За час пандемії українці лише офіційно зробили майже 18 млн тестів. А з урахуванням того, що далеко не всі приватні лабораторії коректно передають свої звіти, реальна кількість може бути значно вищою. ПЛР-тести обійшлися навіть за найскромніших підрахунків у 12 млрд грн.
Лабораторії, користуючись ажіотажним попитом та відсутністю жорсткого регулювання, у рази збільшили свій прибуток. Ліцензії на проведення тестів отримали сотні компаній, без жорсткого контролю вони заробляють надприбутки, використовують дешеві та неякісні тест-системи.
Про те, хто і як заробляє на ПЛР-тестах та чому ситуація вийшла з-під контролю, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Платні тести у лабораторіях
Без направлення від сімейного лікаря українці можуть зробити ПЛР-тест практично у будь-якій приватній лабораторії. Ті, хто перехворів на коронавірус (а це лише за офіційними даними кожен четвертий українець), мав контакти з хворими, виїжджав за кордон, відвідував масові заходи, могли зробити по кілька тестів. І за кожен довелося переплатити лабораторії сотні та навіть тисячі гривень.
Ось яка реальна собівартість тесту:
- 450-500 грн: собівартість тесту в лабораторії, яка використовує найкращі тест-системи, сплачує всі податки та забезпечує високі зарплати працівникам;
- менше 300 грн: собівартість тесту в лабораторії, яка використовує китайські та російські тест-системи (часто в результатах тестів вони не показують країну-виробника).
А ось за якою ціною продають:
- 950 грн – середня вартість тестів у лабораторіях. Це приблизно втричі вище за собівартість у більшості лабораторій, оскільки вони використовують дешеві реагенти.
Наприклад, якщо ви зробили чотири тести за час пандемії, ви заплатили на 2600 грн більше за реальну собівартість тесту (навіть з урахуванням невеликої рентабельності). З кожного тесту 300-500 грн, які ви платите – вартість матеріалів, податки, утримання приміщення, послуги медперсоналу. А ще 450-900 грн – надприбуток лабораторій.
Цікаво, що лабораторії відмовилися говорити про собівартість одного тесту. Також тут варто враховувати, що вона може бути різною і залежить від кількості тестів, яка лабораторія проводить щодня, походження реагентики (російську, китайську можна купити зовсім за 100-150 грн), рівня зарплат, від того, чи платять податки власники лабораторії. Загалом якісний тест з урахуванням усіх витрат, зарплат та амортизації коштує лабораторії приблизно в 450-500 грн. Якщо ж купувати дешеву реагентику (а багато лабораторій саме так і роблять), то можна вписатись і в 300 грн.
Що цікаво, багато лабораторій приховують, які тест-системи вони використовують. Виробника реагентики не називають ні в результатах, ні на прохання клієнтів.
“Ціна на ПЛР-тести насамперед залежить від вартості реагентів, на яких працює лабораторія. Наразі виробників реагентики та її пропозиції на ринку стало досить багато порівняно з початком епідемії. Тому суттєво знизилася собівартість ПЛР-тестування і, відповідно, дозволило лабораторіям знижувати ціну на ПЛР-тести та інші тести”, – каже Микола Скавронський, комерційний директор “Сінево”.
Він також відмовився називати собівартість тестів у їхній лабораторії, хоча ще рік тому відкрито про це говорив.
Загалом собівартість ПЛР-тесту різко знизилася, тоді як доходи лабораторій значно зросли. У державних лабораторіях, де розмір націнки контролюється, тест можна зробити за 550 грн. Цих коштів вистачає, щоб компенсувати витрати та отримати невеликий прибуток. А ось у приватних ціна сягає 1200 грн. У результаті націнка може бути вищою, ніж собівартість тесту з урахуванням витратних матеріалів та роботи персоналу.
Як змінилася вартість тестування від початку пандемії:
- “Ніколаб”: ціна знизилася з 740 до 649 грн;
- “Євролаб”: з 1450 до 1200 грн;
- “Омега Київ”: з 1200 до 600 грн;
- “Діла”: з 1480-1800 до 780-980 грн (залежно від строків виконання);
- “МедіАн”: з 1600 до 950 грн;
- CSD Lab: з 1500 до 990 грн;
- “Сінево”: з 990 до 850 грн.
А ось виторг лабораторій злетів. Так, лише за два роки у деяких лабораторій обороти збільшились у десятки разів. Щоправда, заробляють вони не лише на ПЛР, а й на інших тестах, розширенні мереж. Крім того, зросли також ціни на інші послуги у зв’язку з інфляцією за останні кілька років.
Наприклад, за даними Youcontrol, виторг лабораторії “Діла” з 2018-го по 2020-й зріс у кілька разів: з 500 млн до 1,3 млрд грн на рік. Менш вражаючі результати показала “Сінево”: з 1,2 до 1,8 млрд грн.
Як виросла виручка лабораторій (з 2018 по 2020 рік)
- “Ніколаб”: з 5 млн до 104 млн грн (майже у 21 раз);
- “Євролаб”: з 69 млн до 73 млн грн;
- “Діла”: з 500 млн до 1,3 млрд грн;
- “Сінево”: з 1,2 млрд до 1,8 млрд грн.
За безкоштовні тести все одно доводиться переплачувати
Не всі українці знають про те, що якщо звернутися до сімейного лікаря із симптомами коронавірусу, то можна отримати направлення на безкоштовний тест у державній лабораторії.
Наприклад, наприкінці минулого року Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) при Міністерстві охорони здоров’я проводив тендер на закупівлю тест-систем. До них надійшло 4 пропозиції. Три з них із сумами від 24,7 млн до 26 млн грн. А четверта пропозиція – від “Астравір Текнолоджі”, яка з’явилася на ринку вже після появи коронавірусу з ціною в рази вищою – 66,1 млн грн за один і той самий обсяг. Компанія належить відомому харківському забудовнику Олександру Ярославському.
І, що не дивно, із чотирьох пропозицій ЦГЗ обрав варіант із найвищою ціною (хоча міг би заощадити 40 млн грн). Перемогу здобула “Астравір Текнолоджі”, а решту пропозицій відхилили: хтось нібито подав не всі документи, інші ж продають реагенти в наборах по 50 штук, а не по 100 (мабуть, взяти два набори по 50 замість одного по 100 і заощадити 40 млн грн – невигідно).
Ліцензування лабораторій та закриття очей на можливі порушення перетворилося на ще один корупційний спосіб заробітку для відповідальних чиновників, з іншого боку – державні та приватні лабораторії отримали механізм значних заробітків. Така ситуація вигідна всім сторонам, окрім самих українців. Також правоохоронні органи не бачать корупцію.
Чи можуть тести суттєво подорожчати?
В Італії, як і в інших країнах ЄС, з приходом Омікрону попит на тести значно збільшився, в результаті ціни на тести злетіли в рази, а на результати доводилося чекати до 10 днів. Україні, як заявляють у лабораторіях, такий сценарій не загрожує.
“За період епідемії лабораторії дуже суттєво наростили свої потужності, тому зараз ми не бачимо передумов для будь-яких неконтрольованих затримок із виконанням тестів”, – каже представник однієї з лабораторій. Однак про те, як змінюватиметься ціна, він судити не став.
Якщо зростатиме попит, то, очевидно, може піднятися і ціна. До речі, зараз тести проводять сотні лабораторій. Усі вони отримали ліцензії від регулятора. Крім основного бізнесу, є і тіньова частина – в мережі, і досі можна зустріти сотні пропозицій про продаж ПЛР-тестів. Але при цьому лабораторії не позбавляють ліцензій, а Антимонопольний комітет (АМКУ) у ситуацію фактично не втручається.
До речі, АМКУ вивчив вартість ПЛР-тестів ще наприкінці 2020 року. Тоді у відомстві дійшли висновку, що рентабельність окремих лабораторій становить до 70%. Але жодного порушення не виявили. Мовляв, ознак змови немає, середовище конкурентне, обмежень щодо максимальної націнки немає, тому й така рентабельність закону не суперечить.