Нацгвардієць Артемій Рябчук, що розстріляв своїх товаришів по службі в Дніпрі, найімовірніше є психічно здоровою людиною. Більше того, потрапити психічно нездоровій людині до лав Національної гвардії України практично неможливо. Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів судовий експерт-психолог ЮРІЙ ІРХІН. Він також розповів, як проводитиметься психологічна експертиза підозрюваного і коли слід очікувати її результатів.
– Як відбувається відбір для нацгвардійців? Які психологічні експертизи вони проходять, перш ніж стати на службу?
– Я знаю точно, що у Національній гвардії України дуже серйозний відбір, зокрема психологічний. Нацгвардія – одна з небагатьох силових структур країни, має дуже розвинену психологічну службу. Більше того, психологічний відбір – це лише один елемент, є ще медичний відбір, психіатричний контроль. Потрапити туди психічно ненормальній, хворій людині практично неможливо.
– А як таке тоді могло вийти? Очевидно, що людина якусь психологічну проблему набула.
– Ніхто не казав, що фігурант нашої справи психічно хворий. Я сказав би, що він психічно здоровий.
– Тобто, експертиза може показати, що причина не психологічна?
– Перш ніж буде проведено експертизу, напевно немає сенсу говорити про це.
Але поведінка Артемія є абсолютно реакційною. Тобто він на щось гостро відреагував. І це не є наслідком якоїсь хворобливої патології, яку можна було б виявити, яка розвивалася роками, яку просто прогледіли. Це реакція на якусь подію. Тобто це реакційна поведінка.
– Була версія однієї із депутаток, що це може бути наслідком так званого буллінгу (цькування). Ви припускаєте цей сценарій?
– Я таку версію припускаю, але скептично і з сарказмом ставлюся до цієї версії. Справа в тому, що військовий колектив, з точки зору психології та в якомусь сенсі біології, це команда одностатевих самців молодого репродуктивного віку. Там природно відбуваються процеси, які називаються цькуванням. Це чоловічий колектив, і скажімо так, не дарма у всіх військових статутах є сакраментальна фраза: “Стійко переносити труднощі військової служби”.
Це не у мами під спідницею, це не нічний клуб, де хлопчики з дівчатами культурно спілкуються один з одним. Цьому суспільству властива груба чоловіча поведінка. Тож якщо народний депутат має на увазі це під словом цькування – то я тут дуже сумніваюся.
Те, що нині в армії немає дідівщини, яка була у радянській армії – це факт, однозначно.
Психологічний тиск, напевно, варто розглядати не через призму наявності цього явища, а через призму готовності конкретної молодої людини, конкретної особи це відчувати на собі. Переносити всі ці нюанси. Швидше за все, цей молодик виявився не готовим до таких труднощів. Напевно, він вибрав не ту дорогу свого життя.
– Може тоді варто модифікувати систему відбору до Нацгвардії?
– Система професійного психологічного відбору до Нацгвардії дуже досконала. Зауважте, це один випадок у системі за багато років. А буквально за 20-30 років таких випадків можна буквально на пальцях порахувати, і то, напевно, однієї руки вистачить.
Це якраз говорить про ефективність роботи цієї системи. І я не думаю, що її треба вдосконалювати або міняти. Потрібно провести ретельний аналіз саме цього інциденту, проаналізувати попередні події з життя молодої людини, і зрозуміти, що могло до цього спонукати.
Мені, наприклад, дуже цікава його поведінка. Він поводиться абсолютно алгоритмічно, його дії обдумані, я навіть сказав би планомірні. Я дуже підозрюю якусь культову залежність. Тобто людина одержима якоюсь ідеєю, бо у мене на перший погляд таке відчуття, що я дивлюсь комп’ютерну гру. Тобто людина вийшла пограти у страйкбол.
Коли людина дає свідчення – вона веде себе по-пацянськи, як підліток. Йому цікаво, тобто він ще не вийшов із цього віку, з цього віртуального світу. Я не думаю, що це пов’язане безпосередньо з якимсь насильством чи знущанням, тобто психологічним тиском.
– А про що може свідчити той факт, що він сам здався? Може минув стан афекту?
– Відразу зазначимо, афекту там не було. Він дуже чітко відтворює події, у найдрібніших подробицях. Цей нюанс мене й наштовхнув на думку, що там щось пов’язане з якимись культами – і саме з культовою залежністю. Бо якби він мав якийсь меркантильний, прагматичний розрахунок, він би спокійно вийшов і через дві доби полями перейшов би кордон. Адже він тікав зі зброєю.
Зрештою, він усвідомив безперспективність подальшого. Нікуди тікати. Він не злочинець за замовчуванням. Це не делінквентна особистість. Цей ексцес виник десь у його голові та реалізувався. Я не сумніваюся, що завтра він уже шкодуватиме про це.
Ці дії ніби планомірні, обдумані, алгоритмічні, але вони абсолютно алогічні, тобто вони позбавлені всякого сенсу і логіки. Навіщо йому вбивати стільки людей, заради чого?
– Як має відбуватися ця психологічна експертиза? Що вона передбачає?
– Якщо сказати двома словами – проводиться всебічне вивчення. Вивчаються і біографія, і обставини. Тобто проводиться ситуативна експертиза, дослідження конкретної ситуації, лонгітюдне дослідження біографічними методами. Тобто там є великий комплекс досліджень. Таке дослідження може тривати кілька місяців.