Історія надає заходу рідкісний шанс після перемоги України і падіння режиму Путіна покінчити з фашистським монстром.

Цивілізована освічена людина не може підтримувати фашизм або нацизм в будь-якому його вигляді або упаковці. Захід, особливо українців, і навіть “хороших росіян” опозиціонерів в еміграції – дивує публічна позиція Макрона і Шольца “не можна принижувати Росію і необхідно зберегти обличчя Путіну”.

Дивує, що лідери Франції та Німеччини – двох провідних країн і економік Євросоюзу – публічно намагаються амністувати фашизм і військового злочинця-терориста Путіна. Вони роблять це, ніби не помічаючи, що їх подібна позиція перекреслює фундаментальні основи і цінності цивілізації Заходу.

Хорошим росіянам не подобається, що Макрон в якийсь раз намагається “зберігати обличчя Путіну”, але з його програмою “не будемо принижувати Росію” вони згодні. Макрон і Ко досі не зрозуміли, що зберегти обличчя Путіну можна виключно у формаліні.

Російська еміграція категорично проти розпаду Росії, як і франко-німецький союз в Європі. А це дуже небезпечна політична тенденція!

Черчілль, – будучи не тільки геніальним політиком, а й талановитим істориком, письменником і журналістом… Вважав Німеччину режиму Гітлера і СРСР (Росію) режиму Сталіна – ідентичними фашистськими режимами. Більш того, Черчілль визначив російський імперський великодержавний шовінізм як найстарішу ідеологію фашизму в історії (Гітлер її тільки вдало копіював). Ідеологію, яка стала фундаментом самоідентифікації всіх народів, що проживають на території імперії.

Тому генетичний код або ДНК російського фашизму (рашизму) міститься в самоідентифікації народу, що відображено в принципах державного устрою. Імперія з домінуючим за рахунок потужного репресивного апарату центром і колонізованих кремлем регіонів. Життєзабезпечуючий принцип імперського великодержавного шовінізму, спрямований на перманентне завоювання нових територій і війни… Це прозорий рафінований класичний фашизм. Без нього російська державність ніколи не існувала. Синхронна ідеологічна одностайність шовіністів “зверху” (Кремль) і “знизу” (народ) – забезпечує фундаментальну скріпу Росії. Страх росіян перед режимом і віртуальна зовнішня загроза – це лише додаткові скріпи рашистської державності і самозбереження рашистського режиму.

Насправді, імперський генетичний код і структура російської державності – дуже міцні і живучі. Після революції 1917 року (ще за життя Леніна) імперський монстр фашизму знову вийшов з коми і до 1939 року він дихав вже на повні груди. Після Другої світової війни в 1945 році Сталін нагодував Чудовисько новими землями так званого соцтабору в Європі. Кордон країн Варшавського договору проходив по лінії Батия-Сталіна. Саме до цього кордону в Європі дійшов Батий і зупинився. Сталін в 1945 році відновив статус-кво.

У грудні 2021 році Путін виставив заходу ультиматум “нехай НАТО забирає свої манатки і забирається геть на кордони 1997 року”. Спроба знову відновити кордон в Європі по лінії Батия-Сталіна.

Фашистський Державний монстр Кремля знову зголоднів і став вимагати землі. На перших порах – з 24 лютого 2022 року – Путін намагається йому заткнути в пащу Україну. Вона-улюблений делікатес для фашистського чудовиська. Більш того, без України Росія втрачає свої імперські історичні корені і можливість зберегти самоідентифікацію народу.

Франко-німецький союз і захід в цілому – відмовляються прийняти очевидне: Україна – не кінцева мета путінізму; якщо Україна впаде, то впаде існуючий світопорядок і нинішня архітектура колективної системи безпеки.

Макрон та інші європейські представники корумпованих путінфірштейнерів “.. і самі обманюватися раді”. Знаходячи для себе особисто і в дискусіях з колегами кілька аргументів для виправдання своєї позиції і політики. Але всі ці аргументи помилкові, неефективні і не гарантують світу безпеку.

“Помилки” награної позиції Макрона і Ко спираються на три аргументи:

• Перебільшений страх перед ядерним потенціалом Росії, який сковує волю таких макронів до опору.
• Твердження, що обличчя Путіна треба зберегти і не принижувати Росію… Мовляв, щоб зберегти можливості дипломатичного шляху зупинити війну. Так як всі війни закінчуються за столом переговорів укладенням мирної угоди. Історія свідчить, що далеко не всі війни закінчувалися за столом переговорів. Між СРСР і Японією, а потім Росією – досі немає ніякої угоди “про дружбу і співпрацю”.
• Світоглядна позиція групи Макрона зводиться до того, що світ – це хаос і тільки держави є суб’єктами, здатними його структурувати. Сильні держави мають право бути регіональними лідерами і нав’язувати свою волю маленьким країнам – тим, хто слабший за них. Тим самим Макрон, по суті, відкидає міжнародне право і його значення для існуючого світопорядку.

Дуже небезпечна гра політиків і лідерів країн, яка обіцяє людству відкладену ядерну катастрофу.

Подібна політика Заходу зберігає і продовжує життя своєму потенційному вбивці – імперської Росії.

Позиції “макронів” на Заході свідчать про його інфантилізм, відсутність зрілості і дорослішання. У Європі та ЄС зрілість і дорослішання демонструють тільки Україна, Великобританія і країни Прибалтики. Звичайно, на іншому континенті США.

Західні путінфірштейнери займають відносно Росії небезпечну позицію і проводять неефективну політику. Вони не бачать і не розуміють суті Росії. Саме існування РФ в нинішніх територіальних кордонах і устрої державності – є екзистенціальною загрозою для людства.

Після Путіна прийде навіть ліберальний Мутін, а раша прикинеться в черговий раз демократичною дурочкою… Вона залиже рани, але генетичний код існуючої російської державності неодмінно перетворить будь-якого кремлівського ліберального мутіна на диктатора і тирана-деспота. Або система викине його подалі від влади. Будь-який Мутін, щоб зберегти владу, піде у внутрішній і зовнішній політиці дорогою свого попередника Путіна. І все почнеться по колу.

Цикл цих історичних гонок РФ по вертикалі в змозі перервати тільки революція або капітуляція режиму після військової перемоги над ним, що призведе до розпаду імперської Росії.

Історія надає заходу рідкісний шанс після перемоги України і коаліції союзників, падіння режиму Путіна – покінчити з фашистським монстром. Коаліція переможців не має права допустити дві обставини:

• Збереження РФ в нинішньому територіальному форматі і державному устрої. РФ повинна розпастися на кілька (5-7) суверенних національних незалежних республік;
• Збереження за РФ статусу ядерної держави.

Нещодавно у Вільнюсі відбувся саміт “хороших росіян”, опозиційних до режиму Путіна. Учасники саміту дещо розчаровані позицією таких відомих опозиціонерів путінізму, як Каспаров і Ходорковський.

Обидва вважають: досить змінити режим Путіна, щоб в Раші все змінилося. Навіть такі освічені освічені інтелектуали, не хочуть бачити основної проблеми Раші-імперський великодержавний шовінізм, або фашизм у фундаменті російської державності. Вони не розуміють, що позбутися від нього можливо тільки шляхом розпаду РФ. Не розуміють від того, що самі підсвідомо є шовіністами. Тільки бояться в цьому зізнатися навіть самим собі.

Вільнюський саміт дозволив побачити погляди “хороших росіян”, опозиційних до путінізму. Каспаров висловив наступну глибоку думку: Україну слід інтегрувати в єдиний союз; тільки це слід робити економічним шляхом. Те, чого хоче Україна, “хороших росіян” теж мало цікавить. Вони, по суті, залишилися такими ж імперіалістами!

Панове, коли ви зрозумієте, що Україна у ваших порадах і втручанні в її політику не потребує!? Не потребує Україна вже тридцять років як суверенна незалежна держава!