“Католики і православні тут ні до чого”: в ПЦУ розвінчали міфи навколо новоюліанського календаря

1 вересня Православна Церква України перейшла на новий календарний стиль, де для обчислення нерухомих свят використовується новоюліанський календар. Чимало українців у соцмережах обурювались святкування “католицького” Різдва.

У ПЦУ наголошують, що нічого “неправославного” чи “католицького” в ньому немає.

Дати нерухомих свят у новоюліанському календарі збігатимуться з датами григоріанського календаря до 2800 року, оскільки новоюліанський календар “пропускає” 7 діб на 900 років, а григоріанський – 3 доби на 400 років.

Водночас дата Великодня та залежні від неї рухомі свята обраховуватимуться традиційно, відповідно до усталеної до цього часу практики календарно-астрономічних правил.

“Новоюліанський календар – це вдосконалена форма юліанського календаря, відповідно до потреб і реалій сучасності.

Нічого “неправославного” або “католицького”, у сенсі, який вживають пропагандисти, отруєні “русскім міром”, у новоюліанському календарі немає – ні авторства, ні принципу розрахунку, ні часу запровадження, ні географії поширення, ні інстанції, яка його запровадила”, – зазначають в ПЦУ.

В ПЦУ нагадали, що якщо дві третини чи більше парафіян громади ПЦУ мають бажання зберегти попередню календарну традицію – вони можуть це зробити.

Нині новоюліанський календар використовують 10 з 15 Православних Церков світу (Вселенський Патріархат, Олександрійський Патріархат, Антиохійський Патріархат, Румунський Патріархат, Болгарський Патріархат, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії, Церква Чеських земель і Словаччини, Православна Церква України).

Інші християнські сповідання – католики, англікани, протестанти – послуговуються григоріанським календарем.

Які календарі існують

Нині функціонують три основні системи літочислення, календарі:

юліанський;
григоріанський;
новоюліанський.

Юліанський – старий календар, який був запроваджений римським імператором Юлієм Цезарем ще в 45 році до Різдва Христового, пояснюють у ПЦУ.

Одним з його “мінусів” є те, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в 1 добу між астрономічним та календарним рівноденням.

У XX і XXI століттях розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало б припадати рівнодення, складає 13 днів.

Зазначається, що з часом розбіжність буде збільшуватися, а свята зсуватимуться вперед. З 2100 року буде складати 14 днів.

“Неточність старого літочислення за всі ці роки (понад два тисячоліття) призвела до того, що Різдво Христове, яке Церква вшановує 25 грудня, за старим стилем припадає на 7 січня астрономічного календаря, а з 2100 року – вже на 8-ме”, – зазначають в ПЦУ.

Відтак у 1582 році систему літочислення змінили й ввели астрономічно точніший григоріанський календар. Назву таку він має, бо був запроваджений за розпорядженням Римського папи Григорія XIII.

Східні православні країни не сприйняли цю реформу, тому Православна Церква тривалий час залишилася на старому юліанському календарі, – старий стиль певною мірою сприймали за один з маркерів православності.

Григоріанський календар сприймався як “папський” чи “католицький”.

Календарну неточність у православному світі дійшли згоди виправити лише у ХХ столітті, коли в 1923 році представники Православних Церков в Константинополі схвалили новоюліанський календар.

Новоюліанський календар створили на основі робіт сербського астронома, професора математики Мілутіна Міланковича.

За способом обчислення дат новоюліанський та григоріанський календарі збігаються (розбіжність в один день виникне у далекому майбутньому).

Однак за способом обрахування новоюліанський календар має інші принципи, тому є відмінним від григоріанського.