Міжнародний Комітет Червоного Хреста зізнався, що сприяв депортації українців до Росії. Ба більше, там навіть не думають вибачатися, плануючи відкриття центру для прийому українців у російському Ростові.
Українці оголосили бойкот Червоному Хресту, який фактично перетворився на колаборантів. Україна закликає більше не перераховувати їм жодної копійки, вимагаючи звільнити голову Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Петера Маурера. У це важко повірити, але цей міжнародний рух, який існує вже понад століття і налічує 97 млн добровольців, потурає кривавій війні Росії проти України.
Що ж сталося?
По-перше, Червоний хрест сприяє примусовій депортації українців до Росії. Почалося це ще 18 лютого. Тобто, за тиждень до початку повномасштабного наступу Росії. Близько 61 тис. українців примусово вивозили з Донецької та Луганської областей до Росії. І, що найцікавіше, Червоний хрест написав про це у своєму публічному звіті.
Лише з Маріуполя до РФ або “ОРДЛО”, за словами мера міста Вадима Бойченка, депортували від 20 до 30 тис. українців. Причому людей викрадають просто на вулицях і примусово вивозять до мордору. А зараз громадянам України, які опинилися в оточенні російських військ, зокрема під Києвом, пропонують “евакуюватися” до Білорусі.
Уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова повідомила жахливу цифру. Лише за 26 березня з Донбасу вивезено понад 19,6 тис. мирних жителів, 3 300 з них – це діти. Путінський режим проводить масову депортацію населення окупованих територій України, як це робив Гітлер під час Другої світової війни.
По-друге, Червоний Хрест хоче відкрити центр для українців, які втікають від війни, у російському Ростові. Про це голова МКЧХ Петер Маурер особисто попросив міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова під час візиту до Москви. У Верховній Раді вже назвали це колабораціонізмом, закликаючи Маурера піти у відставку.
По-третє, від 24 лютого Червоний хрест не те, що нічого не зробив в Україні щодо організації гуманітарних коридорів та доставки гуманітарної допомоги у найгарячіші точки, а й вивіз своїх співробітників у більш безпечні (як вони вважають) місця, наприклад до Львова. Ба більше, за словами Володимира Зеленського, МКЧХ забороняє використовувати свою емблему на українських автомобілях, які виконують гуманітарні місії.
ТСН.ua зібрав всі факти фактичного потурання діяльності Червоного Хреста воєнним злочинам Росії та проаналізував, як можна скерувати роботу цього міжнародного руху на реальну допомогу українцям під час війни.
Забули, хто вони такі
Що ми знаємо про Червоний Хрест? Більшості українців знайома ця назва ще від 2014 року, коли Росія окупувала Крим і зі зброєю вдерлася на Донбас. Цей міжнародний рух покликаний працювати в гарячих точках, надавати допомогу людям на війні, під час стихійних лих, організовувати гуманітарні коридори і доставляти гуманітарну допомогу. Зазвичай їхні автівки, одяг та спорядження марковані червоним хрестом, півмісяцем, кристалом або зіркою Давида на білому фоні.
Проте, за словами українських волонтерів та військових, ні в Чернігові, ні в Сумах, ні в Маріуполі чи Харкові ви їх не побачите. Ба більше, вони просто вивезли своїх співробітників у більш безпечні місця на Заході України, а тим, хто бажає приєднатися до лав руху, просто забороняють використовувати символіку Червоного Хреста.
У цьому тексті ТСН.ua свідомо пише саме “Червоний Хрест”. Справа в тому, що Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) та Товариство Червоного Хреста України почали відмежовуватися одне від одного. Мовляв, українське Товариство не несе відповідальності за бездіяльність МКЧХ в Україні; за візит голови МКЧХ Петера Маурера до Москви; за намагання відкрити центр в Ростові; та за сприяння депортації українців до Росії, тобто фактично за колабораціонізм. Проте, чи можна на війні відмежовуватися від своєї “материнської” структури?
Дійсно, МКЧХ – це нейтральна організація, яка живе за рахунок пожертв різних донорів. Вони кажуть, що мають говорити “зі всіма сторонами конфлікту”. При цьому, що також правда, війну Росії проти України та розв’язаний Путіним геноцид українців МКЧХ називає саме “конфліктом”, бо це, за словами Петера Маурера “термінологія Женевської конвенції”, а слово “війна” вживають радше, як розмовний варіант.
Бюджет МКЧХ на допомогу Україні – це $267 млн. На гроші, які весь світ переказував на допомогу українцям (серед яких було багато відомих знаменитостей та знаних на весь світ міжнародних компаній), яких Росія просто “утюжить” ракетами та артилерією, 15 березня міжнародна місія Червоного Хреста у складі 30 осіб просто виїхала з Маріуполя, коли нікому не давали зелених коридорів, а кілька сотень тисяч українців залишилися заблокованими в місті без їжі, води, тепла, світла та зв’язку зі світом. Натомість співробітників МКЧХ бачили у ресторанах Львова, де вони пили далеко не каву, воду і чай.
У багатьох селищах під Києвом Червоний Хрест взагалі не бачили. ТСН.ua особисто поспілкувався з кількома сім’ями, які неодноразово зверталися по допомогу до цього міжнародного руху, щоб вибратися з російського пекла. Їм навіть ніхто не відповів. ТСН.ua також поговорив із кількома сім’ями з Чернігова. Зараз вони на Заході Україні. Їм пощастило вибратися з оточеного рашистами міста до того, як вони підірвали міст, який сполучав Чернігів із Києвом.
“Виходили через волонтерів на МКЧХ, проте нам так ніхто і не допоміг. Коли наш будинок розбомбило, ми зібрали дітей, наших батьків, сіли в машину і поїхали. Волонтери підказали найбільш безпечний шлях. Ми дивом залишилися живі, бо вся дорога прострілюється”, – розповідає Ірина Л. із Чернігова.
Тому донорські внески, які були зібрані світовою спільнотою та перераховані на рахунки МКЧХ для допомоги Україні, не можуть бути використані для відкриття офісу в Росії, адже це є відвертим спонсорством окупанта і агресора, відвертим фінансуванням тероризму, і відвертим фінансуванням геноциду в Україні.
Притягнути до відповідальності
ТСН.ua також зв’язався з чернігівськими волонтерами. Кажуть, що кілька представників саме Товариства Червоного Хреста України в місті працюють. Проте, як і у випадку з Маріуполем, Харковом, Сумами та іншими містами і містечками, в Чернігові немає гуманітарних коридорів, які б організував Червоний Хрест.
Натомість українцям пропонують виїжджати в Росію чи Білорусь. Все це робиться навмисно для створення “потрібної” картинки на російському телебаченні, доводячи українців просто до відчаю, зокрема в Маріуполі, де люди сидять тижнями у підвалах та бомбосховищах без їжі, води та світла, боячись навіть пошепки говорити. І в такому стані їх вивозять до російських таборів, відбираючи документи, а депутати Держдуми туди приїздять просто пофоткатися.
А потім, за даними Головного управління розвідки Міноборони України, після проходження фільтраційних таборів, українців відправляють в економічно депресивні російські райони. За словами директора Інституту майбутнього Вадима Денисенка, МКЧХ зайняв виключно проросійську позицію.
“А остання історія про зустріч Маурера з Лавровим у Москві і заяви про те, що вони збираються відкривати свій центр в Ростовській області, лише впевнює мене в тому, що МКЧХ перестав виконувати свої функції. Тому, на жаль, ми маємо розуміти, що керівництво МКЧХ де-факто самоусунулося і практично працює на сторону росіян”, – коментує ТСН.ua Вадим Денисенко.
Так, за його словами, Товариство Червоного Хреста України намагається робити певні речі. Але ж всі прекрасно розуміють задачу Червоного Хреста на цьому етапі – це перш за все евакуація та гуманітарні коридори. А Товариство Червоного Хреста України без допомоги МКЧХ їх забезпечити не може. Всі гуманітарні коридори, які наразі функціонують в Україні, – це виключно зусилля дипломатів, політиків, церков, волонтерів та міжнародних друзів України.
Натомість Червоний Хрест, який мав би очолити цей процес, займається саботажем і відкритою роботою на РФ. За словами гендиректора МКЧХ Роберта Мардіні, в Україні працює 600 їхніх співробітників. Проте вони відсиджуються переважно в готелях Одеси, Дніпра, Львова та інших відносно безпечних місцях, які Росія не рівняє з землею ракетами та бомбами.
Голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Михайло Радуцький написав відкрите звернення до МКЧХ із закликом не легітимізувати “гуманітарні коридори” на територію РФ, не підтримувати викрадення і примусового вивезення українців до Росії, та змінити своє рішення щодо відкриття центру в Ростові.
Нагадаємо, що ще на самому початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук просила МКЧХ вивезти тисячі мертвих тіл рашистів із території України. Проте вони навіть цього не спромоглися зробити, не кажучи вже про допомогу живим українцям, наголошуючи, що нових офісів в Україні відкривати не планують, чого не скажеш про російський Ростов.
Якщо це станеться, то, за словами Ірини Верещук, МКЧХ стане співучасником путінських воєнних злочинів в Україні. При цьому радник МКЧХ Андрій Круглашов виправдовується у себе в Facebook, що МКЧХ ніколи не допомагає і не робить примусових евакуацій, а візит Маурера до Лаврова в Москву називає дипломатичним жестом нейтральності. Мовляв, він там просив російську сторону відкрити гуманітарні коридори і дати можливість доставити гуманітарну допомогу.
МЗС України звернулося до Червоного хреста з нотою за роз’ясненням. Натомість у публічних коментарях МКЧХ неодноразово зауважував, що, виявляється, для організації гуманітарних коридорів чи-то обміну полоненими має бути домовленість між українською та російською арміями, а власне сам МКЧХ тут ні до чого.
Натомість, як написала у своєму Facebook депутатка Роксолана Підласа, за кілька місяців до початку широкомасштабного російського вторгнення, МКЧХ обривав телефони народним обранцям, бо хотів змін до українського законодавства щодо отримання в оренду комунальних приміщень на пільгових умовах. Тобто безкоштовно або майже безкоштовно, а не через аукціон за гроші. Коли ж українські народні депутати звернулися до МКЧХ з проханням організувати евакуацію чи хоча б отримати дозвіл на використання прапора Червоного Хреста в евакуаційній колоні, цей міжнародний рух зробив вигляд, що є предметом інтер’єру.
ТСН.ua також звернувся за коментарями до МКЧХ, Товариства Червоного Хреста України та міжнародних експертів. Як тільки редакція їх отримає, одразу ж опублікує та додасть до цього матеріалу.