Російська армія вже зазнала поразки в Україні. Путіну знадобиться багато років, щоб відновити боєздатність своїх збройних сил і флоту.

Велика вирішальна битва за Донбас, якою кілька тижнів поспіль лякала Росія, за словами секретаря РНБО Олексія Данілова, розпочалася. У понеділок, 18 квітня, ввечері російські військові активізувалися на території Донецької, Луганської та Харківської областей, де намагалися прорвати оборону ЗСУ.

Лише у місті Кремінна, де зараз тривають вуличні бої, росіянам вдалося прорватися. На півдні, за словами головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, зберігається небезпека висадки морських та повітряних десантів. Проте після знищення двома ракетами “Нептун” флагмана ЧФ РФ ракетного крейсера “Москва” ця можливість суттєво знизилася.

ТСН.ua продовжує аналізувати стан справ на фронті. Цього разу ми поговорили з бригадним генералом у відставці, старшим науковим співробітником Центру Белфер при Гарвардській школі Кеннеді Кевіном Раяном.

В інтерв’ю ТСН.ua він розповів, як російська армія зганьбилася на весь світ, чому її більше ніхто не боїться, та чи наважиться Путін дійсно використати ядерну зброю, якщо все програє.

– Почнемо з цілей Путіна. Він взагалі чогось досяг в Україні за ці майже два місяця війни?

– Цілі президента Путіна змінилися від грудня, коли він вперше почав погрожувати НАТО, США та Україні. Його цілі стало значно меншими. Бо спочатку він погрожував всій НАТО у східній Європі. А зараз він погрожує Україні напряму, адресуючи свої погрози президенту Зеленському та українському уряду. Навіть у рамках цих нових цілей Путін ще більше зменшив свої вимоги.

Спочатку було зрозуміло, що його війська хочуть захопити Київ і набагато більше території. Але зараз президент Путін вирішив, що битва на сході України буде фінальною фазою цієї активної боротьби. Війна може ще тривати. Але активна боротьба зі швидкою атакою, яку ми бачили від росіян, і яка вже минула, закінчиться цією фазою на Сході. І можливо президент Путін візьме більше території на Сході.

Тож під кінець цих активних боїв, які розпочалися в лютому, російські військові захоплять значні території на півдні та сході України. Хоча вони не досягли всіх своїх цілей саме через хоробру відсіч українських військових, Росія все одно досягне багатьох цілей.

– Що для російського флоту та Путіна особисто означає знищення ракетного крейсера “Москва”?

– Звичайно, затоплення “Москви” було важливим символічно, бо це, мабуть, був найбільший російський корабель Чорноморського флоту. Це був флагман. Але більш важливо за символізм те, що це мало реальний вплив на російський флот у Чорному морі і можливості досягнення Росією своїх стратегічних цілей у Чорноморському регіоні.

Втрата “Москви” ймовірно становить близько 10% військово-морської бойової потужності Росії в Чорному морі. Отож 10% було втрачено. Це був координаційний корабель і вузол зв’язку, яким вони прикривали або могли б прикривати наприклад висадку десанту в Одесі. Цієї можливості більше немає.

Чорноморський регіон. Тому вони намагаються захопити так багато землі на півдні України, щоб відрізати Україну від Чорного моря. Але Росія не отримає перемогу, якщо їхнього Чорноморського флоту там не буде, щоб контролювати море. Тому стратегічно втрата “Москви” для РФ дуже велика.

– Скільки боєздатності вже втратила російська армія за ці два місяці війни проти України?

– Я можу аналізувати лише ту інформацію, яка є у відкритих джерелах. Але дані з відкритих джерел нам кажуть, що з приблизно 160 батальйонних тактичних груп, які Росія мала на початку війни, 120-130 вступили у війну і намагалися потрапити в Україну. Із цих 120-130 за останніми підрахунками після того, як підрозділи почали відходити від Києва, росіяни мали приблизно 70-80 батальйонних тактичних груп. Отже, це значні втрати. Тобто, у Росії залишилося в наявності лише 50% від тих батальйонних тактичних груп, які вона мала на початку.

Тому вони зазнали величезних втрат з точки зору своєї бойової сили. І найголовніше, що у них, здається, немає контрактників чи добровольців та підрозділів, щоб поповнити ці втрати. Отже, годинник цокає проти армії Путіна. Вони втрачають війська і частини. І схоже, що вони не можуть створити нові війська та підрозділи на заміну.

– Чи можливо зараз деблокувати Маріуполь та звільнити Херсон?

– Бойові дії в Маріуполі та Херсоні важливі з точки зору мети російських військових отримати єдину смугу землі вздовж південного кордону України, щоб відрізати Україну від Чорного моря. Оборона в Маріуполі приголомшлива. Це дивовижне досягнення, що українські військові досі там тримаються. Я не знаю, як довго це ще може продовжуватися, бо вони майже повністю оточені. Проте ми маємо пам’ятати з історії, що існують приклади, як маленькі групи трималися багато тижнів і місяців.

Херсон також надзвичайно важливий, бо Херсон та Миколаїв є двома “шлюзами” для подальшого просування сухопутних військ Росії в Одесу. Те, що вони досі не під повним контролем російських військових, також є великою заслугою українських бійців, і це блокує реалізацію Путіним його стратегічної мети в південній частині України.

– Якого озброєння не вистачає Україні, щоб провести ці операції?

– Я думаю, що Україна просить допомоги в певних видах зброї, які, на її думку, дадуть їй найкращу можливість перемогти російські сили як на Сході, так і на Півдні. Вони включають частину зброї, яку нещодавно вже передали США і НАТО. Найважливішими, на мою думку, будуть системи ППО, такі як С-300 або інші типи такої зброї, які зможуть збивати не лише російські літаки, а й деякі ракети та крилаті ракети.

На додаток, для цього бою, який наближається на сході, Україні також треба артилерійські системи та контрбатарейні радари, що дадуть змогу українським військам знати, звідки йде артилерія, і спрямовувати вогонь у відповідь. Ці речі будуть дуже важливими в цій боротьбі на сході України і, звісно, у битві за Херсон.

– Ви бачите бажання країн, які мають таку зброю, передати її Україні? Що це можуть бути за країни?

– Причина, чому я згадав системи ППО та артилерію, – це те, чого просить Україна. Це те, що деякі країни мають і можуть надати. Але це також речі, які дуже важко отримати в тих кількостях, які потрібні Україні. Тому я сказав, що думаю, що є набагато важливіші речі. США наприклад мають лише системи ППО та радари Patriot, і їх всього 15 батальйонів у власному користуванні. Тому США реально не можуть надати Patriot Україні.

Системи С-300 набагато більш поширені серед країн у світі. І я думаю, що це можливість для нас отримати більше цих систем для України. І це буде важливо як під час цих боїв на Сході, так і навіть після завершення активних боїв. Коли у нас буде якесь “припинення вогню”. Буде важливо мати все більше і більше таких систем ППО, щоб Росія не могла погрожувати Україні ракетними ударами під час так званого “миру” або “припинення вогню”.

– Всі розуміють, що битва за Донбас буде вирішальною. Чому Росія ніяк не могла її розпочати?

– Ну, як ви кажете, битва на Донбасі буде вирішальною. Думаю, що ця фаза активної боротьби наближається. Це не означає кінець насильства та війни. Але це означає кінець цієї фази активної боротьби. Росія ще не розпочала цю операцію в повному обсязі, бо все ще збирає та перегруповує свої війська, які рухаються з Півночі, щоб інтегрувати їх у підрозділи, які знаходяться на Сході. Проте Росія не буде довго чекати. Цю операцію на Сході вона розпочне дуже скоро. Так скоро, як тільки зможе, бо, як я вже сказав, час працює проти російської армії, яка знаходиться під дулом рушниці, годинник цокає. Тому вони мають зробити це найближчим часом, бо продовжують втрачати свої підрозділи і війська, які вони не можуть замінити. Тож чим довше вони чекатимуть, тим важче їм буде досягти успіху на Сході України. Тому це станеться у найближчі тиждень-два.

– Якщо Україна виграє битву за Донбас, чи можемо ми сказати, що російська армія повністю втратить боєздатність?

– Ви поставили важливе запитання. І дозвольте мені спершу зупинитися на умовах виграшу та програшу. Я не думаю, що будь-яка сторона зможе досягти всіх своїх цілей і отримати вирішальну перемогу в цій війні. Україна втратить території на користь Росії. Вже втратила. Можливо Україна зможе відбити якусь їхню частину. Але я не вірю, що Україна зможе повністю вигнати російські війська на Донбасі. Тому це буде втратою для України.

Росія хоче захопити всю територію Луганської та Донецької областей. Вони навіть хочуть захопити більше території до Харкова та річки Дніпро. Але вони цього не отримають, бо Україна здається здатна цьому запобігти. Тож Росія претендує на перемогу і заявить про неї в якийсь момент, коли вона більше не зможе захопити нових територій.

Але очевидно, що це поразка для російської армії. І в довгостроковій перспективі російській армії знадобиться багато років, щоб відновитися, відбудувати свої війська і, що більш важливо, виправити проблеми, які проявилися під час цієї війни. Українська армія боролася, як сучасна західна армія. А російська армія боролася, як армія 19 століття Другої світової війни. Все, що вони робили, було дуже погано, і їм треба зробити багато роботи, щоб покращити свою армію.

– Чи може Путін офіційно оголосити війну Україні, щоб провести загальну мобілізацію в Росії, якщо бачитиме, що не досягає своїх цілей навіть на Донбасі?

– Я не вірю, що Путін може значно збільшити захоплення української землі своїми військовими. Так, він може посилити насильство. Він може бомбити більше міст, він може випустити більше ракет. Але його армія дійсно вичерпала себе і не може захопити ще більше української землі, ніж вона вже захопила. Можливо їм вдасться досягти певного успіху на Донбасі і взяти трохи більше землі. Але не так багато, як це спочатку хотів або планував Путін.

І причина, чому він не може цього зробити, полягає не в тому, що він цього не хоче. Це тому, що його армія не в змозі це зробити. Російські військові лідери може б і хотіти більше, ніж мають. Але справа в тому, що російська військова машина не в змозі дати їм це.

– Тоді, чи може Путін використати ядерну зброю?

– Президент Путін погрожував використанням ядерної зброї ще навіть до лютого, коли почалася активна війна. Насправді Путіну не обов’язково треба використовувати ядерну чи хімічну зброю, щоб отримати те, чого він хоче зараз на сході України. Його армія може дати йому більшість із того, що чого він там хоче досягти. Він не отримав Київ, він не отримав багатьох інших речей, які він сподівався отримати у цій війні. Але йому не треба використовувати ядерну зброю, щоб закінчити цю активну фазу війни проти України.

Путіну потрібна його ядерна зброя, коли він погрожує НАТО чи Заходу. Україна опинилася в центрі цієї загрози. Але поразка російських сил на землі та російських конвенційних засобів ведення війни означає, що Путін все більше і більше покладатиметься на свою ядерну зброю, щоб погрожувати Заходу, щоб змусити Захід та будь-які інші сусідні країни робити все, чого хоче Росія. Тому, після закінчення цієї активної війни, після того, як Україна стримає наступ Росії, загроза ядерного насилля ймовірно зросте. Україна звичайно буде затисненою посередині цих погроз. Проте ці погрози реально направлені проти НАТО та Заходу.

– А ви думаєте Путін реально відкинув ідею захоплення Києва?

– Це можливо в майбутньому, за кілька років. Якщо тоді Путін досі буде при владі в Росії і перебудує свою армію, тоді він може знову сподіватися на збільшення захоплення земель в Україні і, можливо, в деяких інших країнах. Але до цих років ще далеко. Як би він не шкодував, що не зміг взяти Київ, він зазнав невдачі. Його військові зазнали невдачі.

Вони не здатні взяти Київ. Вони здатні бомбардувати Київ, знищувати будівлі та перетворити багато міст на Маріуполь. Це реальна загроза. І це не можна ігнорувати. Але взяти Київ, я думаю, зараз для нього неможливо.

– Коли ми говоримо про наступ російської армії на Чернігівську, Київську, Сумську та Житомирську області, вони ж там почали окопуватися. Тобто, в Кремлі готувалися до реальної тривалої війни та осади на цих напрямках. Проте потім вони раптом вийшли звідти, ще й залишили докази всіх звірств та геноциду проти українського народу.

– Дозвольте мені спершу зупинитися на питанні, чому вони залишили свої позиції там, бо вони, безперечно, мали багато військ на Півночі. І вони могли отримати більше успіху, якщо б посили ці війська. Але причина того, що вони покинули Київ, залишили Північ і вивели ці сили, а потім перекинули їх у східну частину країни в тому, що вони не мали успіху на Півночі. Україна фактично заблокувала досягнення їхніх цілей на Півночі.

Тому, вочевидь, російські військові вирішили, що не підсилюватимуть ще більше свій провал. Натомість вони вирішили підкріпляти “успіх”. Тому їхнє командування на Півночі змінилося, його зняли з цього напрямку. І ці сили звідти були виведені, а зусилля (по захопленню тих регіонів – ред.) були полишені через їхню невдачу. І їм потрібні були війська у битві у східній частині України, де вони мали певний більший успіх, ніж на Півночі, але цей успіх був недостатнім.

Тому вони посилили операцію на Сході, а потім Путін вийшов на телебачення і сказав, що це завжди було його головною метою, тому зараз і скеровує свої основні військові зусилля туди. Так може бути, хоча я не знаю, що у Путіна в голові. Але це не було пов’язано з тим, передумав він чи ні, і з тим, що він не мав успіху на Півночі, а потребував успіху на Сході. Саме тому він пішов звідти.

Ваше друге запитання про те, що вони залишили всі ці докази своїх звірств, геноциду та воєнних злочинів у Бучі, Чернігові та інших місцях. Це є свідченням дисфункції дисципліни та поганого керівництва в російській армії. Це не лише дії кількох військовослужбовців-злочинців. Це те, що не засуджується і допускається російським військовим керівництвом. Це свідчить про відсутність професіоналізму у російських військових. І я думаю, відверто кажучи, це дивує всіх нас і, безумовно, розбиває серце людей цих регіонів.

– Коли ми говоримо про інші країні, які можуть стати наступними жертвами Путіна. Ми можемо взяти Швецію та Фінляндію, які вже заявили, що доєднаються до НАТО. Чи може Путін застосувати силу і проти них?

– Перш за все, бойові дії, які Україна веде в Україні, це не лише велика спроба врятувати власне Україну. Це передова боротьба за всю Західну Європу, США та НАТО проти Росії. Путін вірить, що він у війні із Заходом, з НАТО. А Україна – це перша бойова лінія цієї боротьби. І українці зробили неймовірно драматичну роботу щодо захисту не лише самих себе, а й решти Європи.

Зараз у нас є інші країни, такі як Швеція та Фінляндія, які бачать, що Україні довелося зробити перед обличчям російської загрози, і вони також хочуть бути готовими до будь-якого виду російського вторгнення чи загрози. І вони бачать, що, не дивлячись на те, що їхня армія дуже сучасна, проте вона дуже маленька. Україна має армію десь приблизно 250 тис. чоловік, яка є не такою великою, як російська, проте це не маленька армія. Швеція та Фінляндія мають армії з діючими силами біля 30 тис. чоловік. Це маленькі армії. Вони потребують допомоги НАТО, щоб захистити свої країни.

І ми бачимо, що в результаті їхніх роздумів та обговорення вступу до НАТО в їхніх парламентах, Путін погрожує їм ядерною зброєю. І причина, чому він це робить, полягає в тому, що це єдине, чим він може погрожувати. Його конвенційні сили зазнали стратегічної поразки в Україні. Так, їхні сили можуть захопити українську територію і отримати якісь успіхи, але вони показали неспроможність атакувати, здобуваючи будь-який великий успіх.

– Те саме щодо Польщі та країн Балтії? Тобто, тепер Путін може погрожувати їм хіба що ядерною зброєю?

– Це можливо тривалий провал російської війни. Незважаючи на те, що вони можуть захопити якусь частину української землі, їхня здатність погрожувати Польщі, країнам Балтії чи НАТО сухопутними військами майже зникла. Бо зараз ми вже бачимо, що це не справжня загроза. Вони не спромоглися захопити всю Україну з армією, яка в два чи три рази переважає українську. Це не означає, що Путін не буде погрожувати ядерною зброєю. Він може продовжувати це робити. Але його сухопутні сили більше не є загрозою.