В мирному житті Олексій працював системним адміністратором. Тепер про цивільну роботу нагадує хіба що позивний – «Айтішник» – а також корисні знання і навички, які допомагають виконувати завдання у підрозділі зв’язку.

Редакція продовжує розповідати історії Героїв України.

Служить Олексій у одній з артилерійських бригад. Каже, що коли потрапив до «богів війни», невимовно зрадів.

“Відчував неймовірну гордість, адже артилеристи – це сила, – говорить військовий. – Та й нинішній етап війни називають «війною артилерії»”.

Розповідаючи про свою роботу, Олексій пояснює, що має забезпечувати безперебійну роботу основного каналу комунікації між командним штабом і бійцями, які воюють на передовій. Це, звісно, не завжди просто.

“Довгі переїзди, зазвичай, нічні. Налагоджувати зв’язок необхідно попри відсутність сну й інших умов, – розповідає він. – До речі, користуючись нагодою, хотів би подякувати Ілону Маску за надійний супутниковий Інтернет-зв’язок Starlink. Це зручно, комфортно і надзвичайно важливо на фронті. Взагалі, я дуже вдячний, що світ нас підтримує. І не тільки військових, а й цивільних, забезпечуючи тих, хто змушений залишити Батьківщину, житлом, їжею, усім необхідним”.

Власної родини Олексій поки що не має. Водночас зауважує, що чим довше воює, тим більше замислюється над її важливістю.

“Часто думаю тут про сім’ю, дітей, мир і любов, – каже Олексій. – Рідні люди на війні є життєвим орієнтиром і сенсом усього. От, наприклад, у сестри є двоє діток, їх спокійне дитинство є величезним стимулом щодня вставати і боротися проти ворога.