facebook

Один з військових рф розповів, як брав участь в окупації Херсонської області, але невдовзі звільнився. Цьому сприяли місцеві жителі, від яких можна було очікувати, чого завгодно, постійні обстріли ЗСУ та провина за падіння російської економіки.

Про це повідомляє сайт 056 з посиланням на CNN.

Все починалось з “навчань” на кордоні з Україною

росіянин командував підрозділом, залученим до маневрів тих військ, які були на “навчаннях” біля кордонів України з листопада 2021 року. Але він не знав, що їх планують далі перекинути на територію України.

22 лютого, коли їхній підрозділ був у Краснодарі, командування наказало віддати мобільні телефони на зберігання у військовій частині, не надавши додаткових пояснень. Також їх попросили намалювати білою фарбою літеру “Z” на військовій техніці.

“23 лютого нас перекинули в Крим. Чесно кажучи, я не думав, що ми поїдемо в Україну. Я не думав, що дійде до такого.

Нам не промивали мізки якоюсь риторикою про “українських нацистів”. Більшість з нас не розуміли цілі, які перед нами ставлять, і що ми маємо робити там.

25 лютого нам наказали їхати в Україну. Деякі хлопці відразу відмовились. Написали рапорт і поїхали. Я не знаю, що з ними сталося потім”, – розповів командир.

Як зрозумів, що прийшов туди, де не раді зустрічати

Та співрозмовник залишився воювати і поїхав на Херсонщину. Про що потім пожалкував.

“Я сидів у КАМАЗі, міцно стискаючи автомат. У мене ще був пістолет і дві гранати. Перше, що я побачив при в’їзді на Херсонщину – розкидані коробки від наших сухпайків і гори знищеної техніки.

Коли ми їхали в бік Херсона і проїжджали село, до нашого конвою вискочив чоловік з батогом й вилаяв нас “Вам п**да!” Він майже виліз до нас у кузов, де ми сиділи. У нього були вологі очі від сліз. Це я не забуду.

Коли ми бачили місцевих, ми напружувалися. Деякі з них ховали зброю під одягом, наближались упритул і стріляли по нас.

Перший тиждень чи десь так я був у стані шоку, заціпеніння. Я ні про що не думав. Просто лягав спати і думав пережити ще один день.

Декілька разів снаряди падали дуже близько від мене. Це диво, що ніхто з нас не загинув.

Ми були брудні й виснажені. Довкола нас гинули люди. Я не хотів бути частиною цього всього, але я, виходить, був частиною цього”, – розповів рашист.

Ні надбавка, ні погрози командування не змусили залишатись в Україні

За словами військового, більшість бійців із його підрозділу без ентузіазму воювали в Україні і хотіли їхати в росію. Але коли їхнє командування принесло звістки про надбавку за участь у бойових діях, частина російських солдатів пожвавішали і сказали “О, ще 15 днів тут побуду і закрию кредити”.

Але коли співрозмовник збагнув, що ходить по краю леза, що гинуть невинні українці і економіка росії розвалюється, то відчув себе винним. Чоловік прийшов до командування і написав рапорт про свою відставку. Спершу йому відмовили і пригрозили кримінальною справою, додавши, що це “зрада батьківщини і дезертирство”.

Все ж таки він поїхав в росію і перебуває зі своєю родиною. Хоча і не знає, що на нього може чекати після закінчення війни.

Таких як він немало. Один правозахисник розповів CNN, що йому відомо про понад 1000 військовослужбовців рф, які написали рапорти про звільнення після початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну.

Джерело.