Богатирській. Добу хлопчик із мамою провели в інфекційному відділенні, де дитині зробили ПЛР-тест. Після цього Арсена перевели до педіатричного відділення, де лікарі почали шукати причини погіршення здоров’я дитини.
“Арсена забрали в реанімацію, зробили УЗД – і виявили, що це не серце збільшилося. Це пухлина. Плюс до всього в Арсенчика накопичувалася рідина в легенях. Йому зробили пункцію і відправили цю рідину на гістологію. Результати гістології підтвердили побоювання лікарів: у нашого сина діагностували гостру Т-клітинну лімфобластну лімфому з ураженням середостіння. КТ потім цей діагноз підтвердила”, – розповідає Алла.
Захворювання, яке виявили у Арсена, лікарі відносять до агресивних. Без належного лікування люди з таким діагнозом можуть згоріти за лічені місяці. Становище хлопчика ускладнюється ще й тим, що Т-клітинна лімфома – не єдина його проблема. В “Охматдиті”, куди дитину перевели з лікарні на Богатирській і де Арсен досі проходить обстеження, лікарі поставили ще один діагноз: лейкоз.
“Я ще не усвідомила і не прийняла цього. Здається, це якийсь страшний сон. Що ти ось-ось прокинешся – і зрозумієш, що нічого цього насправді не відбувається. Але прокинутися не виходить. І від болю хочеться кричати”, – розповідає Алла.
Вона каже: страшну новину вони з чоловіком Євгеном сприйняли дуже тяжко. Сама Алла з моменту озвучування діагнозу не могла спати. Вперше нормально заснула лише через тиждень після потрапляння до лікарні – завдяки сильнодійним заспокійливим. Їх Алла почала вживати, коли усвідомила, що сили закінчуються. І що заганяючи себе, вона дитині не допоможе.
“Найстрашніше – що нічого не віщувало біди. Не було жодних симптомів, ніяких скарг, нічого! І через це, як сказали лікарі, ми втратили багато часу… Там пухлина дуже велика. Арсену навіть пункції роблять без седації – його не можна занурювати в сон через те, що легені стиснуті… І зараз нам треба цю пухлину зменшити. Ми синові одразу розповіли, що з ним відбувається. Що у нього всередині пухлина, що вона росте – і нам треба її вилікувати. А для цього необхідно слухати лікарів і робити все, що вони говорять… Йому постійно роблять уколи, проводять різні маніпуляції… Він втомився. Дуже хоче додому… Після цієї розмови Арсенчик погодився потерпіти – щоб знову бути здоровим”, – розповідає Алла.
Щоб не гаяти дорогоцінного часу, лікарі паралельно з обстеженнями почали проводити Арсену курс хімієтерапії. Від того, чи подіє “хімія” на пухлину, що оселилася в грудях малюка, як саме вона подіє і що ще допоможуть виявити обстеження – буде залежати подальша стратегія лікування хлопчика. Поки що ж лікарі від прогнозів утримуються, обмежуючись туманним “шанси є”.
До чого готуватись, батьки Арсена досі не знають. Чи вирішать медики видаляти пухлину хірургічним шляхом – чи вдасться обійтися хімієтерапією? Чи зможуть Арсену допомогти в Україні – чи для порятунку його життя доведеться шукати сотні тисяч доларів для проведення пересадки кісткового мозку за кордоном?.. Зрозуміло одне: навіть за найсприятливіших розкладів сім’ї знадобляться великі гроші. І без допомоги вони не впораються.
Всі, хто знає Арсена, кажуть, що він дуже активний, світлий і життєрадісний хлопчик. Він уже два роки займається карате, відвідує гурток з робототехніки, обожнює малювати, співати, слухати пісні Земфіри та Qween.
У Арсена – незвичайне для дітей цього віку загострене почуття справедливості. Вчителі розповідають, що він не раз ставав на захист дівчаток і заступався за друзів, яких ображали сильніші хлопці – навіть знаючи, що може отримати потім за це на горіхи від дорослих.
У свої 8 років Арсен точно знає, ким стане, коли виросте. Він любить собак – і завжди мріяв про власного чотирилапого друга. А під час літніх канікул, які разом з родиною проводив на дачі в селі – виходжував двох маленьких цуценят, що жили на території підприємства неподалік.
“Ми їх взяли до себе, викупали… З одного з цих цуценят зняли 8 кліщів… Коли їхали додому – віднесли їх назад на те підприємство, до їхньої мами… Пізніше дізналися, що одне з цуценят померло через занесену кліщами інфекцію. Арсен тоді сказав: “Я все переосмислив. Буду ветеринаром. Хочу рятувати тварин”, – каже Алла.
Випробування, яке випало на долю родини Коваленків, вже змусило їх багато чого переосмислити. Все, що здавалося таким важливим раніше – гроші, кар’єра, успішність – ніщо порівняно з загрозою втратити власну дитину.
Тож батьки мають намір боротися за свого єдиного сина. І просять підтримати їх у цій боротьбі.
Реквізити для допомоги Арсену Коваленку:
ПриватБанк: 4149 6090 0229 4165– Коваленко Євген (тато Арсена)
Для інших банків:
Установа банку: ПриватБанк
МФО банку: 305299
Отримувач платежу: Коваленко Євген Вікторович
IBAN: UA263052990000026206771697378
Рахунок одержувача: 26206771697378
Валюта карти: UAH
РНОКПП отримувача: 3168413851
Призначення платежу: поповнення рахунку Коваленко Євген Вікторович