Головне завдання України – аби саме в Берліні та в Парижі був досягнутий консенсус щодо членства в Альянсі.

Якщо Україну запросять до членства в НАТО на наступному чи через один саміт Альянсу, то після цього держава протягом року може остаточно вступити до Організації.

Про це в інтерв’ю ТСН.ua розповів незалежний експерт з регіональної безпеки та питань євроатлантичної інтеграції України, юрист Олександр Калініченко.

“В ідеальному форматі, якщо нас запросять наступного або через один саміт НАТО до членства, то до року можемо очікувати певних ратифікаційних дій”, – прогнозує експерт.

“На цей період нам і знадобляться ті самі гарантії безпекові тимчасові, які проговорюють наразі наші керівники з країнами – майбутніми гарантами. Ми бачимо, що в цьому році подібні гарантії Швеції і Фінляндії надавала письмово Велика Британія, і неписьмові гарантії проговорювались зі скандинавськими країнами НАТО”, – зазначив Калініченко.

Він наголосив, що Україна обов’язково потребуватиме таких безпекових гарантій, поки не стане повноправним членом Альянсу.

За словами юриста, проти вступу держави до НАТО можуть виступити Угорщина та деякі балканські країни.

“Щодо держав, які будуть прохолодно ставитися до нашої перспективи членства, ми традиційно розуміємо, що без консенсусу між Вашингтоном, Лондоном, Парижем, Берліном взагалі говорити про якийсь вступ, наше запрошення (до НАТО – ред.) неможливо. Якщо говорити про певні тертя вже між регіональними державами в Центральній та Східній Європі, то традиційно слід очікувати певних сюрпризів від Угорщини. Можливо, матимемо певні ревнощі з боку балканських країн-членів Альянсу, які будуть казати, що от є Боснія і Герцеговина, яка є учасником ПДЧ від 2010 року. Вона не запрошена до членства в Альянсі, а Україну тут поза чергою хтось запрошує”, – пояснив експерт.

“Проте головне наше завдання – це знаходження консенсусу в Берліні, в Парижі щодо того, що наше членство насправді буде більш дешевим для Європи, для північноамериканських держав, ніж гарантування нам постачання всього того озброєння та економічні санкції, які передбачені у проєкті Київського безпекового договору”, – наголосив Калініченко.