В Україні вже понад місяць діють карантинні обмеження для невакцинованих громадян.

Без сертифіката про щеплення або негативного ПЛР-тесту чи довідки про одужання їх не повинні пускати в громадський транспорт, ресторани, кінотеатри, ТРЦ, фітнес-зали. Проте перевірки виявилися не такими вже й страшними, а суди вибачають порушникам. Бізнесмени, зі свого боку, скаржаться на скандали та поліцію.

Докладніше про це читайте в матеріал OBOZREVATEL.

Відпускають або роблять зауваження
Насправді суди не завалені позовами від порушників карантинних обмежень.

У Реєстрі судових рішень за останній місяць є лише кілька справ із цього приводу. Причому суди чомусь закривають очі на порушення, а винні відбуваються легким переляком.

Наприклад, у Дружківці Донецької області міський суд розглядав справу продавчині магазину жіночого одягу “Планета”, яка працювала без сертифіката про щеплення та без ПЛР тесту. Продавчиня на суд навіть не з’явилася. Але суддя вирішив, що вина підприємниці не доведена, тож справу закрив.

Аналогічну справу розглядали й у міському суді Сум. Там підприємниця магазину “Склад” із Конотопу, громадянка Узбекистану також працювала без сертифіката про вакцинацію та не мала при собі ПЛР-тесту.

Але суддя вирішив, що в поліцейському протоколі немає доказів її вини та справу закрив.

Також продавчиня без сертифіката про вакцинацію торгувала спиртними напоями в магазині в місті Тернівка Харківської області. Суддя зважив, що в її діях немає порушень і справу також закрив.

Пощастило і пасажиру маршрутки, який їхав із села Веселе до Запоріжжя та не мав документа про вакцинацію. Суддя Михайлівського районного суду вирішила обмежитися усним зауваженням та не штрафувати порушника.

Скандали у маршрутках
У Міністерстві внутрішніх справ України прозвітували: за місяць провели понад 91 тисячу перевірок у транспорті щодо карантинних обмежень. Склали 704 адміністративні протоколи.

Проте самі українці розповідають, що далеко не всюди вимагають пред’явити QR-коди про вакцинацію. Противники щеплень хваляться, що спокійно їздять у громадському транспорті, гуляють магазинами та ТРЦ.

“Я живу в Дніпрі, не вакцинувалася, вільно ходжу до ТРЦ, їжджу в транспорті, жодного разу мене не перевіряли”,– пише на форумі мешканка Дніпра.

А от мешканка Києва каже, що в неї сертифікати питали скрізь:”у ТРЦ Lavina просили показати перед входом, до кожного магазину та на касі. У Мак Дональдсі також”.

Кияни кажуть, що часто бачать, як перевіряють сертифікати перед входом у метро “Лук’янівська”, у громадському транспорті, на вокзалі, автостанції.

“У нас у Львові у громадському транспорті перевіряють вибірково, сама потрапляла у такі ситуації. А в магазинах складають протокол на власників, якщо побачать, що покупець не показав QR-код на касі. У селах та районах, звичайно, мало хто за цим стежить, там усі одне з одним знайомі, дуже рідко проходять перевірки”,– розповідає львів’янка Вікторія Попович.

Гірша ситуація у маршрутках. Водії неохоче зізнаються, що штрафів бояться, але скандали з пасажирами їм набридли. “Обов’язково трапиться пасажир з антиваксів, який почне качати права. Найскандальніші це жінки, як почнуть кричати про Конституцію та їхні права, то хоч вуха затикай. Я вже здалеку бачу таких тіток, намагаюся навіть не зупинятися, щоби менше проблем було”,– розповів Сергій, водій маршрутки у Києві.

Інші водії розповідають, що частіше перевіряють приміські маршрутки та електрички, міські маршрутки менше чіпають.

“Мені сьогодні у Фастові не дали сісти в електричку, бо я ще не прищеплювався. Кажу, що нещодавно хворів, вимагають довідку. Спізнився на роботу через них. А взагалі перевірки рідко бувають, це вперше за місяць прийшли, зазвичай спокійно їжджу”,– каже водій Київської області Валерій.

У ресторанах– скандали та конфлікти
Ресторанна експертка, співзасновниця “Національної ресторанної асоціації” Ольга Насонова каже, що заклади громадського харчування у Києві перевіряють нечасто, в середньому одна перевірка на тиждень.

“Усе залежить від закладу. У нас є недоторканні ресторани, де власники депутати, друзі депутатів тощо. Туди перевірки точно ніколи не прийдуть. Є великі мережеві заклади, які мають у штаті багато юристів. Коли приходять із перевіркою, то вони тут-таки з’являються, можуть навіть не дати провести перевірку, тому туди ходять рідше. А ось окремі кафе, бари, ресторани, невеликі заклади перевіряють набагато частіше”,– каже Насонова.

За неофіційною версією, в столиці діє вказівка жорстко заклади не карати, оскільки щеплених людей не так багато. Ось коли вакцинацію пройде багато мешканців Києва, тоді можуть почати трясти.

“Ні в кого в Києві ще не було великих штрафів, 170 тисяч і більше, цього всі бояться. Були по 17 тисяч, 34 тисячі”,– зазначає експертка.

Серед власників закладів є 15-20% принципових людей, які справді дотримуються всіх карантинних заходів, і дуже серйозно перевіряють сертифікати у відвідувачів.

В інших випадках власники намагаються убезпечити себе. “Наприклад, ті заклади, які заявили про свою позицію, що не перевірятимуть документи, то перевірки в них бувають часто. Вони просять відвідувачів просто поставити підпис, що вони мають щеплення. І в разі чого відповідатимуть клієнти, а не ресторан”,– говорить Насонова.

Звісно, часто в закладах виникають конфлікти. Люди починають обурюватись, що у них просять показати QR-код, влаштовують скандали, бувають і провокації.

“Є ресторани, де клієнт може зайти, взяти їжу та почати їсти. Коли підходить співробітник і вимагає довідку про вакцинацію, то виникає конфлікт. Адже обслуговувати такого клієнта не можна, а він уже їсть, що робити? Викликають поліцію. Ті далеко не завжди приїжджають, у них є інші справи, вони зляться. А був випадок, коли приїхали поліцейські та співробітникам закладу сказали, що вони не мають права перевіряти документи. Замкнене коло. Самі офіціанти, особливо молоді дівчата, не хочуть запитувати сертифікат, бо у відповідь можуть почути грубість, образи, вони бояться”,– каже Насонова.

Поділять штрафи

Деякі фітнес-зали придумали для себе такий захист: вони пускають усіх відвідувачів, але клієнт повинен залишити розписку, що він вакцинований або має інший документ (тест, довідка про те, що він перехворів тощо). Інакше він сам платитиме штраф.

“Сподіваємося, що в разі перевірки, клієнти відповідатимуть самі за себе. Зрештою, ми не маємо права вимагати в них ці сертифікати. Зараз у залі народу стало менше на 30-40%. Люди поховалися, хтось боїться захворіти, а хтось жодних щеплень не робив”,– поскаржився власник залу в центрі столиці.

Що стосується перукарень, салонів краси, то сюди зовсім рідко заглядають перевіряльники. Хоча навіть серед співробітників багато тих, хто не зробив жодного щеплення, але продовжують обслуговувати клієнтів.

“Я ходжу в одну перукарню, там господиня змусила своїх працівників щепитися. Вона їм сказала, що штраф вираховуватиме з їхньої зарплати. А в іншому салоні, де власниця сама антивакцинаторка, то там практично ніхто не має сертифікатів. Вони, звичайно, бояться штрафів, але й не закриваються, продовжують працювати. І в жодному із цих закладів у мене сертифікат не питали”,– розповідає киянка Лідія Миколаївна.

Як зізнаються самі працівники бізнесу, поки їх не чіпають. “Не так, як минулого року, коли перевіряльники чатували на нас за дверима салону і виписували штрафи. Клієнтів теж менше не стало. Про своїх відвідувачів я, наприклад, знаю, хто вакцинований, хто ні. Серед співробітниць половина зробила щеплення. Я попередила, що штраф вони заплатять самі. Звільняти не хочу. Тому що після перших двох локдаунів я втратила кількох хороших майстрів, це дуже погано для мене”,– каже власниця кількох салонів у Києві.

Можна зробити висновок, що за останній місяць після введення карантинних обмежень приблизно два мільйони українців таки пішли у пункти вакцинації. Але якщо так далі піде з перевірками, то навряд чи зможемо прищепити 17 млн громадян до кінця року.