Нові правила також передбачають кілька варіантів підтвердження про вручення повістки. В Україні згідно з новим законом про мобілізацію, який набрав чинності 18 травня, повістки чоловікам почнуть розсилати звичайною поштою.

Як інформує “ТСН”, про це йдеться у постанові Кабміну №560 від 16 травня 2024 року. Усі деталі нововведення – розповідаємо далі.

Кому надсилатимуть повістки поштою

Згідно з новим закон про мобілізацію, чоловіки віком 18-60 років протягом 60 днів зобов’язані оновити свої дані для військового обліку у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП).

Зокрема необхідно уточнити актуальну адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти. Зробити це можна особисто — в ТЦК або Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) — чи дистанційно — через електронний кабінет.

Після цього всі військовозобов’язані будуть змушені оновлювати свої дані протягом 60 днів після кожного указу президента про мобілізацію, який видається кожні три місяці. Якщо вони цього не зроблять, повістки надсилатимуть на адресу зареєстрованого місця проживання.

Нові правила вручення повістки

Нові правила також передбачають кілька варіантів підтвердження про вручення повістки:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність чоловіка за адресою, повідомленою ТЦК під час уточнення облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність чоловіка за задекларованою/зареєстрованою адресою, якщо він не повідомив ТЦК іншу адресу.

Згідно з документом, повістку вважатимуть підтвердженою, якщо є відмова на її отримання або відсутність людини за адресою.

Чи можна відмовитися від повістки, що прийшла поштою

У Кабміні також прописали процедуру відмови від отримання повістки. У такому разі складається акт відмови, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення.

Документ подається керівнику районного чи міського ТЦК для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доправляє чоловіка до ТЦК на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі змінами, підпис під повісткою не вимагатиметься, при цьому чоловік буде вважатися повідомленим.

Кабмін також затвердив такі види повісток, в залежності від мети за якою особа викликається до ТЦК та СП:

для взяття на військовий облік;

для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК);

для уточнення облікових даних; для призову на військову службу

Адвокатка Марина Бекало зазначила, що в повістці обов’язково має зазначатися, з якою метою викликається військовозобов’язана особа.

“Нагадаю, що повістка може бути вручена як особисто за місцем проживання чоловіка, за місцем роботи або навчання, так і в громадських місцях, блокпостах, а також в пунктах пропуску через державний кордон. Під час вручення повістки здійснюється фото-відео фіксація представниками ТЦК та СП або поліцейським”, — розповіла адвокатка.

У такому разі повістка буде вважатися врученою у разі особистого отримання з обов’язковим відеопідтвердженням вручення повістки.

Як інформує “Слово і Діло”, у парламенті та уряді тривають дискусії щодо економічного бронювання працівників. За останніми даними, розглядаються дві моделі. Перша передбачає, що забронювати людину може будь-який роботодавець, але зарплата військовозобов’язаного має бути щонайменше 35 тисяч гривень (і з неї мають сплачуватись всі податки). Друга модель передбачає надання компаніям квот на бронювання співробітників, незалежно від їхньої зарплати, але за кожного потрібно буде сплачувати збір у розмірі 20 тисяч гривень.

За останніми даними, озвученими віцепрем’єром Михайлом Федоровим, в Україні від мобілізації заброньовано близько 700 тисяч осіб.

За чинними правилами можна бронювати від мобілізації військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах, установах та організаціях, які:

виконують мобілізаційні завдання (замовлення);

здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;

критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період.

Забронювати можна 50% від кількості військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві на момент подання списку. Але у разі обґрунтованої потреби ця кількість може перевищувати 50%.

Немає обмежень на кількість заброньованих працівників для підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу;

критично важливих для оборонно-промислового комплексу підприємств;

підприємств, що надають електронні комунікаційні послуги та послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їхньої інфраструктури.

Куди подавати заявку на бронювання співробітників залежить від того, чим важливе підприємство для економіки. Якщо воно виконує мобілізаційне завдання, то заявка подається до органу державної влади, який це завдання поставив.

Підприємства та організації, які виробляють товари або надають послуги для військових формувань (крім ЗСУ) надсилають списки до центральних органів виконавчої влади, які керують цими формуваннями, і до СБУ, чи до Міністерства стратегічних галузей промисловості та Мінцифри.

Якщо товари (послуги) необхідні для забезпечення потреб ЗСУ, то список потрібно надати Міноборони.

Критично важливі для економіки підприємства щодо бронювання співробітників мають звертатися до ЦОВВ, який формує чи реалізує політику у відповідній сфері.

До речі, нещодавно уряд передав функції затвердження списків заброньованих від Генштабу Міноборони: тепер центральні органи виконавчої влади після перевірки списків подаватимуть їх на узгодження саме до міністерства. Саме бронювання, як і раніше, здійснюється за рішенням Міністерства економіки.

Список подається у паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних. В обґрунтуванні необхідно вказати інформацію про:

виробництво товарів, виконання робіт та послуг для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань, дату та номер укладеного державного контракту (договору);

відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.