Військова частина 3021 Нацгвардії України у Дніпрі стала відомою на всю країну 27 січня, коли солдат-строковик Артемій Рябчук розстріляв своїх товаришів по службі.

Незабаром з’ясувалося, що погана слава про частину ходить давно – там не раз за дивних обставин гинули військовослужбовці.

Батьки померлих солдатів поскаржилися на “дідівщину” у в/ч і гадають, що їхні діти могли стати свідками того, що не повинні були бачити. Про це повідомляє ТСН (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).

У 2018 році у військовій частині 3021, яка охороняє “Південмаш”, помер 19-річний Мансур Вержаковський з Кіровоградської області. Командування повідомило, що хлопець нібито застрелився за два місяці від початку служби.

До цього з його банківської картки нібито зникли 200 гривень, а батькам надходили повідомлення, що хтось намагається її зламати та зняти готівку. Сам Мансур при цьому на товаришів по службі не скаржився і про жодні конфлікти рідним не розповідав.

У справі про смерть хлопця його рідні знайшли чимало нестиковок. На тілі Мансура виявили синці, а постріл припав на правий бік голови, хоча солдат був лівшою. Провадження намагалися закрити чотири рази, а зараз слідчі знову почали розбиратися в причинах трагедії.

“Куля влучила в шию, вийшла через голову. Незалежний судмедексперт сказав нам, що траєкторія кулі не була природною. Сам він фізично не міг зробити такий постріл”, – розповів батько хлопця.

Ще одна дивна смерть пов’язана з ім’ям 20-річного Андрія Кіби, який також приїхав на службу до Дніпра з Кіровоградської області. 2019 року, за офіційними даними, його тіло знайшли на одному з постів на території “Південмашу”. Мати хлопця стверджує, що обставини загибелі сина їй досі не відомі.

“Я вважаю, що мій син став свідком того, чого не повинен був бачити. Його прибрали. Взагалі, про якісь конфлікти він не розповідав, але казав, що ту роботу, яку доручали робити “старшим”, вони перекладали на молодих солдатів-строковиків. Доходило до того, що вони руками штовхали вагон поїзда”, – розповіла жінка.

Крім того, вона не впевнена, що насправді поховала Андрія. Коли труну з тілом солдата транспортували з Дніпра на його батьківщину, машина швидкої допомоги у супроводі солдатів зникла з поля зору. Рідні, які їхали слідом іншим авто, не змогли її знайти.

У результаті сім’я увечері повернулася додому, а тіло їхнього сина в заявлене місце так і не привезли. Наступного дня їм зателефонували з моргу і сказали лише, що туди доправили тіло солдата з кульовим пораненням голови. Труну відкривати рідним не дозволили.

“Патологоанатом пізніше заявив, що до моргу його доставили лише о четвертій годині ранку. Де можна було бути весь цей час? Мені здається, що це було зроблено спеціально. Можливо, я ховала не свою дитину”, – припустила мати Андрія.