У Мережі активно обговорюють “дідівщину” в армії, зокрема у військовій частині 3021, з бійцями якої сталася трагедія.

У Дніпрі 20-річний строковик Артемій Рябчук розстріляв товаришів по службі з автомата. П’ятеро з них загинули, п’ятеро отримали поранення і перебувають у лікарні. В зв’язку з цими подіями в Мережі почали обговорювати причини такого вчинку, зокрема і підняли питання “дідівщини”.

ТСН.ua зібрав розповіді тих, хто колись служив у військовій частині 3021 у Дніпрі.

Для початку слід зазначити, що військова частина належить до МВС, а не до ЗСУ. Тут служать хлопці, яких призвали до на строкову службу, вони стежать за громадськм порядком.

Для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях служба триває 18 місяців; для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра, – до 12 місяців.

Чимало з тих, хто колись служив у військовій частині 3021 розповідають про свавілля керівництва частини та “дідівщину”, утім є й ті, хто залишає гарні відгуки.

Скалічені долі, порушення прав і свобод, доведення до самогубства
Так, киянка Олена Липовенко розповіла, що свого часу служила у зазначеній військовій частині, спогади про службу в неї залишилися неприємні.

“Солдати в/ч 3021 неодноразово стискалися з неправомірними діями з боку командування. Потрібно постійно протистояти шаленому тиску у вигляді фізичної розправи, знущань, насильства та інше. Нацгвардійська дніпропетровська мафія, рука якої руку миє, не щадить нікого. Були випадки, коли солдати строкової служби не витримували знущання від начальства та закінчували життя самогубством. Факти стиралися. Керівництво отримувало підвищення й відчувало всемогутність. Така всемогутня мафія… Скалічені долі хлопців та дівчат, забране їх життя і здоров’я, безліч порушень прав і свобод службовців, у тому числі доведення до самогубства, примусове лікування у психіатричних лікарнях та безліч іншого. Здоров’я дітей було втрачено під час служби. Замість надання медичної допомоги, їх закривали подалі від усіх, робили з них інвалідами. Ця подія допомогла мені усвідомити, що треба відповідати не лише за себе, але й за інших. Кожен українець, кожен нацгвардієць винен за тих дітей, чиї долі ламаються у закритих частинах. Через наше мовчання гинуть люди, ламаються долі молодих перспективних жінок і чоловіків”, – пише Олена.

Жінка назвала імена керівників частини, до яких конкретно має претензії і яких вважає винними.

Вбивства, завуальовані під самогубства
У коментарях під дописом жінки як приклад незрозумілих самогубств в цій частині серед бійців наводять кілька імен хлопців, яких знайшли мертвими впродовж 2018-2019 років.

“Багато питань до цієї частини:

Вержаковський Мансур Мансурович (19 років). 16 грудня 2017 року прийняв присягу, 17 січня 2018 року на території на території охоронюваних складів військової частини 3021 загинув, перебуваючи у караулі. Початкова версія слідства про самогубство не підтверджена і спростовується низкою доказів. Досудове розслідування кримінального провадження триває! Є низка доказів, які свідчать про приховування, знищення та приховання обставин, предметів та речей, які можуть сприяти розкриттю злочину.

Кіба Андрій Андрійович (20 років). 24 квітня 2019 року призваний на службу. 25 травня 2019 року прийняв присягу. 12 липня 2019 року загинув. Початкова версія слідства про самогубство не підтверджена і спростовується низкою доказів. Досудове розслідування кримінального провадження триває”, – пишуть коментатори.

Під постом дівчини знайшлися ті, хто також розповів свої історії служби в армії:

“Підписуюсь під кожним словом, бо там я теж служив 2003 року. І звинувачую у всьому командирів рот і підрозділів і прапорщиків, тому що це вони закривають насамперед очі на все, що відбувається серед солдатів. Інтерв’ю треба брати не у родичів і постраждалих, а у службовців того ж заклику, що цей хлопець усієї частини в.ч. 3021”, – написав Олександр Салабай.

“Розумничка. Як офіцер ЗСУ, теж неодноразово з таким стикався. Але один у полі не воїн. Тримайся! А цим г***нам – отримати те що заслужили!”, – сказав Олексій Закордонець.

“У грудні 2018 року п’ятеро службовців цієї частини мене за зроблене зауваження відправили до лікарні, за допомогою заточки та сталевої арматури. Голову зашили, вижив взагалі. Слідчий поліції затягнув слідство та закрив справу після закінчення терміну”, – розповів Віталій Триль і додав, що його звернення до вищого керівница були марними.

“Самі розумієте, що за такої безкарності “гвардійців” трагедія була неминуча”, – додав чоловік.

“Сміливо. В цій частині вбили ( самовбився) хлопець з мого села”, – написала під постом дівчини користувачка фейсбуку Віра Петрівна.

“Бачиш, що дитина синя, сина душили”
Мами строковиків також скаржаться на те, що з їхніх дітей у військових частинах знущаються:

“Хочу вам сказати що бардак не тільки в тій частині, а взагалі в усій країні у в/ч бардак і дідівщина! Сама знаю з вуст своєї дитини… Молю Бога, щоб цілий і здоровий прийшов мій син додому, з того пекла, в якому перебуває. І знайте, матері України, що з ваших дітей в армії знущаються, особливо на першому етапі”, – прокоментувала мама строковика Ірина Сопко.

“Дідівщина практично в усіх частинах, тільки всі мовчать. Коли ти приїхав до дитини і бачиш, що шия синя, що його душили, то що то є”, – написала мама строковика Оля Аврамченко.

“Найгірше, що нема куди звернутись. Я також служила. На моїх очах офіцер 30 років довів до сліз старшину 40 років”, – розповіла Ірина Бочі

“А чому замовчуються примусові роботи солдатів з обслуговування на приватних територіях командного складу осіб частин?”, – написав у коментарях Миколай Хомич.

“Стукачів” ніхто не поважає
Знайшлися і ті, хто став на захист частини: “Я служив свого часу в цій частині і жодного разу про це не шкодував! Повірте зараз з так званою “дідівщиною” боряться більше, аніж тоді, починаючи з спілок накшталт “солдатських матерів” і “батьківських комітетів” і закінчуючи психологами та капеланами. У нас “стукачів” ніхто не поважав. До речі, зараз у кожного солдата свій мобільний і вихід в Інтернет, чого не було у нас”, – прокоментував Сергій Іщенко.

“Як вам не соромно писати таку маячню. Я 20 років прослужила у цій частині. Командування частини завжди були професійниим офіцерами. Ця частина завжди була однією з найкращих. А якщо у вас свої особисті образи, то не треба писати вигадану вами фантазію. Соромно зараз на такому горі підігрівати гнів людей!”, – написала Ольга Чибиряк.

“Мій чоловік понад 10 років служить в Національній гвардії і повірте там не має такої дідівщини. Це все перебільшено, особливо якщо порівняти часи, коли мій тато служив в армії, де насправді були доволі тяжкі умови то зараз і 10 частки від тої дідівщини не залишилось. Скільки можна зустріти відео в Інтернеті, де хлопці то марширувати не можуть, то автомат надіти на плече, і скільки разів старші за званням намагаються роз’яснити, як це робиться”, – прокоментувала Юлія Туман.

Нагадаємо, що із загиблими нацгвардійцями у Дніпрі, яких напередодні розстріляв 20-річний товариш по службі, прощатимуться завтра, 29 січня.