Підвищення штрафів та нові методи фіксації порушень ПДР: нардепи пропонують нові “покращення” автовласникам

Наприкінці лютого цього року у Верховній Раді було зареєстровано кілька законопроєктів, які стосуються водіїв та надання послуг з перевезення, з них найцікавіший для широкої аудиторії автомобілістів документ з номером 11029 “Про внесення змін до КУпАП та Закону “Про дорожній рух” щодо посилення відповідальності в сфері БДР”. З його назви нескладно догадатися, які ідеї можуть бути закладені у цей проєкт. Їх ми зараз і розглянемо детально, пише auto.ria.com.

Перша пропозиція – зафіксувати вимогу використовувати водіями шини згідно до стандартів, ПДР та правил технічної експлуатації. Звісно, автори могли б написати простіше – встановлювати шини відповідно до сезону, й означити це календарними рамками, однак доведеться купувати стандарти (а їх чимало, й більшість цих документів доступні за плату), а також шукати, збирати й вивчати правила технічної експлуатації.

Запропоновано ввести штраф за порушення цієї вимоги – на перший раз для легкових авто 340 грн, (зміни вносяться в статтю 121 КУпАП). Для вантажних авто, які надають послуги з перевезень – 1700 грн (дозволимо тут собі коротку ремарку – це при тому, що великовагові машини не мають “сезонних” коліс). За повторне порушення протягом року сума істотно зросте: від 3400 до 8500 грн, плюс позбавлення права керування (ППК) на строк від 3 до 6 місяців, або адмінарешт тривалістю від 5 до 10 діб.

Ці збільшені штрафи, оскільки вони вносяться в ст. 121 КУпАП, стосуватимуться й низки інших порушень, перелічених у згаданій статті, більшість яких стосується керування несправним транспортним засобом.

Наступна ідея – нові методи автофіксації перевищень швидкості. Згідно з чинним законодавством, в Україні існує два пороги перевищення швидкості – на 20 та на 50 км/год. За що передбачені штрафи 340 та 1700 грн відповідно. Автори законопроєкту №11029 пропонують запровадити новий вид контролю – середньої швидкості.

Нагадаємо, які швидкісні ліміти діють в Україні зараз:

На практиці це мало б виглядати так: є певна ділянка дороги, на початку якої встановлена камера “А”, а через кілька (2…5) кілометрів – камера “В”. В’їзд автомобіля фіксує перша камера, виїзд з ділянки контролю – друга. Автоматика маючи 2 фото на “старті” і “фініші”, розпізнає номерний знак, фіксує час, за який авто подолало цей відтинок і визначає середню швидкість. І якщо вона була вище дозволеної на цій ділянці дороги – водій отримує штраф.

Однак згідно з поточною редакцією документа виходить так, що перевищенням вважатиметься будь-яке, навіть на +1 км/год, без “запасу”, який прописаний в ст. 122 КУпАП зараз. Попри те, що автори проєкту у пояснювальній записці до нього виклали досвід кількох європейських країн, так званий “запас толерантності”, присутній у кожній з країн, ймовірно вкласти забули.

Тож замість того, аби слідкувати за дорогою, водієві доведеться не зводити очей зі стрілки спідометра, ще й намагатися їхати зі швидкістю нижчою за дозволену, аби не отримати “листа щастя” за перевищення. Навряд чи це сприятиме підвищенню рівня дорожньої безпеки, якщо проєкт буде прийнятий у поточній редакції.

Також, це вже скоріш на майбутнє, у проєкті передбачені, так би мовити, “юридичні фундаменти” для розширення сфери дії автофіксації порушень. Окрім “середньої швидкості” автоматика зможе «ловити» за:

проїзд на заборонний сигнал світлофора;
порушення правил зупинки і стоянки;
порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних ТЗ;
порушення встановленої для ТЗ заборони виїзду на смугу зустрічного руху;
порушення правил руху через залізничний переїзд;
порушення встановленої для ТЗ заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
За такого досить розлогого списку, де і на чому в майбутньому «ловитимуть» водіїв-порушників, так і хочеться додати бодай один пунктик, де б фото- чи відеокамери автоматично відстежували ями та вибоїни на дорогах і негайно повідомляли про це дорожні служби – адже якість покриття теж безпосередньо впливає на дорожню безпеку.

Нагадаємо, що поки описана ініціатива має статус проєкту, а щоб стати законом їй слід пройти усі передбачені Регламентом ВР процедури – отримати висновки профільних комітетів та суміжних відомств, та підтримку нардепів у щонайменше двох голосуваннях – за основу та в цілому.