Одразу четверо молодих людей загинули в аварії на Черкащині рано-вранці в неділю 30 січня. Автомобіль ЗАЗ вилетів з дороги та врізався у дерево.

Вижити вдалося лише одному пасажиру. Молодого хлопця доправили до обласної лікарні, за його життя наразі борються лікарі реанімації.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Був єдиним сином у сім’ї
Жахлива трагедія вразила жителів села Будище на Черкащині. Життя відразу трьох мешканців забрала аварія. Четвертим загиблим виявився мешканець сусіднього села Тубільці. Саме туди прямував автомобіль того ранку 30 січня. Усім чотирьом було від 20 до 32 років.

“Славику Шевченку було 32 роки, він із Тубільців. Вони, мабуть, вирішили його туди підвезти. А потім уже їхати додому в Будище. Але не доїхали”, – зітхає мешканка села, яка знала В’ячеслава.

Загиблий був єдиним сином у батьків. Вони зараз просто вбиті горем. “Гарний хлопець із прекрасної родини. Працював на птахофабриці водієм КАМАЗу. Трохи підробляв, возив людям щебінь, пісок. Працьовитий, спокійний, чуйний. Для нього головне була сім’я та робота. Його важко було зустріти десь, крім дому та роботи”, – каже про нього жінка.

Був прикордонником та будував плани на майбутнє
На цій же птахофабриці теж водієм працював і ще один загиблий – 21-річний Максим Верховський. Хлопець нещодавно повернувся з армії, де служив прикордонником.

У місцевій школі вчителі шоковані тим, що сталося, адже відразу двоє їхніх колишніх учнів стали жертвами цієї ДТП.

“Максим був активним учасником гри “Сокіл джура”. Він був хорунжим і прапороносцем нашого рою “Мошногірські яструби”. Хлопці виїжджали на змагання до області, посідали там призові місця”, – кажуть у школі.

Педагоги згадують, що Максим разом із друзями брав участь у п’ятиденному таборі. “Він був таким простим, добрим та щирим хлопцем. Там, у таборі, були нічні чергування. Доводилося чергувати і дівчаткам, але Максим завжди відправляв їх спати, а сам за них залишався”, – розповідають у школі.

Займався спортом, грав у футбол, волейбол, тренувався. А до армії Максим пішов служити прикордонником, був кінологом. “У нього там був свій собака, якого він виховував і дуже не хотів з ним розлучатися після закінчення служби”.

Максим улітку одружився, вони купили невелику квартиру в селі, почали її відновлювати. Разом із дружиною вони будували плани на майбутнє.

До 25-річчя залишався день
У цій же школі до 9 класу навчався і Володимир Зюбанов. Хлопець загинув, не доживши до свого 25-річчя лише день. Після школи він пішов навчатись у Черкаський політехнічний технікум. Потім працював на будівництві в Черкасах, їздив на заробітки до Польщі.

Знайомі кажуть, що хлопець ніколи не байдикував, завжди був чимось зайнятий. Теж захоплювався спортом, грав у волейбол. Друзі розповідають, що Володя був добрим та чуйним.

“Він був настільки відповідальним і добрим. І сім’я у нього теж дуже доброзичлива. Пам’ятаю, в 1 класі його мама в кабінет принесла настінний годинник. Через деякий час він перестав працювати. Так невдовзі мама приносить новий, каже, що Вова попросив”, – розповідає його вчителька Алла Тимофіївна.

Володимир дуже любив своїх рідних – старшу сестру, батьків, бабусю.

Постраждалий – у важкому стані
Також в аварії загинула і дівчина, яку звали Анастасія Кириленко. Про неї в Будищому відомо небагато. Сама Анастасія з Черкас, її родина купила в селі дачний будиночок. Дівчина приїхала у вихідні до своєї подруги.

У реанімації перебуває 25-річний Денис Коваль, він у комі. Наразі жителі села та однокурсники по Черкаському національному технологічному університету збирають для нього гроші. Якщо хтось захоче допомогти, зробити це можна, перерахувавши кошти на картку 5354 3210 9779 8962 (Наталія Валеріївна Коваль, мама Дениса).

Хлопець навчався у виші на еколога, у 2019 році закінчив магістратуру. Теж відслужив у прикордонних військах.