“Цих чоловіків відправлять у ТЦК з 1 березня, повістки вручать в руки в нових місцях”: мобілізація і скасування відстрочок

Загальна мобілізація в Україні 2024 року: кого в першу чергу можуть мобілізувати, різновиди повісток та інші нововведення. На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які вже вдесяте було проголосовано Верховною Радою та продовжено строком на 90 днів – з 14 лютого до 13 травня 2024 року.

Як інформує “Еспресо”, під поняттям “загальна мобілізація” розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Даний механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.

Які зміни в новому закопроєкті від Кабміну?

У Верховній Раді 25 грудня 2023 року зареєстрували законопроєкт Кабміну №10378, що стосується нових положень щодо мобілізації, військового обліку та служби в Збройних Силах. Цей документ активно обговорювався в Україні впродовж тривалого часу. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, демобізації, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій. Однак, на початку 2024 року проєкт було відкликано через значну критику та суперечності. Згодом на веб-порталі Верховної Ради з’явилась оновлена версія законопроєкту №10449 від уряду, який було розроблено спільно з Генштабом та народними депутатами.

У проєкті закону йдеться про зменшення призовного віку – із чинних сьогодні 27 років до 25. Крім того, уряд пропонує скасувати систему строкової служби та звільнити призовників у запас. Натомість планується впровадження базової загальновійськової підготовки для громадян України віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах, яка буде тривати до п’яти місяців – у мирний час, під час воєнного стану – до трьох місяців. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, будуть поставлені на військовий облік у ТЦК за місцем проживання.

Початком перебування на військовій службі вважається момент відправлення людини до військової частини. Мобілізованого військовослужбовця не можуть одразу направити на фронт, оскільки перед цим необхідно пройти базову військову підготовку протягом 2-3 місяців.

Розмір грошового забезпечення планують встановити на рівні не менше 20 тисяч гривень, не враховуючи додаткової винагороди, яка на період воєнного стану коливатиметься від 30 до 100 тисяч гривень.

Планується виключити з переліку висновків ВЛК “обмежену придатність”, натомість залишиться дві категорії: придатні та непридатні. Тобто ті, хто раніше був визнаний обмежено придатним, коли відповідний закон з такою поправкою набуде чинності, зобов’язані будуть повторно пройти медкомісію. Не підлягатимуть призову військовозобов’язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).

Зміни стосуватимуться процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток. Тепер повістку зможуть надіслати громадянину через його електронний кабінет (громадяни повинні будуть обов’язково зареєструвати свій електронний кабінет) у системі призовника, військовозобов’язаного або резервіста. Крім того, всі дані можна буде оновити за допомогою цього кабінету, тепер не потрібно буде їхати в ТЦК.

Законопроєкт також містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

У разі невиконання військовозобов’язаними та резервістами своїх обов’язків, до ухилянтів може застосовуватись ряд обмежень за рішенням суду:

тимчасова заборона на виїзд за кордон; тимчасове обмеження на право керування особистим транспортом; накладення арешту на кошти та інші цінності громадянина.

Також у документі є пункти, що стосуються щорічної основної відпустки для військовослужбовців, яка надається частинами – не менше 15 днів підряд, та 90 днів додаткової оплачуваної відпустки без поділу на частини для військових, які вирішили продовжувати службу після полону. Розглядають можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську.

Планують також змінити систему бронювання держслужбовців. Працівники категорії “Б” та “В” — 50% від військовозобов’язаних у певному органі. Голови міських та селищних рад, а також представники територіальних громад матимуть “бронь”. У випадку громадян, які обіймають посади в органах місцевого самоврядування – 50% від загальної кількості військовозобов’язаних.

На початку лютого законопроєкт було схвалено у першому читанні. Про це стало відомо з допису у Telegram народного депутата Ярослава Железняка. Зараз документ готується до другого читання, подальше голосування в залі Верховної Ради, а лише потім можливе ухвалення та підпис президента. Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки, полковник Служби безпеки України Роман Костенко розповів журналістам Укрінформу, що після першого читання до документу було внесено вже більше чотирьох тисяч правок: “До законопроєкту про мобілізацію подали 3776 правок в електронному режимі. Також подавали вручну – це ще орієнтовно 500 правок”.

До того ж, у Верховній Раді зареєстровано ще один проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства.

Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у березні

Із початку березня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов’язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.

Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно – фахівці з різних сфер: водії, IT-спеціалісти, зв’язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках – це робота у штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.

Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов’язаних:

чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід; чоловіки віком від 27 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвід військової служби; чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними через стан здоров’я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК.

Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.

Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:

жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; призовники віком від 18 до 27 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом; люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини, будуть служити за місцем проживання.

Також на початку вересня в парламенті зареєстрували законопроєкт, що передбачає скасування права на відстрочку від військової служби для осіб, які здобувають вищу освіту, у віці старше 30 років. Доцільність введення такого рішення розглядається через те, що після початку повномасштабного вторгнення в рази зросла кількість чоловіків, які хочу здобувати вищу освіту. Але як зазначають адвокати, це рішення не може бути прийняте навіть у військовий час, адже суперечить нормам Конституції щодо права на освіту. До того ж у часі закон не має зворотної дії, тому таке рішення не буде стосуватися осіб, які вже навчаються.

Крім того, наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов’язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років.

Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають “вікову дискримінацію”. Адже обов’язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і, відмова українцям у проходженні служби у віці старшому 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Проєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради у вересні 2023, однак і досі перебуває на етапі опрацювання в комітеті.

Чи помолодшає мобілізація?

У квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не можуть мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мають статусу «резервіста» та «військовозобов’язаного», їх можу призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Тобто, чоловіки 18-27 років можуть бути мобілізовані лише за власним бажанням.

Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до Президента. З того часу ухвалений парламентом закон так і не був підписаний Володимиром Зеленським.

В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж, це є прямим насідком того, до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей.

Зі свого боку, в особистій колонці The Telegraph висловив думку колишній міністр оборони Британії Бен Воллес: “Середній вік бійців на фронті — понад 40. Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь на майбутнє, але факт — Росія нишком мобілізує всю країну”. Бен Воллес підкріплює свою тезу тим, що він на власні очі бачив навчання молодих українських військових на базі за кордоном та визнає їх значний потенціал, уміння та наполегливість.

Українська сторона відреагувала на заяву екс-міністра оборони Британії. “Кого призвати, ми вирішимо самі, а ви нам допоможіть більше зброєю, технічними засобами. А кого за цю зброю і засоби посадити, які вікові категорії, ми вирішимо самі з урахуванням наших соціальних зрізів, наших можливостей потенційних”, – сказав голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко під час етеру марафону “Єдині новини”.

Насправді, причин такого рішення може бути багато. Тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути “тонку межу” між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії.

Електронний реєстр військовозобов’язаних

Ще одним нововведенням вересня 2023 року став законопроект, що подали до Верховної Ради, який стосується створення електронного реєстру військовозобов’язаних. Народні депутати пропонують зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.

Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.

Сьогодні відомо, що повноцінно запрацювати е-реєстр “Оберіг” має до літа 2024 року. Таку інформацію висловила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко під час етеру телемарафону. Готовність у повній мірі може бути забезпечена, коли з’явиться особистий кабінет, де громадяни зможуть перевірити внесені дані та подати відомості до ТЦК. Врегулювати дані питання, що стосуються електронного кабінету покликаний законопроєкт №10062. На сьогодні документ прийнято, він готується до підписання.

У свою чергу, Мінцифри хоче запустити проєкт “смарт-мобілізація”, про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ.

Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує дана ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж, зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати у сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.

“Ми хочемо запустити так звану “смарт-мобілізацію”, коли людина самостійно обирає спеціальність, на яку вона хоче мобілізуватися, і не під примусом, а самостійно. Тобто людина вирішила, що вона хоче служити в Збройних силах України”, – пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю для “РБК-Україна”.

Хто має право на виїзд за кордон

Заборона виїзду для військовозобов’язаних громадян України, які відповідають віковим обмеженням – чоловікам віком до 18 років та після 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.

Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава знаходиться в стані війни або мобілізації, але враховує індивідуальні потреби людини.

На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов’язані чоловіки:

ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (через стан здоров’я) за сімейними обставинами за професією з метою допомоги ЗСУ держслужбовці

Також, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.

Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.

Важливим доповненням є те, що з 1 жовтня в Україні жінки-медики стали на військовий облік. Таким чином, українки, які перебувають на військовому обліку, мають ті ж самі зобов’язання, що і чоловіки. За повідомленням очільника пресслужби командування Сухопутних військ ЗСУ Володимира Фітьо, законодавство України не містить положень, які встановлюють умови виїзду за кордон для жінок, які є військовозобов’язаними, тому жінки можуть вільно перетинами кордон.

Військовий облік жінок-медиків з 1 жовтня

З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак, у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов’язково передбачає їхню мобілізацію.

Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та готовність їх допомагати в умовах воєнного стану. “Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі”, – зазначили у відомстві.

До того ж, такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу”. Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.

Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, – як пояснила юристка Галина Токмач.

Однак роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.

Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: “Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок – не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади”.

Що означають поняття “повна мобілізація” та “посилення мобілізації” на практиці

Бойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Як зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр, впродовж усього періоду наступальних дій на сході країни, втрати наших військових у вісім разів менші від загальних втрат ворога на цьому напрямку. Тоді як на півдні – втрати противника в п’ять разів більші, від наших.

Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Про прохання військових щодо необхідності збільшення обсягів мобілізації до 450-500 тис. українців відверто сказав на пресконференції 19 грудня за підсумками 2023 року президент Володимир Зеленський.

“Главком, Генштаб… вони звернулись з питанням на Ставці щодо мобілізації. Дуже чутливе питання. Щодо захисту держави і потенційних контрнаступальних дій. Щодо дефіциту. Запропонували мобілізувати додаткових 450-500 тис. людей. Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів. Це питання людей, справедливості, обороноздатності та фінансів. Що стосується людей – мені потрібна конкретика. Що буде з мільйонною армією, дуже потужною. Що буде з тими хлопцями, хто вже два роки захищає державу? Якщо у нас є питання ротаційне, питання відпусток. Це повинен бути комплексний план. У цьому мобілізаційному законі ви повинні надати відповіді мені, суспільству передусім”, – сказав Володимир Зеленський.

Якщо ж говорити про “повну мобілізацію”, то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.

У своєму інтерв’ю “Українській правді”, яке було оприлюднено 25 жовтня 2023 року, член парламентського комітету з питань оборони Сергій Рахманін заявив, що посилення мобілізації все ж можливе, адже сьогодні він бачить ознаки, що російська агресія перейшла на фазу війни на виснаження. В цьому сенсі він визначає мобілізаційний ресурс одним із ключових. “Коли планувалася велика наступальна операція (яка і зараз триває), то, починаючи з листопада і приблизно по квітень–травень мобілізаційні плани суттєво збільшувалися. Зараз, наскільки я розумію, додаткова потреба в ресурсах знадобиться і через втрати особового складу (через загиблих, поранених під час бойових дій) і, можливо, через необхідність формувати нові з’єднання, нові бригади”, – повідомив він.

Однак, як справедливо визначає Сергій Рахманін, підтверджуючи думки інших експертів, що мобілізувати громадян необхідно не лише до армії “штурмувати посадки”, а брати фахівців, що будуть розвивати український ВПК (військово-промисловий комплекс). Від додав, що зараз працює над розробкою відповідного законопроєкту.

Які бувають види повісток та де їх можуть вручити

Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу.

У 2024 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:

Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров’я особи, склад сім’ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності. Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов’язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.

Військовозобов’язаним чоловікам не можуть на руки видати повістку щодо проходження військово-лікарської комісії, адже процедура уточнення інформації передбачає можливість подання документів для отримання відстрочки від мобілізації, якщо такі документи наявні.

Нові правила в процедурі вручення повісток

Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: “Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти”.

А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання.

Сьогодні юристи досі дискутують щодо заповнення повістки “на коліні”. За їхніми словами, юридична практика свідчить про різні підходи судів та їх рішень щодо правомірності такого вручення повісток, тому кожен випадок в суді є унікальним. “Перевіряти документи у громадян, які, наприклад, не вчиняють жодного правопорушення і не викликають обґрунтованих підозр лише за тією підставою, що це є людина чоловічої статі віком від 18-60 років, вже є незаконними заходами”, – повідомила адвокат Марина Бекало у матеріалі ТСН.ua.

Скоро можуть відбутися докорінні зміні, які збільшать повноваження працівників територіальних центрів комплектування. Як було зазначено вище, сьогодні працівники військкомату не мають повноважень зупиняти громадян призовного віку на вулиці для перевірки документів без наявних на те причин або виписувати повістки. Однак нова законодавча ініціативна, що розроблена за участі Генерального штабу ЗСУ та Міноборони, може це змінити. Такі дані озвучив народний депутат України Роман Костенко в етері Radio NV.

Цей законопроект передбачає розширення прав ТЦК, що дасть змогу покращити організацію діяльності військових служб: “Вони зможуть вести аудіо і відеозаписи. Вони зможуть перевіряти приписні й документи, наскільки я пам’ятаю”, — повідомив нардеп.

Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування

Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки).

Також після початку повномасштабного вторгнення деякі чоловіки отримали повістку або самостійно прийшли до ТЦК, але досі не були призвані на службу. Тим, кого комісія визнала придатними і вони не мають підстав для відтермінування служби, можуть знову вручити повістку.

До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо.

З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.

Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.

Хто не підлягає мобілізації через відстрочку

Список категорій людей, який мають право на відстрочку служби з серпня 2023 року був розширений і включає:

Працівники, які мають бронь за державними органами, підприємствами, установами чи організаціями. Багатодітні батьки та батьки-одинаки. Особи з інвалідністю I-III груп, а також люди, що є опікунами осіб з інвалідністю/недієздатних осіб. Чоловіки та жінки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю I-II груп або з важкою хворобою, яка підтверджена спеціальною лікарсько-консультативною комісією. Особи, які взяли на себе відповідальність за дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, які ще не досягли 18-річного віку, включаючи опікунів, піклувальників, усиновителів та прийомних батьків. Особи, які доглядають за ріднею з тяжкими хворобами/інвалідністю I-II груп, та які потребують постійного догляду. Чоловіки та жінки, чиї близькі родичі загинули чи вважаються зниклими безвісти під час виконання заходів з національної безпеки й оборони. Особи, які втратили (смерть / зникли безвісти) близьких родичів під час їхньої участі у Антитерористичній операції (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).

Даний список не є вичерпним та не охоплює всі категорії та особливості випадків тих, хто звільняється від мобілізації відповідно статті 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.