Захворювання серцево-судинної системи дуже поширені та небезпечні своїми ускладненнями. Ці ризики можна значно зменшити, якщо регулярно спостерігатися у лікаря, дотримуватися його рекомендацій з лікування та періодично контролювати стан серця та судин. Але навіть за відсутності встановленого лікарем кардіологічного діагнозу, корисно обстежитися тим людям, які мають певні передумови порушення роботи серця. Наприклад, часті стреси, спадковість, вік старше 45 років.

Під час обстеження насамперед варто звернути увагу до частоту серцевих скорочень, інакше кажучи – на пульс. У спокої цей показник має становити від 60 до 80 ударів за хвилину. Крім частоти, важливою є ритмічність скорочень серця: якщо при вимірі пульсу проміжки між ударами мають різну тривалість, можна говорити про порушення ритму серця (аритмії). Це привід звернення до кардіолога.

Лікар може призначити аналізи, які дозволять оцінити фактори ризику розвитку захворювань серця та судин, виявити ризик розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця та серцевої недостатності, а також оцінити ймовірність інфаркту міокарда. Діагностика проводиться комплексно: лабораторними аналізами та інструментальними методами обстеження.

ЯКІ АНАЛІЗИ ВХОДЯТЬ ДО КАРДІОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ?

Ліпідний профіль – визначення в крові холестерину та його фракцій (так звані “поганий” і “хороший” холестерин). Результати цього аналізу допоможуть зрозуміти схильність до атеросклерозу та виявити наявність ішемічної хвороби серця.

Коагулограма дозволяє перевірити в’язкість крові. Підвищена в’язкість говорить про ризик розвитку ускладнень різних захворювань серця: артеріальної гіпертонії, ішемічної хвороби, інфаркту та інсульту. Відхилення від норми у цьому аналізі – привід звернутися до лікаря, щоб з’ясувати причину, а також підібрати лікування.

Аналіз крові на ферменти АСТ (аспартатамінотрансфераза), КФК-МВ (креатинфосфокіназа – МВ), ЛДГ (Лактатдегідрогеназа). Це звані «маркери серцево-судинних захворювань». Підвищений рівень цих ферментів вказує на ризик розвитку інфаркту та інших захворювань серця.

ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ

Електрокардіографія (ЕКГ)

Це дослідження дозволяє оцінювати роботу серця щодо генерації та проведення електричних імпульсів. За кардіограмою лікар може визначити такі порушення (якщо вони наголошувалися в момент запису):різні порушення серцевого ритму та порушення проведення імпульсів за провідною системою серця, порушення харчування міокарда (часто вказують на прояви ішемічної хвороби серця, останнє з яких — інфаркт міокарда).

Що не можна визначити щодо ЕКГ?

Неможливо зафіксувати «минущі» стани, яких не було під час запису. Наприклад, вранці був напад аритмії, а вдень ЕКГ може показати, що серце працює нормально.

Для того, щоб записати порушення, що рідко проявляються, була розроблена методика добового запису даних (Холтерівське Моніторування ЕКГ).

Холтерівськемоніторування (ХМ)

Холтер – це ЕКГ, яка фіксується протягом доби та більше. Тому показники такого моніторування набагато ефективніші за кардіограму в спірних і складних випадках, коли оцінити роботу серцевого м’яза можна лише в динаміці протягом тривалого часу.

До основних переваг даного дослідження можна віднести:

можливість зафіксувати роботу серця у стані спокою, сну, під час фізичних навантажень, емоційних сплесків тощо;
тривале дослідження роботи міокарда;
можливість зафіксувати навіть незначні збої в роботі серця, які рідко проявляють себе і помітні лише при тривалому дослідженні;
виключається можливість емоційного впливу на роботу серця.
Зазвичай за допомогою Холтера виявляються порушення ритму та провідності серця, ішемічна хвороба та інші захворювання ССС. Особливу цінність ХМ має при «минучих», тобто непостійних порушеннях.

Навантажувальні проби (велоергометрія та тредміл-тест – бігова доріжка)

Суть цих методик – запис ЕКГ та артеріального тиску при поступово зростаючому дозованому фізичному навантаженні.

Дослідження дозволяє визначити, чи є ЕКГ-ознаки ішемічної хвороби серця на тлі фізичного навантаження та як людина переносить фізичні навантаження.

ВІДЛУННЯ КГ (ехокардіографія або УЗД серця)

Метод дозволяє визначити розміри відділів серця, товщину стінок серцевих камер, напрямок та швидкість потоків крові за допомогою ефекту Доплера.

Виявляються клапанні вади серця (пролапс, стенози, недостатність), гіпертрофія (потовщення) стінок, підвищення тиску в легеневому колі кровообігу, оцінюється здатність серця до скорочення і розслаблення, а також можна побачити тромби в порожнинах серця, ступінь атеросклеротичного ураження початкових відділів аорти.

Бережіть своє здоров’я! Воно у вас одне!