Експертка розповіла про особливості боротьби з “Омікроном”, який вже другий рік не полишає Україну.

З початком похолодання українці переживають не лише випробування війною, а й продовжують хворіти, рятуючись від вірусів.

У соціальних мережах, люди пишуть про масові захворювання, початок епідемії грипу, повернення коронавірусу, загрозу від нового вірусу з Китаю і навіть про можливість запровадження карантину у деяких регіонах.

Play Video
Що ж відбувається насправді, сайт ТСН.ua з’ясовував у розмові з відомою українською вірусологинею та професоркою Аллою Мироненко, яка зараз працює у ДУ “Київському міському центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ України”.

Грип чи коронавірус?
Зараз у Києві масово хворіють люди, навіть цілими сім’ями. Вчителі розповідають, що з 30 учнів, до класу на навчання приходить 8. Чи є ситуація з грипом загрозливою?

Третина дослідних зразків, які наразі тестуються, – позитивні на коронавірус. Ми шукаємо також інші патогени, шукаємо й грип, але поки не знайшли його у Києві. Можливо, ситуація зміниться за тиждень.

А по Україні чекаємо поки Центр громадського здоров’я підготує відповідний бюлетень, аби розуміти, якою є реальна ситуація з грипом у регіонах. Бо за попередні два тижні там було всього по 1 позитивному зразку на грип. Тобто поки не йдеться про епідемію грипу.

А ось коронавірус, дійсно, активізувався. Це сталося ще десь від початку осені і помалу-помалу зараз він починає зростати. Тому дійсно, багато людей хворіє, але, на щастя, мало пацієнтів потребує госпіталізації – це в основному люди, які мають багато хронічних захворювань, перебувають у стані декомпенсації або самотні громадяни, яких немає кому доглядати. Таких, дійсно, госпіталізують до медичних закладів. Але такого, як було у розпал пандемії у перші її три хвилі, коли людям не вистачало кисневих масок, на щастя, зараз немає.

Коли приймати антибіотик
За словами тих, хто вже перехворів, антибіотик їм не допоміг, а хворіти людям довелося до трьох тижнів. Це знову бушує коронавірус, чи все ж таки сезонна ГРВІ?

Тут важливо розуміти, що інші респіраторні вірусні інфекції теж мають місце. Особливо, аденовіруси у дітей дошкільного віку, а ще риновіруси, РСВ – респіраторно-синцитіальний вірус. Ці віруси теж присутні, але превалює все ж SARS-CoV-2 – коронавірус, який викликає COVID-19.

Щодо антибіотиків, то хочу зазначити, що хворі не можуть самостійно їх приймати, лише за призначенням лікаря, якщо є для цього показання.

Антибіотики на сам вірус не впливають, вони діють на бактеріальну флору, яка активізується при руйнуванні вірусом клітин дихального епітелію. Якщо це вже почалося, то імунна система не справляється і починається бактеріальна пневмонія. Щоб зрозуміти, коли призначати антибіотик – пацієнт має здати аналіз крові. А вже по його результатах лікар може призначати або не призначати антибіотики, в залежності від стану пацієнта.

Базовий імунітет та загроза карантину
В деяких областях України кажуть про можливість запровадження карантину. Чи можливо таке під час війни? Як саме можна побороти вірус в умовах війни?

Введення карантину під час війни, на мою думку, мало ймовірне. По-перше, багато українців зараз працюють дистанційно. По-друге, частина населення взагалі емігрувала з країни. Тому сумнівно, що варто вводити карантинні заходи у тому об’ємі, як це було під час пандемії COVID-19. А побороти будь-який вірус можна лише щепленням, але його потрібно робити заздалегідь, а не тоді, коли ти вже захворів. Тоді це вже не потрібно, бо живий вірус потрапив в організм і він вже спровокував інфекційний процес.

Щодо COVID-19, то фактично все населення України за час пандемії за дуже малим виключенням, вже хоч один раз перехворіло на коронавірусну хворобу. У нас вже є певний базовий імунітет, тому високого рівня смертей від цієї хвороби, ми, на щастя, не очікуємо.

Чому тести не показують вірус
Кажуть, що тести на коронавірус вже неінформативні, бо люди хворіють на нові штами вірусу. Чи так це, і чому лікарі пишуть у діагнозі ГРВІ, якщо тести можуть і не показувати наявність вірусу?

Тестів багато і вони різні. Треба дивитися на що саме робився тест. Якщо його виготовлено на поверхневий білок, який швидко змінюється, то тест може не спрацювати на змінений вірус. Особливо, це стосується субваріантів “Омікрону”, де показники можуть відрізнятися. А якщо тести виготовлені на стабільні білки вірусу, наприклад, на N-білок, то такі тести мають працювати. Потрібно знати, який тест ви використовуєте. Тому сказати, що всі тести не працюють або, навпаки, працюють, не можна.

А наскільки інформативні тести щодо нових штамів вірусу? Бо навіть раніше казали, що лише 1 з 5 тестів їх показує.

Щось подібне було зі “швидкими тестами”. Але зазначу, що “швидкий тест” – він є візуальний, тому потрібно, щоб у мазку була висока концентрація збудника і тоді він його покаже. Якщо ж погано взяли мазок і на ньому мало вірусного матеріалу, або людина перед цим поїла, то “швидким тестом” навіть за наявності хвороби, можна не виявити вірус. А ПЛР-тест виявляє вірус у меншій концентрації.

“Омікрон” та 7-8 його “родичів”
Які штами є зараз найпоширеніші в Україні, наскільки вони швидко передаються та який перебіг хвороби?

Найпоширеніший – “Омікрон”, але циркулює багато різних його субваріантів або підваріантів. Влітку у нас панував вірус XBB.1.9.1, а зараз від листопада переважають інші субваріанти вірусу: EG.5.1.4, XBB.1.16 та інші. Тут варто розуміти, що до переважального вірусу може бути ще 7 чи 8 його підваріантів, що відрізняються за генетичними ознаками. Але зазначу, що ми не спостерігаємо, щоб це якось впливало на перебіг хвороби для конкретного хворого.

Існує дуже велике різноманіття субваріантів “Омікрону”. Нагадаю, що цей вірус з’явився в Україні у січні 2022 року, ще до початку війни. Він до цього часу залишається “серед українців”, його субваріанти змінюють іншими, але все це варіант “Омікрону”. Наприклад, попередні варіанти вірусів – “Дельта”, “Альфа” та класичний коронавірус, вже ніде не циркулюють.

Чи багато зараз в лікарнях важких хворих?

Важкі хворі є, але, на щастя, їх не так багато, як було у розпал пандемії, коли у лікарнях навіть не вистачало місць в коридорах, щоб покласти хворого, а кисневі маски були на вагу золота. Зараз такого немає. До лікарень потрапляють в основному літні люди, або ті, хто мешкає у гуртожитках. Щоб ізолювати такого хворого аби він не заразив інших мешканців – його госпіталізують для лікування.

Хто страждає найбільше
Які особливості протікання вірусної хвороби у дорослих, дітей та літніх людей?

У нас хворіють люди різних вікових груп, не тільки літні люди. У дорослих може навіть і не бути високої температури, а у перші дні захворювання пацієнта супроводжує слабкість у тілі. У дітей також може взагалі не бути високої температури, а лише респіраторні прояви.

Щодо літніх людей, то у них окрім вірусу може загострюватись власна хронічна хвороба. Наприклад, якщо у пацієнта вже була хронічна пневмонія. Або якщо у людини є серцево-судинні хвороби, то можуть виникнути ускладнення.

Чи були такі випадки, коли люди хворіли на коронавірус багато разів?

Про велику кількість повторних захворювань, мені невідомо. Але знаю, що багато людей перехворіли коронавірусом по три рази. І тут неважливо, чи була людина щепленою або навіть отримала щеплення два і три рази.

Хто хворіє безсимптомно
Чому у всіх людей захворювання коронавірусу перебігає по-різному?

Багато залежить від того, чи хворіла людина на вірусну інфекцію раніше, скільки разів і яким саме її субваріантом.

За нашими спостереженнями, якщо пацієнт вже перехворів одним із варіантів вірусу, то “Омікрон” для нього проходить малосимптомно або безсимптомно. У людей виробився базовий імунітет, який починає швидко працювати, коли організм стикається з новим вірусом і людина легше переносить хворобу.

Наслідки локдауну: страждають діти від 1 року
Якими можуть бути наслідки від пережитої пандемії?

Те, що ми довго носили маски, та тривалий час жили ізольовані – це, звичайно, відтермінувало хворобу на певний час, але, на жаль, не дає імунного захисту. Адже людина – істота соціальна. Ми все одно ходимо до магазину, аптеки, школи, дитсадка, користуємося транспортом. Звичайно, що є люди, які дуже налякані вірусом, вони до цього часу ходять в масках. Але це теж не дуже конструктивно.

Тепер ми маємо наслідки від перебування в ізоляції, особливо, це стосується маленьких дітей. Малюки, які перші два роки життя жили в ізоляції зараз перебувають у групі ризику.

Під час пандемії, коли обмеження діяли для всіх, батьки оберігали своїх немовлят від вірусів, що цілком природньо, та й не кожній дитині можна було зробити щеплення. Батьки робили усе можливе, щоб не інфікувати дитину аби вона не померла.

Зараз ці діти, яким 2-3 роки, пішли до дитсадків. І аденовірус, який є досить відомим, став справжнім жахом для людей з певним імунним статусом, в даному випадку, для дітей до 5 років.

Наприклад, у Великій Британії він викликав дуже тяжкі гепатити – третині малих дітей потрібно було робити трансплантацію печінки. І це від простого аденовірусу!

А у Франції бронхіоліти, тобто фактично пневмонія, у малих дітей були спричинені РСВ. Це взагалі для малих дітей небезпечна респіраторна хвороба, яка викликає спазм бронхів і має високу летальність для дітей до 1 року. Ба більше, навіть у старших дітей у Франції це викликало пневмонію.

Чому діти мають вчасно “зустрітися” з вірусом
Зараз мікоплазмена пневмонія (низки інфекцій верхнього та нижнього респіраторного тракту, включаючи фарингіт, трахеобронхіт та пневмонію) у дітей з Китаю. Не йдеться про якусь нову епідемію, але це теж наслідок перебування в ізоляції.

Все це відбувається тому, що діти мають стикатися з різними респіраторними патогенами вчасно. А коли час пройшов, а вони з ними не зустрілися, то виникають дуже серйозні проблеми. Імунна система у дітей нетренована, слабка, недозріла. А коли така “зустріч” сталася запізно, то перебіг, начебто, звичайної хвороби має дуже тяжкі наслідки.

Як потрібно правильно лікуватися, на що варто звернути увагу – які небезпечні симптоми?

Треба дуже уважно спостерігати за температурою тіла та диханням. Причому, це стосується як дітей, так і дорослих людей. Прослухати дихання обов’язково має лікар, бо ви самі цього якісно не зробите.

Тому за першої скарги про зміни у диханні треба записатися на прийом до лікаря. Людині варто відлежатися, бо виникає сильна слабкість у тілі. Та й зараз погода не сприяє для прогулянок на дворі.

Щодо симптомів, то при коронавірусі все починається з загальних респіраторних симптомів, але відрізнити за клінічними ознаками, що спричинило хворобу – коронавірус чи аденовірус можна лише після лабораторного дослідження.

За аденовірусу до симптомів ще додається кон’юнктивіт, чого немає за коронавіруску. А от бронхіт може бути, як за коронавірусу, так і за аденовірусу.

Нові засоби боротьби з вірусом
Розкажіть чи з’явилися, якісь нові методи або засоби для лікування коронавірусу?

Знаю, що проводилися клінічні випробування вітчизняного фармацевтичного препарату “Амізон”. Він має противірусні властивості щодо коронавірусу, але найефективніше, коли він застосовується буквально у перші години від початку захворювання, коли треба припинити розмноження вірусу. Якщо приймати його на 2-3 день після захворювання, то його ефективність набагато нижча.

Ще зараз з’явилося багато закордонних розробок так званих моноклональних антитіл. Це білкові молекули, які здатні “чіплятися” до вірусу та зв’язувати його валентності, якими він прикріплюється до клітин, а потім проникає в них.

Варто заначити, що такі розробки ефективно працюють лише до того варіанту вірусу або його субваріанту, до якого вони виготовлені. Але проблема у тому, що медики не завжди знають, який у людини субваріант “Омікрону”.

Чи є нова загроза епідемії з Китаю
У соціальних мережах ходять чутки про новий вірус із Китаю, який ще страшніший ніж коронавірус. Чи дійсно це так, чи лише чутки?

Я читала прогнози про параміксовіруси. Є припущення, що можлива наступна епідемія. Це віруси, до яких, наприклад, належить вірус кору.

Але можу сказати, що вони, на щастя, не дуже змінюються. Завжди епідемії викликають ті віруси, які змінюються. Наприклад, грип – він увесь час змінюється. Тому склад вакцин проти грипу їх виробники змінюють раз на рік для країн північної півкулі та раз на рік для країн південної півкулі землі. Тобто в ідеалі треба робити щеплення проти грипу щороку, щоб не захворіти та не померти, особливо, якщо вам за 60 років.

Ще влітку точилися розмови про створення двокомпонентної вакцини від коронавірусу, який викликає ковід, бо ще є інші, сезонні коронавіруси, які важкого перебігу хвороби не викликають. Знаю, що вже отримано приблизно 200 тисяч доз двокомпонентної вакцини від коронавірусу. Один її компонент застосовується до старого вірусу, який є базовим, а інший компонент до поверхневого спайкового білку варіанту “Омікрон”. Експерти запевняють, що ця двокомпонентна вакцина є більш ефективною, ніж попередня однокомпонентна.

Чим небезпечна скарлатина?
Яка ситуація зі захворюванням на скарлатину? Наскільки це небезпечне захворювання та яка ситуація з її розповсюдженням зараз?

Скарлатина викликається стрептококом – це бактерія, а не вірус. Щеплень від скарлатини не існує, тому якщо у колективі, а це відбувається в основному серед школярів, хтось захворів, то зазвичай у класі запроваджується карантин.

Це дуже небезпечна хвороба, тому що вона може давати ускладнення на серце та навіть може викликати порок серця. Скарлатина досить контагіозна та не дуже летюча хвороба, як, наприклад, кір. Вона передається через предмети побуту, краплини слини.

Основні симптоми: підвищена температура, дрібний висип на тілі, ангіна та інтоксикація організму.

У Києві навіть розповідали про епідемію скарлатини, але потім у КМДА заявили, що епідемії немає. Батьки дітей стверджують, що діти масово хворіють, а медики намагаються приховати епідемію. Чи можливо таке?

Епідемій скарлатини дійсно не буває. Трапляються лише групові захворювання. Найчастіше у дитячих колективах –
школах та дитячих садках, а щоб це була епідемія – такого ніколи не траплялося. Тому і приховувати нічого.

А батьки можуть казати різне. Якщо у класі є хворий на скарлатину, а твоя дитина ще здорова, то половина батьків точно не пустять своїх дітей до школи, бо не захочуть, щоб дитина інфікувалася. Коли випадок захворювання підтверджується, то у класі проводять дезінфекцію, обробку приміщень та іграшок, якщо це дитячий садок. Прописана ціла низка правил, як діяти, коли зафіксовано хоча б один випадок скарлатини у дитячому закладі.

Ще від часів карантину батьків не пускають до приміщення дитячих садочків. Дітей приймають на порозі будівлі садочка і там же їх віддають батькам. Такі обмеження насправді зменшують захворюваність, особливо, під час масових святкувань у дитячих садках, коли туди приходили десятки дорослих, несучи свої віруси та бактерії дітям. Гадаю, що обмеження правильні – діти залишаються здоровими, а їхні талановиті виступи батьки можуть переглянути на записаному відео. Здоров’я дітей цінніше.