“Добрий день” чи “Доброго дня”, Добрий ранок” чи “Доброго ранку” – яку форму правильно використовувати

Як правильно вітатися “Добрий день” чи “Доброго дня”, “Добрий ранок” чи “Доброго ранку”
В українській мові традиційно вітатися як “Добрий ранок”, «Добрий день», «Добрий вечір». “Вислів “Доброго дня” непритаманний українській мові” – зазначається на освітньому порталі

Але багато хто вважає, що потрібно вітатися саме “Доброго ранку”, “Доброго дня”.

Чому виникла форма “Доброго дня”, Доброго вечора”
Дехто вважає, що варіанти “Доброго дня”, “Доброго ранку” мають форму побажань, на відміну від “банальної” форми “Добрий день”, яка ніби-то лише констатує факт, що день добрий.
Тому люди часто вітаються таким чином, бо вважають, що так звучить ввічливіше, так би мовити, культурніше.
Така думка могла виникнути й через те, що форми “Доброго дня” немає в російській мові.
Розвінчуємо міфи
Для побажання є свої форми – “Гарного дня!”, “Вдалого дня”, які, зазвичай говорять на прощання, а не під час зустрічі
По-друге, форми, за допомогою яких вітаються, самі по собі є побажаннями. Хіба ми не бажаємо доброго дня, коли кажемо “Добрий вечір тобі, пане господарю”.
Як у творах письменників, так і в народній творчості українці вживали “Добрий день” і “Добрий вечір”.
В інших слов’янських мовах також використовуються форми в називному відмінку. У поляків, наприклад, не має аналога формі “Доброго ранку”, із самого ранку вони кажуть “Dzień dobry”. Словаки кажуть “dobrý deň”, білоруси – “добры дзень”, серби – “добар дан”. Зате стягнені форми вітань “Добридень” та “Добривечiр” не мають аналогів у сусідніх мовах. Ці форми найчастіше застосовуються у неформальному спілкуванні.