Експерт пояснив, як саме треба діяти, коли хочете продати нерухоме майно.

Від початку лютого по всій території України було припинено взаємний обмін інформаційними відомостями між електронними системами Державного земельного кадастру (ДЗК) та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), що призвело до зупинення роботи нотаріусів, а саме вчинення нотаріальних та реєстраційних дій щодо нерухомого майна, зокрема земельних ділянок. В результаті громадяни позбавлені можливості реалізувати свої законні права щодо розпорядження належним їм нерухомим майном. Про це повідомляють в Нотаріальній палаті України.

Пізніше Держгеокадастр пояснив, що після останнього оновлення ДРРП у ДЗК некоректно відображаються відомості. Тому Держгеокадастром та ДП «Центр державного земельного кадастру» вживаються заходи щодо опрацювання та укладення оновленого протоколу про інформаційну взаємодію між ДРРП та ДЗК, а також стосовно доопрацювання програмного забезпечення ДЗК з урахуванням оновлення програмного забезпечення ДРРП.

В соціальних мережах пишуть, що через цю проблему люди не можуть отримати право власності на нерухоме майно, а нотаріуси – оформлювати необхідні документи. Мовляв, через збій програмного забезпечення ледве не зупинилася робота ринку нерухомості. Чи так це насправді, сайт ТСН.ua поцікавився у рієлтора-практика, гендиректора рієлторського об’єднання “Простор” Сергія Курганова.

Що кажуть експерти?

«Якщо стався збій в роботі системи, то за один-два дні його не усунуть. Але можу вас запевнити, що це ніяк не загрожує катастрофою для ринку нерухомості. І до війни виникали проблеми. Пам’ятаю, як людина тричі приїжджала до Києва з іншого міста України, аби провести угоду купівлі-продажу майна. Ми лише з четвертої спроби змогли це зробити. Проблема в тому, що реєстр і тоді працював з перебоями. Ми три тижні оформлювали цю угоду. А влітку 2019 року навіть не назначали підписання угод на другу половину четверга та п’ятниці, бо знали, що реєстри в цей час не працюють. Очевидно, що й зараз збій в роботі системи виник не через війну, а оновлення програмного забезпечення і можливо через відключення світла», – пояснює нам Сергій Курганов.

Експерт додає, що збій в роботі реєстрів уповільнює лише угоди з купівлі-продажу земельних ділянок та приватних будинків, тому, що будинки відчужуються одночасно із земельною ділянкою

«Для вчинення нотаріальних дій витяг з ДЗК можна отримати як у самому ДЗК так і у землеупорядних установах. При замовленні та отриманні витягу треба підлаштовуватись під графіки вимкнення світла, а це в свою чергу додає зайвого часу до оформлення угод», – зазначає Сергій Курганов.

Він пояснює, що процес відчуження або зміни власника на нерухомість відбувається в три етапи:

Перший – це коли покупець та продавець, якщо мова йде про продаж, ставлять свій підпис в договорі купівлі-продажу.

Другий – коли нотаріус посвідчує угоду та вносить відомості до нотаріальної книги, де так само сторони ставлять свій підпис.

Третій – це державна реєстрація. Раніше цю функцію виконувало БТІ, а зараз – це електронний реєстр Мінюсту.

«Очевидно, що збій в роботі програмного забезпечення багатьох засмучує, але не означає, що це вплинуло на ринок нерухомості. Так, це перепона, але не смертельна для ринку. Просто розтягується в часі процес відчуження нерухомості та зміни власника. До речі, і в довоєнний час, і зараз не всі нотаріуси під’єднані до реєстру ДЗК, тобто не кожен нотаріус міг отримати витяг. Тим більше, що нотаріус має право вчиняти свої дії лише в межах свого нотаріального округу. Наприклад, якщо нотаріус в Бориспільському районі, то він не може провести угоду для Фастова або Броварів» – додає Сергій Курганов.

Хто може виконувати функцію нотаріуса?
Експерт каже, що завжди можна знайти вихід зі складної ситуації, тим більше якщо рієлтор досвідчений.

«Окрім нотаріуса функцію державного реєстратора можуть виконувати і інші посадові особи, наприклад, приватний реєстратор. Він має право приймати документи від фізичних або юридичних осіб і направляти їх на реєстрацію. Хоча, можливо, у них теж немає доступу до системи через збій. Окрім цього є ще ЦНАПи (Центри надання адміністративних послуг) вони так само мають доступ до реєстру і можуть вчиняти дії по реєстрації», – пояснює Сергій Курганов.

Він додає, що тут більше питання по часу та коштах.

«Коли людина купує квартиру в новобудові і отримує право власності – зараз це бездокументарна форма. Аби все оформити до кінця, їй необхідно отримати витяг з державного реєстру, а для цього надати державному реєстратору певний пакет документів. Отримати цей папірець можна у нотаріуса, державного реєстратор або в ЦНАП. Перші два роблять це дуже швидко, але послуга коштує дорого – в довоєнні часи йшлося про 8 тисяч гривен за термінову реєстрацію. А у ЦНАП це обійдеться в декілька разів дешевше, але документ будуть виготовляти декілька тижнів. Тож, поки тривають проблеми з програмним забезпеченням і доступом до реєстру нотаріусів, можна подати свої документи в ЦНАП, але доведеться трішки довше зачекати», – пояснює Сергій Курганов.

Станом на сьогоднішній день обмін інформацією між реєстрами вже відновили але, як і раніше, можливі випадки некоректного відображення інформації про об’єкт нерухомого майна.