“Тотальне скасування бронювання починається, мобілізація різко посилиться з 16 липня”: ТЦК, штрафи і нововведення

Головні зміни у липні стосуватимуться мобілізації військовозобов’язаних. Проте кілька новацій запроваджуються для майже мільйона українських біженців у Польщі. Також є нові вимоги до діяльності медіа. Не виключено, зростуть ціни на бензин через запровадження нових акцизів.

Як інформує “ВВС Україна”, 16 липня стане останнім днем, коли всі чоловіки віком 18-60 років зобов’язані будуть оновити свої персональні дані для військового обліку. Насамперед йдеться про те, що вони мають уточнити актуальну адресу проживання, номери телефонів, електронну пошту.

На оновлення даних закон давав 60 днів, проте багато військовозобов’язаних скаржилися, що цього терміну недостатньо через черги до ТЦК і технічні збої в інтернет-додатках.

Із вказаної дати почнуть діяти штрафи за порушення правил військового обліку та мобілізації: ТЦК зможе оштрафувати чоловіків мобілізаційного віку, а також жінок-медиків, які також зобов’язані оновити свої дані. Розмір штрафу – 17-25,5 тис гривень. Підприємство, на якому порушуються правила військового обліку співробітників, може отримати штраф від 34 до 59,5 тис гривень.

Якщо людина не сплатить штраф впродовж 15 днів, можуть бути запущені інші механізми примусу – блокування банківських рахунків, арешт майна і навіть притягнення до кримінальної відповідальності.

З 16 липня з’явиться ще одна новація – повістка, яку ТЦК відправлятиме рекомендованим листом, буде вважатись врученою навіть тоді, коли особа відмовиться її забрати, або якщо пошта поставила відмітку про відсутність особи за адресою місця проживання.

За даними міністерства оборони, станом на 1 липня близько 2,6 млн військовозобов’язаних вже оновили свої дані.

Мобілізація студентів

Мобілізаційний закон передбачає також нові вимоги до мобілізації студентів. Хоча загалом право на відстрочку студенти зберігають, з 1 липня три категорії тих, хто навчається у вишах та професійних середніх закладах освіти, можуть бути мобілізовані до війська.

По-перше, мова йде про студентів, які навчаються заочно.

Під мобілізацію також потрапляють ті, хто здобуває другу чи третю вищу освіту у бакалавраті чи магістратурі за іншою спеціальністю.

Проте якщо студент здобуває освіту, що є вищою за наявну за тим самим фахом, то відстрочка діє.

І, нарешті, третя категорія – ті, хто здобуває освіту за рівнем, нижчим ніж наявний – наприклад, маючи вищу освіту, студент навчається у профільному закладі середньої освіти.

Вік та спеціальність студентів значення не мають.

За даними міністерства освіти та науки, кількість здобувачів освіти за контрактом у вишах зросла в останні роки на понад 40%, переважно за рахунок чоловіків мобілізаційного віку.

В Україні з’явився електронний військовий квиток. Що це і для чого18 червня 2024 Чому Польща так довго вирішує, що робити з українськими біженцями20 квітня 2024 “Коли закінчаться люди”. Як вести війну і не втратити економіку17 червня 2024 Нові правила для біженців у Польщі

З 1 липня у Польщі набуває чинності оновлений закон про тимчасовий захист українців. Це комплексний документ, що передбачає зміну правил, за якими втікачі від війни з України можуть мешкати у цій країні.

За даними українського уряду у Польщі зараз живе близько 950 тисяч біженців з України.

Закон дозволив їм легально перебувати в країні до 30 вересня 2025 року, проте водночас запровадив багато змін і помітно скоротив фінансову підтримку.

Закон, зокрема, позбавляє біженців компенсації за проживання у приватному житлі. З 1 липня на таку допомогу можуть розраховувати лише ті українці, які мешкають в осередках колективного розміщення або у приміщеннях, що належать місцевим органам влади. Але і ці біженці, починаючи з липня, мають частково сплачувати за проживання. Винятки будуть лише для осіб пенсійного віку, для багатодітних, вагітних та неповнолітніх.

Окрім того, українці більше не отримуватимуть одноразової допомоги 300 злотих на бюрократичні потреби після прибуття на територію Польщі.

Закон також передбачає, що виплати соціальної допомоги на дитину будуть збережені лише за умови, якщо вона навчатиметься у польському навчальному закладі. Щоправда, ця вимога почне діяти пізніше.

Ціни на пальне можуть зрости

У липні Верховна Рада може ухвалити в остаточній редакції закон про збільшення акцизного податку на пальне.

У Кабінеті міністрів пояснюють, що причиною підвищення акцизів є наближення українського законодавства до правил Євросоюзу. Окрім того, в уряді наголошують на потребі збільшити надходження до бюджету для витрат на оборону.

Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт у першому читанні. Документ передбачає, що у липні акциз на бензин зросте на 29,1 євро за тисячу літрів, на дизельне пальне – на 38,1 євро, на автомобільний газ – на 3,6 євро. Як кажуть експерти, це означатиме, що ціна пального для споживачів у середньому зросте на 2 гривні.

Проте навіть незначне підвищення цін вже непокоїть аграріїв, у яких витрати можуть суттєво зрости.

Це буде не останнє підвищення акцизу на пальне. Планується, що поетапно він зростатиме впродовж чотирьох років.

Окрім того, в уряді також обговорюють збільшення акцизу на алкоголь і тютюн, проте парламент ще не розглядав відповідні законопроєкти.

Ще більше української мови в ефірі

У липні у прямих ефірах теле- та радіокомпаній має лунати виключно українська мова.

Раніше законодавство дозволяло гостям користуватися недержавною мовою, якщо це трансляція наживо. Тепер набуває чинності норма закону “Про медіа”, що дозволяє користуватися іншими мовами лише “у спонтанних репліках чи виступах учасників програми, окрім ведучих”, якщо вони не перевищують 10% тривалості цієї програми.

Якщо ж програма демонструється у записі, то всі репліки мають бути дубльовані, озвучені або субтитровані державною мовою.

Окрім того, з 16 липня усі друковані видання в Україні, які поширюються на місцевому рівні, мають виходити державною мовою.

Як пояснює уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, навіть якщо такі видання випускаються іншими мовами, обов’язково має бути версія державною мовою, з тим самим обсягом і тиражем.

Але є винятки: такі вимоги не поширюються на видання кримськотатарською мовою та іншими мовами корінних народів України, англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу.

Відповідні вимоги до загальнодержавних та регіональних медіа набули чинності ще 16 січня 2022 року.