Боєць підрозділу «Карпатська Січ» до повномаштабної війни Артур Асадов працював в Ukrainian Film Division, з початком повномасштабного вторгнення одразу пішов воювати.

В інтерв’ю журналісту Максиму Прокопенку, Артур розповідав, що завжди знав: як тільки почнеться війна, він піде воювати: “Коли почалася війна, я одразу махнув на передок. Тим більше, далеко йти не довелося: заворуха була за 5 кілометрів від мого під’їзду”.

Також Артур розповідав, що його батько живе у тимчасово окупованому Донецьку і активно підтримує “ДНР”, а з 2017 року працює у там у штабі.

Сам Артур за понад рік повномасштабної війни брав участь у визволенні Ізюму, згодом в запеклих боях на Донеччині, а свій останній бій прийняв 10 квітня 2023 року, пишуть Букви.

За декілька днів до своєї загибелі, 5 квітня, у своєму Instagram Артур опублікував допис, у якому попросив, щоб на випадок його смерті, не створювали петицію для присвоєння йому звання Героя України.

«Якщо я раптом загину на війні (я не збираюся, але раптом). То я хочу вас всіх попросити, не робити петицію про присвоєня мені Героя України!! Я не хочу нікого ображати, розумію, що це дуже тонка тема. Всі, хто на полі бою – всі герої!! Але ви повині зрозуміти, що відзнака Герой України, це найвища державна нагорода і вона повина видаватися за визначні та героїчні вчинки. Померти на війні, це не героїчний вчинок…

Це чин, до якого повинен бути готовий кожний воїн. На жаль, в Україні система нагородження робиться трішки через жопу, навіть не трішки. Безліч незрозумілих людей отримують державні нагороди. Одну і ту ж саму нагороду, отримує пес і боєць який був в Маріуполі. Я звісно люблю собак, і особливо Патрона, як і всі ви. Але…Не знецінюйте будь-ласка нагороду! Дякую за увагу, вибачаюсь, якщо когось образив» – писав Артур Асадов у своєму Instagram.