16 січня, ВРУ ухвалила в цілому законопроєкт №10062 про створення єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних та автоматичного отримання учасника бойових дій (УБД).

Закон №10062 про цифровізацію армії, зокрема передбачає створення єдиного електронного реєстру військовозобовʼязаних, прив’язаного до єдиного реєстру виборців, та автоматичне отримання статусу учасника УБД під час воєнного стану.

ТСН.ua зібрав всі подробиці про військовий облік в Україні.

Так, закон №10062 також повинен значно розширити персональні й службові дані, які вноситимуть до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів.

Що таке держреєстр військовозобов’язаних

Єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних – державний реєстр, що містить інформацію про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 18 до 60 років.

Дані для Реєстру збираються від Міністерства фінансів, МВС, Міністерства освіти і науки, Державної судової адміністрації, Пенсійного фонду, МОЗ, Міністерства соціальної політики, ЦВК, Державної прикордонної служб та інших відомств.

Законом створюється єдиний реєстр мобілізованих, який привʼязаний до єдиного реєстру виборців. Він передбачає обробку зібраних особистих даних.

Про що цей закон:

удосконалення реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів, зокрема, в частині налагодження взаємодії між реєстрами, використання даних щодо військового обліку тощо;
створення реєстру військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту, який забезпечить надання онлайн-послуг військовослужбовцям;
створення порталу електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних. Хто займається реєстром та хто матиме доступ до нього
База державного реєстру належить Міністерству оборони України, а розпорядником є Генеральний штаб ЗСУ.

Доступ до реєстру матимуть Міноборони, СБУ, органи розвідки, оперативні командування, а також ТЦК областей.

Які правки до закону про військовий облік провалились

Закон про військовий облік не передбачає наявність у реєстрі даних про те, чи внесена особа до списку боржників, дані про адміністративні правопорушення і отримані підозри (до вироку суду).

Як розповіла у коментарі ТСН.ua народна депутатка “Європейської солідарності” Ірина Фріз, у законі залишили спрощену систему надання статусу учасника бойових дій українським військовим.

“Вона (система – прим. ред.) буде значно автоматизована, що полегшить отримання цього статус. Адже було дуже багато нарікань”, – розповіла нардепка.

Що стосується надмірного втручання при зборі персональної інформації для реєстру військовозобов’язаних, резервістів та призовників, то система певним чином буде відкорегована.

“Тому що частину правок було поставлено на підтвердження під час розгляду законопроєкту у другому читанні і вони були відхилені залом. Тому на остаточну редакцію зараз будемо чекати на підпис Руслану Стефанчуку. Тому що вона (редакція – ред.) буде потребувати юридично-технічного доопрацювання”, – розповіла Ірина Фріз.

Закон не передбачає:

врахування відомостей про наявність кримінальної відповідальності;
“Наполягали що ці відомості можуть бути включені виключно за рішенням суду і за вироком, який набрав законної чинності”, – прокоментувала нардепка.

створення електронного сертифікату (цифрового військово-облікового документа).
“Ця правка була відхилена залом”, – уточнила вона.

За словами Ірини Фріз, під час розгляду законопроєкту було також обговорено порушення регламенту. Адже автори законопроєкту до другого читання внесли зміни до закону, який не був ухвалений в редакції першого читання.

“Мотив законопроєкту – це автоматизоване надання статусу УБД. І в цій редакції законопроекту він виконує ту ціль, яка ставилася перед всіма учасниками, які були залучені до формування цієї редакції остаточно”, – зазначила вона.

Ще одним спірним аспектом закону є норма про можливість використання закордонних “хмарних технологій” для зберігання і обробки даних з реєстрів Міноборони.

При підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про можливість використання “хмарних технологій” країн НАТО.

“Певні недоліки, які все ж таки залишилися, хтось оцінює як негатив, хтось – як позитив, стосовно використання хмарних послуг на серверах за кордоном. Тобто є різні точки зору на це питання. Будемо дивитись далі, як воно буде розгортатись. Якщо буде потребувати змін, то безпосередньо будемо їх вносити”, – резюмувала Ірина Фріз.

Як зазначив Роман Костенко – нардеп, ветеран АТО, учасник повномасштабної війни та секретар Комітету ВР з питань національної безпеки, розміщувати таємну інформацію на серверах за кордоном не можна.

“Не можна розміщувати таємну і цілком таємну інформацію на серверах за кордоном! Тим більше системи бойового управління під час війни! Це приклад “простих рішень”, що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо”, – наголосив він.

Що кажуть в Міноборони

У Міністерстві оборони наголошують, що законопроєкт №10062 є “критично важливим для обороноздатності України”.

Там зазначили, що реалізація закону сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також переведе послуги та процеси для військовослужбовців у цифровий формат.