В уряді пропонують ухвалити новий закон

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що чоловіків, які під час війни виїхали з України у незаконний спосіб, можуть покарати після їхнього повернення на Батьківщину. Українське законодавство поки не передбачає відповідальності за незаконний перетин кордону під час дії воєнного стану, проте в уряді та Верховній Раді, ймовірно, ініціюють створення відповідного закону, “щоб кожному громадянину нагадати, що він робив під час війни”.

Наскільки конституційним буде такий закон і як він вплине на бажання українців повертатися на Батьківщину після завершення війни — розбирався “Телеграф”.

За чинним законодавством, з початку повномасштабної війни чоловікам — громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов’язаним був обмежений виїзд за кордон до завершення дії воєнного стану. Протягом останніх 15 місяців ця норма неодноразово зазнавала змін та доповнень — деякі категорії громадян все ж отримали право тимчасового виїзду з країни за умови надання гарантії повернення у встановлений строк або ж навіть внесення застави на випадок відмови від повернення.

Очевидно, що більшості громадян України дані послаблення все ж не торкнулися. Попри заборону, за час дії воєнного стану тисячі рядових українців намагалися виїхати за кордон як у легальний спосіб, так і вдаючись до підкупу прикордонників, підробки документів або ж навіть видаючи себе за жінок. І якщо моральний аспект цих вчинків залишається справою виключно самих втікачів, то з юридичною оцінкою все дещо складніше.

П’ять гарячих красунь, які виявилися чоловіками при перетині кордону (фото)
Українське законодавство передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за хабарництво та підробку офіційних документів. Але для покарання таких порушників, вони мають бути спіймані на гарячому. Якщо ж у паспорті громадянина стоїть відмітка Прикордонної служби з дозволом на виїзд з країни, отже, на момент перетину кордону в його діях складу злочину не вбачалося, а довести зворотне за чинним законом буде складно.

За словами адвоката АО “Лещенко, Дорошенко і партнери” Лідії Карплюк, згідно з чинним законодавством, за нелегальне перетинання державного кордону України особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 2041 КУпАП, тобто накладено штраф або адміністративний арешт, і лише за умови, якщо їх накладено протягом трьох місяців з дня виявлення такого правопорушення, але не пізніше року з дня його вчинення.

“Тобто, теоретично, вже зараз можна притягнути до адміністративної відповідальності, якщо, наприклад, чоловік після незаконного перетину кордону протягом року повернеться в Україну, і то на практиці одразу виникне питання, як встановити дату, коли ж відбувся той незаконний перетин кордону. І навіть якщо припустити, що така справа дійде до суду, то в ході судового розгляду можна буде оспорити версію, викладену у протоколі, та надати свої докази на її спростування”, — пояснює юрист в коментарі “Телеграфу”.

Виїзд за кордон під час війни: що змінилося для українців у травні
Щодо кримінальної відповідальності, на даний час вона передбачена статтею 3322 Кримінального кодексу України, але виключно за умови, якщо незаконний перетин кордону був скоєний з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів Збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості.

“Тобто за цією нормою на даний час не можна притягнути до кримінальної відповідальності чоловіків, які незаконно перетнули кордон і не відносяться до зазначених у статті категорій, та згодом повертаються в Україну”, — каже експерт.

Чому новий закон приречений
Попри ентузіазм українських чиновників у бажанні покарати втікачів від війни, закон, за яким таких осіб оголосять злочинцями заднім числом і притягнуть до відповідальності після їхнього повернення на Батьківщину, не має шансу ані на ухвалення, ані на подальшу ефективну дію.

Головною перешкодою для цього є ст.58 Конституції України, яка чітко вказує, що закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони скасовують або пом’якшують відповідальність особи. Тобто, якщо на момент скоєння дій вони не визнавалися законом як протиправні, покарати за них в майбутньому не можуть.

Ймовірно, завчасно передбачаючи колізійність майбутнього правового акту, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив, що у підготовці до розробки даного закону “вивчається міжнародний досвід”.