Наприкінці січня Міністерство оборони заявило, що щомісячні доплати у розмірі 30 тис грн, які з лютого 2022 року нараховувалися всім військовим, тепер отримуватимуть не всі.
Світлою стороною рішення Міноборони стало збільшення мінімального грошового забезпечення для захисників до 20 тис грн, та цього виявилося недостатньо.
Рішення викликало хвилю непорозумінь та обговорень з боку військових: наскільки це справедливо, чому держава пішла на такий крок, кого стосуватимуться зміни.
ЕП дає відповіді на ці питання, а також пояснює, як працює грошове забезпечення військових, що і для кого змінилося та як це вплине на пенсії військових.
З чого складаються виплати військовим?
Під час дії воєнного стану військовослужбовцям виплачуються:
грошове забезпечення (аналог заробітної плати); щомісячні надбавки, встановлені на період воєнного стану (30 тис грн, 50 тис грн або 100 тис грн).
Грошове забезпечення складається з двох частин.
Перша – основна – включає посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років.
Друга – додаткова – надбавки (наприклад, за службу в гірських регіонах або на острові Зміїний, за службу в Силах спеціальних операцій, за спортивні чи наукові звання).
Звідки взялися надбавки в розмірі 30 тисяч гривень?
Додаткові виплати військовослужбовцям за ініціативи президента Володимира Зеленського уряд запровадив у перші дні великої війни.
“Ми будемо платити військовослужбовцям, які тримають у руках зброю, по 100 тисяч гривень на місяць. Не для того, щоб вони дякували, а щоб вони знали, що країна їм точно вдячна”, – говорив Зеленський 27 лютого 2022 року.
Наступного дня уряд ухвалив постанову, якою запровадив два види доплат військовослужбовцям:
анонсовані президентом 100 тис грн – для всіх, хто на фронті та безпосередньо воює з ворогом; 30 тис грн – для решти військовослужбовців, які не перебувають на фронті.
Остання доплата стосувалася широкого кола військовослужбовців та працівників силових структур.
Крім бійців Збройних Сил України та Нацгвардії, її отримували працівники СБУ, Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Управління держохорони, Держспецзв’язку, Державної служби надзвичайних ситуацій та Нацполіції.
Крім того, виплати поширювалися на строковиків та курсантів вищих військових навчальних закладів, які перебували за межами зони бойових дій та не виконували бойових завдань.
Що змінилося для військових з 1 лютого?
По-перше, мінімальний розмір грошового забезпечення (тобто першої, основної, частини доходів військових) для ЗСУ та Нацгвардії підвищили до 20,1 тис грн на місяць, а для працівників ДСНС та Нацполіції – до 17 тис грн.
Як пояснював міністр оборони Олексій Резніков, до 1 лютого “стрілець отримував 13 тис грн, а після – 20 тис грн”.
Премія та надбавки за вислугу років і таємність нараховуються як відсоток від посадового окладу, тож підвищення окладу суттєво вплинуло на рівень загального грошового забезпечення військовослужбовця.
По-друге, змінюються умови отримання додаткової щомісячної грошової винагороди в розмірі 30 тис грн.
Якщо до 1 лютого її отримували всі службовці Сил оборони, зокрема поліцейські, співробітники НАБУ, Держспецзв’язку, то з 1 лютого – лише військовослужбовці, які виконують бойові завдання згідно з наказами.
Ідеться не лише про військових, які перебувають безпосередньо в районах ведення бойових дій. Усе залежить від завдань, які вони виконують. Так, 30 тис грн отримуватимуть військові, які виконують завдання:
у складі угруповань військ чи резерву головнокомандувача ЗСУ, у складі пунктів управління Генштабу, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об’єктів критичної інфраструктури; із забезпечення підрозділів у районах ведення бойових дій згідно з логістичними розпорядженнями.
Резерв головнокомандувача ЗСУ – управління чи штаби окремих угруповань військ, які створюються за рішенням головнокомандувача або начальника Генштабу для виконання бойових завдань, що раптово виникають, а також для підсилення чи заміни підрозділів зі складу угруповань військ на загрозливих напрямках або в разі втрати ними боєздатності.
Навіть якщо військові перебувають не в зоні боїв, а на ротації, але виконують бойові завдання згідно з наказом, вони мають право на виплату 30 тис грн. Однак надбавка виплачується тільки за період виконання бойових завдань.
Крім того, надбавку 30 тис грн отримуватимуть військовослужбовці, відряджені до військових адміністрацій у районах ведення бойових дій.
По-третє, з 1 лютого передбачена надбавка 50 тис грн для військових, які виконують бойові завдання в складі органів військового управління, які управляють підрозділами першого ешелону оборони або наступу на лінії зіткнення.
Перелік цих органів затверджує головнокомандувач або начальник Генштабу.
Хто не отримуватиме 30 тисяч гривень?
У Міноборони пояснили, що зміни торкнуться лише військовослужбовців та співробітників системи МВС, які перебувають поза зоною бойових дій, строковиків і курсантів військових вишів, офіцерів управлінь і штабів, а також “деяких інших категорій”.
Тобто без доплат залишаться всі, хто не служить у складі угруповань Сил оборони або резерву головнокомандувача і перебувають за межами районів ведення бойових дій.
“Це можуть бути навчальні центри, органи військового управління, тилові бази”, – пояснив начальник відділу грошового забезпечення та заробітної плати Міноборони Олег Рогаль.
Також ці виплати не передбачені під час навчань за кордоном чи відпустки.
Хто отримуватиме 100 тисяч?
З виплатою 100 тис грн усе майже без змін. Її й надалі отримують військові, які беруть участь у бойових діях у районах їх ведення та виконують бойові завдання. Також її отримуватимуть:
льотчики, які здійснюють польоти в районах ведення воєнних дій; військові в складі підрозділу ракетних військ та артилерії в районах ведення бойових дій; військові, які виконують завдання з вогневого ураження повітряних та морських цілей противника в районах ведення бойових дій; моряки, які виконують завдання на кораблях, катерах, суднах поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування та місць тимчасового базування; медичний персонал медичних частин та підрозділів у районах ведення воєнних дій.
Також 100 тис грн нараховуються:
родичам загиблих військовослужбовців, за місяць, у якому ті загинули; родичам захоплених у полон (крім тих, які здалися добровільно) або які є заручниками, безвісно відсутніми, за час перебування в полоні чи безвісної відсутності; у зв’язку з отриманим на службі пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) з дня отримання поранення. Як це впливає на пенсії та стаж військових?
Для військових, яким скасували додаткові виплати у розмірі 30 тис грн, в обрахунку пенсій нічого не зміниться.
Пенсії для військовослужбовців обраховуються з повного обсягу щомісячного грошового забезпечення (разом з надбавкою за вислугу років, доплатами та преміями).
Грошова винагорода у розмірах 30 тис грн, 50 тис грн чи 100 тис грн не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тож вона не включається до обрахунку, пояснив Пенсійний фонд.
Тобто грошова винагорода ніяк не вплине на розмір пенсії військового.
Як розраховуються пенсії для кадрових військовослужбовців?
Страховий стаж – це період, за який роботодавець сплачує ЄСВ за співробітника. Проте для кадрових військових обрахунок пенсій та страхового стажу працює не так, як для цивільних.
Перша відмінність – військові мають право на пенсію за вислугою років, якщо вони звільнилися після досягнення 45 років і мають 25 років страхового стажу, але за умови, що не менше половини з них становить служба.
Друга відмінність полягає у тому, як розраховуються “військові” пенсії.
Якщо після призначення пенсії військовослужбовцю А у нині воюючого військовослужбовця Б за прирівняною посадою змінюється розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення, пенсія того, хто вже не служить, також повинна бути перерахована.
Тобто якщо чинним військовим підвищують посадові оклади, пенсії колишніх військових теж зростають. Крім того, як і “цивільні” пенсії, вони індексуються з урахуванням темпів інфляції та зростання середньої зарплати в країні.
А що з пенсіями мобілізованих військовослужбовців?
Мобілізовані українці становлять значну частку в структурі Сил оборони.
“Військові” пенсії призначаються лише у випадку, якщо з 25 років страхового стажу людина понад половину провела на службі. Якщо людина відслужила менше – отримує “цивільну” пенсію, не “військову”, як це передбачено для кадрових військовослужбовців.
Це означає, що період служби не впливатиме на розмір пенсії військовослужбовців, мобілізованих до кінця воєнного стану. Для них цей період зараховуватиметься в страховий стаж за звичайним місцем роботи.
Проте є інша перевага: моблілізовані матимуть статус учасника бойових дій, що дає їм право раннього виходу на пенсію за віком: для чоловіків – у 55 років, для жінок – у 50 років за наявності 25 і 20 років страхового стажу відповідно.
Мобілізація може створити проблеми для пенсійної системи. Як саме?
По-перше, пільга, яка дозволяє учасникам бойових дій виходити на пенсію раніше, може зменшити кількість працюючого населення після війни, адже право на дострокову пенсію отримає значна частина мобілізованих.
Наразі інформація про їх чисельність непублічна, однак мова може йти про сотні тисяч осіб. Тобто в майбутньому кількість пенсіонерів різко зросте, а кількість працівників, які сплачують внески до Пенсійного фонду, знизиться.
Посилює цю проблему демографічна криза, спричинена масовою міграцією українців за кордон. Через це платників внесків до Пенсійного фонду ставатиме ще менше і дефіцит коштів на пенсійне забезпечення зростатиме.
Навіть без міграції та мобілізації пенсійна система України була приречена на банкрутство, про що не раз говорили урядовці найвищого рівня. Наразі її перспективи ще більш туманні.
Це змусить владу ухвалити непопулярні рішення, зокрема – скасувати пільгові режими виходу на пенсію та підвищити пенсійний вік.
По-друге, оскільки військові пенсії прив’язані до розміру грошового забезпечення чинних службовців, то, збільшуючи це забезпечення, держава має підвищувати пенсії для понад пів мільйона осіб, які служили у 14 силових органах.
Отже, тиск на Пенсійний фонд зростає, що ставить під сумнів його здатність виплачувати пенсії всім пенсіонерам.
Чому держава вирішила урізати частину виплат?
Глобальна причина, чому держава вирішила переглянути систему доплат військовим, – брак коштів у бюджеті, який виникає навіть попри безпрецедентні обсяги міжнародної підтримки.
“Війна тягнеться, пішов другий рік, у нас багато бізнесу не працює, податки не платяться, а треба купляти зброю, кількість Збройних сил величезна, треба їх забезпечувати, вдягати, харчувати. Бюджетні спроможності у нас мінус по відношенню до того, скільки ми заробляємо”, – пояснював Резніков.
Після початку великої війни доходи бюджету впали.
Серед причин – знищення та захоплення низки великих промислових підприємств, зменшення доходів населення, міграція, скорочення споживання, запровадження податкових пільг (зокрема, звільнення імпорту від ПДВ та мит).
Водночас запровадження доплат військовим та збільшення їх кількості через мобілізацію суттєво збільшили видатки. Як наслідок, дефіцит бюджету у 2022 році зріс майже до 1 трлн грн.
У 2023 році уряд заклав у бюджет дефіцит у розмірі 1,3 трлн грн – приблизно стільки ж, скільки держава планує зібрати податків.
Іншими словами, у 2023 році власними силами Україна профінансує лише половину всіх видатків. Решту влада розраховує отримати від міжнародних партнерів.
Ситуацію з фінансуванням видатків ускладнює те, що міжнародну допомогу уряд не може використовувати на оборону. Такими є умови, на яких партнери надають кошти для покриття дефіциту бюджету.
Це означає, що фінансувати грошове забезпечення військовослужбовців Україна може лише за допомогою податків або внутрішніх запозичень.
Війна ще не закінчена, і податкові доходи можуть суттєво впасти навіть відносно закладеного на 2023 рік показника внаслідок подальшого руйнування підприємств і через проблеми з енергетикою та логістикою.
Так само можуть вирости державні видатки: і на усунення створених Росією проблем, і на утримання Сил оборони, чисельність яких продовжує зростати.
А чи зекономлять на перегляді виплат?
Сказати напевно, яким буде ефект від перегляду системи оплати праці військових, складно.
В умовах воєнного стану інформація про видатки на виплати військовим чутлива, адже може розкрити чисельність залучених до виконання бойових завдань військовослужбовців.
ЕП все ж звернулася до Міністерства фінансів із запитом щодо потенційного ефекту для бюджету від перегляду виплат військовим. Відомство очікувано не відповіло.
У бюджеті на 2023 рік видатки на діяльність ЗСУ, Нацгвардії та інших силових структур порівняно з фактичними видатками за 2022 рік суттєво зменшилися.
Так, на забезпечення діяльності Збройних сил у 2022 році пішли 857,5 млрд грн. У бюджет на 2023 рік уряд заклав на цю статтю на 363,3 млрд грн менше.
Фінансування Нацгвардії та Держприкордонслужби теж скоротилося. У 2023 році в бюджет заклали відповідно на 53,9% та 52,5% менше коштів, ніж фактично витратили у 2022 році.
У 2022 році держава витратила на ЗСУ, Нацгвардію та Держприкордонслужбу понад 1,021 трлн грн, левову частку з яких становили виплати військовим. У 2023 році на ці структури заклали на 451 млрд грн менше – 570,92 млрд грн.
Водночас сказати, що таке скорочення видатків на силові відомства однозначно пов’язане із змінами в нарахуванні надбавок по 30 тис грн, не можна.
У Міністерстві фінансів відмовилися відповідати на питання ЕП про те, чи включали вони ці зміни під час складання бюджету на 2023 рік.
Крім того, співрозмовники ЕП в уряді стверджують, що закладені в законі про держбюджет обсяги фінансування армії не остаточні і мають покрити потреби Сил оборони в першій половині року. Після цього уряд буде вносити зміни до кошторису, як робив це у 2022 році.
Зрештою, скорочення кількості військових, які отримуватимуть надбавку в розмірі 30 тис грн, може не позначитися на видатках. В Україні триває мобілізація та формуються нові військові формування, видатки на забезпечення яких “з’їдять” усю потенційну економію коштів.
Усе це означає тільки одне: видатки на оборону у 2023 році будуть лише зростати, тому рішення про перегляд системи президентських надбавок було майже невідворотним.