НБУ готує масштабні зміни
Національний банк нарешті почув бізнес. 25 квітня регулятор анонсував наймасштабніший пакет послаблень валютних обмежень від початку великої війни, який включає довгоочікуваний дозвіл для бізнесу здійснювати розрахунки за їхніми зовнішніми позиками. Про це йдеться в матеріалі epravda.
На перший погляд, може здатися, що Нацбанк обрав не найкращий час для ухвалення рішення, яке може суттєво збільшити попит на валюту. Протягом квітня готівковий курс долара в обмінниках й без того перетинав позначку у 40 грн.
Девальвацію національної валюти вдалося зупинити наприкінці місяця, однак є побоювання, що валютна лібералізація може сколихнути ринок з новою силою.
Які валютні послаблення запроваджує НБУ
25 квітня, під час брифінгу з питань монетарної політики, голова Національного банку Андрій Пишний повідомив, що регулятор готується запровадити масштабний пакет послаблень валютних обмежень. “Наразі ми бачимо наявність достатніх передумов для того, щоб продовжити процес валютної лібералізації відповідно до тієї стратегії, яка була затверджена у рамках нашої взаємодії з МВФ”, – заявив він.
Оголошена хвиля валютної лібералізації стала наймасштабнішою від початку великої війни. Вона включає послаблення для бізнесу. Зокрема, там передбачені наступні кроки:
надання можливості часткової репатріації “нових” дивідендів – тобто дозвіл іноземним інвесторам, які вкладуть кошти в Україну зараз, без перешкод виводити доходи від них;
пом’якшення обмежень в частині погашення “нових” кредитів;
зняття обмежень для імпорту послуг, а також оплати лізингу та оренди;
забезпечення можливості погасити відсотки за “старими” кредитами тощо.
На останній крок бізнес очікував з особливим нетерпінням. В березні ЕП повідомляла про те, як “Водафон Україна”, ДТЕК, Метінвест, “Інтерпайп” та “Кернел” проштовхнули через Кабінет міністрів клопотання до Нацбанку про дозвіл на здійснення транскордонних операцій. При цьому, відповідно до закону, НБУ фактично не мав права на таке звернення уряду відповісти відмовою.
У своїх клопотаннях уряд просив дозволити великим українським компаніям здійснити виплати за зовнішніми кредитами та єврооблігаціями, які розміщувалися за кордоном. Загальна сума таких виплат за боргами лише згаданих п’яти груп компаній становила 1,8 млрд дол. Однак, за даними Нацбанку, дозволу на погашення зовнішніх позичок очікували ще 3 тис українських компаній.
Хоча закон і зобов’язував НБУ погодитися на клопотання уряду, проте він не встановлював терміни, протягом яких регулятор мав ухвалити відповідне рішення. Цим і вирішили скористатися у Нацбанку, затягуючи надання дозволу на розрахунки за зовнішніми кредитами для п’яти груп компаній, доки таке обмеження не перестане діяти для всіх українських бізнесів. І схоже, що цей момент настав.
“Такі кроки суттєво розширять можливості бізнесу, поліпшать умови для припливу нового капіталу в Україні та участі приватного сектору у відбудові, і відповідно сприятимуть відновленню економіки”, – заявили у Нацбанку.
У регуляторі пояснюють, що нові валютні послаблення для бізнесу стали можливими й завдяки покращенню ситуації із поверненням валютної виручки експортерів в Україну. Це сталось після того, як у листопаді 2023 року НБУ вдвічі скоротив термін розрахунку за операціями з експорту агропродукції – зі 180 днів до 90 днів.
Водночас у Нацбанку застерігають, що у разі погіршення ситуації з поверненням валюти експортерами там не зможуть продовжувати знімати валютні обмеження для решти українського бізнесу.
Крім дозволів для бізнесу НБУ анонсував низку послаблень для громадян. Однак вони стосуватимуться переважно волонтерів та військовослужбовців, а також представників дипломатичних відомств. Ці заходи будуть оголошені вже у наступному пакеті валютної лібералізації.
За оцінками Нацбанку, запровадження заходів валютної лібералізації “коштуватиме” золотовалютним резервам близько 5,5 млрд дол у 2024 році. Іншими словами, на валютному ринку може виникнути додатковий попит на американську валюту, а відтак це може мати наслідки і для курсу гривні, який вже й так помітно коливається.
Що вже відбувається з курсом
Протягом квітня долар в Україні подорожчав на 1,2-1,7%, а від початку жовтня минулого року, коли НБУ перейшов до “гнучкого плавання” курсу – на близько 8%. Хоча офіційний курс НБУ не перетинав позначку 40 грн за долар, проте в обмінниках ціна “зеленого” в окремі дні минулого місяця перетинала цей психологічний поріг.
Але знецінення національної валюти у квітні виглядало нелогічним. По-перше, весною гривня навпаки традиційно зміцнюється під впливом фактору посівної. В цей період аграрії продають валюту для купівлі пального, добрив та підготовки техніки до сівби. Однак наразі сезонність майже не впливає на курсові коливання. Частково тому, що, готуючись до сівби, аграрії також збільшують попит на імпорт (добрива та пальне).
По-друге, у квітні національна валюта знецінювалася, попри рекордні надходження міжнародної допомоги, які Україна отримала у березні – понад 9 млрд дол. На тлі цих вливань золотовалютні резерви зросли до рекордного рівня – 43,8 млрд дол. Проте навіть це не врятувало гривню.
Річ у тім, що у перші два місяці року Україна майже не отримувала коштів від партнерів, які є чи не єдиним джерелом фінансування невійськових видатків. Через це уряд увійшов у режим жорсткої економії: видатки, фінансування яких можна було відкласти, призупинили.
Після того, як уряд отримав довгоочікуване фінансування, режим економії став менш жорстким і фінансування непріоритетних з точки зору виживання країни видатків відновилося.
“Збільшення видатків бюджету вплинуло на співвідношення попиту і пропозиції на (валютному) ринку і зумовило девальваційні процеси. Поряд з цим, ситуація на валютному ринку залишається контрольованою”, – пояснив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
Як правило, подібну ситуацію на валютному ринку Україна переживає наприкінці кожного року. Тоді державні установи намагаються встигнути використати передбачене на бюджетний рік фінансування до 31 грудня, адже вже з наступного року невикористані, проте закладені у бюджет суми, “згорають”.
Як послаблення вплинуть на курс
“Звісно, що така лібералізація збільшить потребу НБУ у валютних інтервенціях для підтримки “курсової стабільності”, але Нацбанк, очевидно, до цього готовий”, – вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
У своєму оновленому макроекономічному прогнозі Національний банк вже передбачив запровадження послаблень валютного регулювання для бізнесу. І хоча, за розрахунками самого ж НБУ, ці послаблення призведуть до зменшення золотовалютних резервів на 5,5 млрд дол, обсяг цих резервів цьогоріч буде навіть більшим, ніж очікувалося до цього.
Так, НБУ покращив прогноз щодо резервів на 2024 рік з 40,7 млрд дол до 42,3 млрд дол. Передусім, цей оптимізм пов’язаний із відновленням ритмічності надходження міжнародної допомоги. Зокрема, Україна нарешті отримала впевненість щодо отримання 7,8 млрд дол від США, а також коштів в межах програми Ukraine Facility.
Достатність резервів – хороший знак для валютного ринку, який наразі вкрай залежний від інтервенцій Нацбанку для покриття попиту на іноземну валюту.
“Зараз динаміка офіційного курсу – це більшою мірою відображення алгоритмів інтервенцій НБУ, а не балансу попиту та пропозиції валюти у конкретний день чи тиждень. Думаю, темпи девальвації будуть і надалі переважно визначатися потребою забезпечити приблизний паритет привабливості гривневих та валютних інструментів заощаджень. Навряд чи плани валютної лібералізації цю логіку порушать”, – вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
При цьому, Нацбанк може навіть піти наперекір ринковим очікуванням, як він робив одразу після того, як скасував режим фіксованого курсу, вважає головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій. “Ми очікуємо, що курс долара на кінець 2024 року становитиме 41,1 гривні, але вважаємо, що девальваційний імпульс проявиться ближче до кінця року”, – додає він.
У самому Нацбанку традиційно утримуються від прогнозів курсу долара. Водночас там натякають, що різкої девальвації гривні, попри “розкручування гайок” для бізнесу, очікувати не варто.
“З огляду на сформованість необхідних передумов та ретельний аналіз Національним банком кожного окремого заходу, відповідні зміни не мають створити додаткових загроз для макрофінансової стабільності та стійкості валютного ринку”, – резюмують у регуляторі.