“Чоловіки в Україні на таке не розраховували, мобілізація зазнала змін”: названо наслідки для українців
Під час загальної мобілізації та воєнного стану в Україні працівники ТЦК вручають повістки адресно та в усіх публічних місцях. Повістки не можна оскаржити в суді, проте законом передбачено, що є підстави, коли похід в територіальний центр комплектування і соціальної підтримки можна перенести.
Як інформує “НВ”, воєнний стан та загальна мобілізація означають, що всі чоловіки від 18 до 60 років вважаються військовозобов’язаними. Вони можуть отримати повістку та бути мобілізованими. В Україні саму повістку оскаржити не можна, лише наслідки її вручення або відмови від неї. Проте також передбачено, що військовозобов’язані можуть не йти за неї за виключних обставин.
Як передбачає Постанова КМУ № 673, існує п’ять підстав, які дозволяють не приходити у ТЦК після того, як чоловіку вручили повістку.
По яких повістках можна не приходити в ТЦК
Під час воєнного стану статтею 18−1 закону України Про військовий обов’язок і військову службу заборонено проводити призов на строкову службу, тому повістки про призов на строкову службу не видаються. Видаються три типи повісток:
1. Про уточнення даних ― для того, щоб чоловік прийшов у ТЦК із усіма обліковими документами та надав актуальну інформацію про себе, місце проживання та відстрочку, якщо вона є.
2. На проходження ВЛК ― надається після уточнення даних, якщо у чоловіка немає підстав для відстрочки. На ВЛК перевіряють стан придатності до військової служби, і до початку необхідно зібрати ще документи та пройти обстеження.
3. Мобілізаційне розпорядження ― видається головою ТЦК після того, як ВЛК визнає чоловіка придатним до військової служби.
У Постанові вказано, що поважні причини неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені головою ТЦК, органів ГУР чи СБУ мають бути підтверджені відповідними документами (довідками).
Коли можна не йти в ТЦК за повісткою
Законом передбачено п’ять підстав, у разі наявності яких можна не приходити у вказаний час у вказане у місце. Це:
1) смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів;
2) хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов’язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем;
3) здійснення стосовно військовозобов’язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття;
4) потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю;
5) складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.
У разі настання таких обставин, чоловік може проігнорувати вказані в повістці дату дату й місце прибуття у вказане місце, але після закінчення дії обставин має надати довідки, які доводять наявність таких причин.
Надіслати завірені нотаріально копії можна Укрпоштою рекомендованим листом із повідомленням про врученням та описом вмісту. Тоді відповідальність за порушення обліку чи ухилення від мобілізації не наступає. Довідки можна надати як доказ у суді, у разі звернення до нього ТЦК через неявку за повісткою.
Ухилення від мобілізації ― відповідальність
Національна поліція України або її територіальні підрозділи в межах компетенції за вимогою ТЦК подають у десятиденний строк відомості стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості.
подати в розшук чоловіка, який ухиляється від мобілізації.
Відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність може бути у вигляді накладені штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення або порушення в особливий стан тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб ― від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За статтею 335 Кримінального кодексу України винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності ― обмеження волі строком до 3 років.
Стаття 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Стаття 337 ККУ передбачає штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного року у разі ухилення, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України. За законом після попередження, у разі повторного порушення, наступає кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі.
За частиною 3 статті 38 Закону України про військовий обов’язок Органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов’язані за зверненнями ТЦК, ЦУ або регіональних органів СБУ доставити до них осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210−1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.