Дорога і тривала реабілітація може поставити хлопчика на ніжки.

Віктор народився передчасно і важив лише один кілограм, малюк не зміг самостійно дихати, лікарі доклали зусиль, щоб врятувати його, але все це позначилось на його подальшому розвитку.

«Перебував в пологовому будинку 1 місяць. Безліч ліків, серед яких і сильні антибіотики. Перебував під апаратом штучної вентиляції. Годували через носик, через зонд. Після пологового будинку перевели до реанімації, де був під апаратом вентиляції ще два тижні. Знову ліки, крапельниці. Потім нас перевели до відділення для виживання недоношених дітей. Там ми пролежали ще 1 місяць. Після відключення апарата була зупинка серця. Але завдяки нашими зусиллям і зусиллям лікарів дитину вдалося врятувати», – розповідає мама хлопчика.

Попри важкий стан, малюк почав робити успіхи – почав набирати вагу, самостійно дихати. Тож хлопчика змогли виписати додому. «В 1 рік поставили інвалідність. Діагноз: ДЦП – спастичний тетрепарез з стійкими руховими порушеннями (за GMFCS lV рівень, MACS lV з обох сторін), псевдобульбарний синдром (EDACS lll рівень) G 80.0. Затримка фізичного розвитку й мови. Статус «дитина з інвалідністю підгрупи «А», – розповідає мама Віті.

Та такий діагноз можна і треба спробувати здолати, потрібна лише посилена, безперервна і професійна реабілітація, але вона фінансово непосильна для мами хлопчика. «Я дуже мрію, щоб мій син йшов зі мною за руки. грав, як всі дітки, в футбол, на майданчику, стрибав, стрибав, бігав, щоб у мого любого хлопчика було повноцінне дитинство», – каже мама Віті і просить допомогти їй зібрати кошти на оплату кваліфікованих реабіліатологів.

Реквізити для допомоги:

ПриватБанк 4149499139759284 Лихачова Тетяна