“Чи повинні педагоги чергувати в шкільних укриттях?”: крапку у питанні поставив освітній омбудсмен

Все частіше у соцмережах українські педагоги скаржаться на те, що їх залучають до чергування в укриттях навіть у нічний час. Такі, скарги отримує і освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

У зв’язку з цим він пояснив, коли і за яких умов педагоги можуть займатися такою діяльністю.

“Хочу зазначити, що під час дії режиму воєнного стану певні права громадян можуть бути обмежені відповідно до Конституції та чинного законодавства”,– стверджує Сергій Горбачов.

Утім, додає, що важливо, щоб залучення до чергувань педагогів відбувалося суворо у правовому просторі та з дотриманням чинного законодавства. Омбудсмен зазначає, що забезпечувати готовність укриттів до використання за призначенням зобов’язані засновники закладів освіти.

Для обслуговування та експлуатації сховищ необхідно створити так звані підрозділи цивільного захисту та призначити відповідальних за це осіб.

Відповідно до постанови Кабміну №787, утворювати формування цивільного захисту в закладах освіти– не можна,”оскільки вони не мають необхідних умов та техніки”.

При цьому Горбачов додає, що такі формування утворюються у всіх областях України на території міських, селищних та сільських територіальних громад.

До їхнього складу можна залучати працівників на добровільній основі за їхньою згодою.

Є певний перелік осіб, яких можуть залучити до цивільного захисту:

чоловіки від 18 до 60 років;
жінки, віком від 18 до 55 років.
Вони за станом здоров’я мають бути здатними виконувати роботи в умовах надзвичайних ситуацій.

Залучати не можна:

вагітних;
жінок з дітьми до 8-річного віку;
людей з інвалідністю I та II групи;
осіб, які входять до складу професійних аварійно-рятувальних служб.

Як пояснює омбудсмен, під час воєнного стану роботодавець може перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди. Крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії.

“Педагогів не можуть примусово залучити до чергування в укритті. Їх можуть перевести, власне, на таку роботу. Оплата праці повинна бути не нижче середньої, ніж була на попередній посаді”,– зазначає омбудсмен.

Понаднормові роботи, згідно з законодавством, в Україні заборонені (ст.52,53 і 61 КЗпП).

Працедавець може залучати працівників до понаднормових робіт лише у виняткових ситуаціях:

якщо потрібно провести роботи, необхідні для оборони країни (у випадку стихійного лиха, певної виробничої аварії і т.д.);
при проведенні робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку (у випадку виникнення несподіваних обставин);
у разі необхідності закінчити розпочату роботу внаслідок непередбачених обставин;
якщо потрібно розвантажити транспорт у пунктах його відправлення і призначення.

Понаднормові роботи можна провадити лише з дозволу профспілкового представника підприємства (ст.64 КЗпП).

Вимагати виконання роботи, яка не обумовлена трудовим договором, в Україні заборонено (ст.31 КЗпП).

Тож якщо роботодавець хоче розширити коло обов’язків працівника, він має або отримати його згоду, або використовувати порядок, установлений законодавством (ч.3 ст.32 КЗпП).

Йдеться про зміну істотних умов праці у разі виникнення змін в організації виробництва та праці. Про них працедавець зобов’язаний повідомити працівника не пізніше, ніж за два місяці.

До роботи в нічний час заборонено залучати:

вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст.176 КЗпП);
осіб, яким менше 18 років (ст.192 КЗпП);
інші категорії працівників, які передбачені законодавством.

До робіт у позаурочний час заборонено залучати (ст.62 КЗпП):

вагітних і жінок з дітьми до трьох років (ст.176 КЗпП);
осіб, яким менше 18 років (ст.192 КЗпП);
працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах. Відривати їх від виробництва, у дні занять заборонено(ст.220 КЗпП).
Жінки, з дітьми від трьох до чотирнадцяти років або дитиною з інвалідністю, можуть залучатися до понаднормових робіт лише за добровільною згодою (ст.177 КЗпП). Як і особи з інвалідністю, якщо це не суперечить медичним рекомендаціям (ст.172 КЗпП).