Фотографи Костянтин і Влада Ліберови розповіли деталі загибелі воїна Дмитра Коцюбайла з села Бовшів, що на Івано-Франківщині. За їх словами, наш захисник отримав смертельне поранення під час обстрілу російських військ.
У своєму дописі в мережі Instagram фотографи написали, що «Да Вінчі» був кращим з кращих, пишуть Версії
«Позавчора ти на моїх очах в’їхав на танку у ворожу посадку, а після цього повів за собою на штурм людей. І вони пішли, не роздумуючи, бо вірили своєму командиру. На наступний день ти голими руками з однієї баклажкою води гасив загорівся танк з повним БК, коли всі боялися навіть наблизитися до нього. Герой України. Найкращий з найкращих. Воїн. Друг. Легенда», – згадують фотографи.
Вони додають, що Дмитро Коцюбайло загинув героїчно. Він ціною свого життя врятував інших, адже сказав залишитися в укритті.
«Це сталось у нас на очах. Ти сказав нам залишитися в укритті. Вибухи, багато вибухів. Через хвилину крики: «Медика! Медика! Да Вінчі!». Ми до останнього вірили. Ми до останнього молилися. Ти був найсміливішим, найвідчайдушнішим з усіх, кого ми знали. Ти здавався безсмертним. До кінця днів ми пишатимемось, що знали тебе», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, «Да Вінчі» загинув 7 березня 2023 року у боях за Бахмут. Про це повідомив президент України. Володимир Зеленський назвав Дмитра «людиною-символом» та «людиною-хоробрістю». 9 березня прощанням з Героєм України відбулося у селі Бовшів та в місті Бурштин.
Довідково:
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянське, нині Бурштинської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Дитинство і юність провів в с. Бовшів.
Його прадід воював у складі Української Повстанської Армії.
Дмитро був активним учасником Революції гідності.
Командир взводу добровольців (2014) та роти (2015). У 2014 році отримав важке поранення Пісках Донецької області: в обличчя прилетів уламок снаряда, розірвавши губу та вибивши зуб. Іншим уламком була перебита ключиця, де медикам довелося встановлювати скріплюючу пластину, пошкоджені ребра. Через 3 місяці після одужання він знову повернувся на фронт.
17 березня 2016 року призначений командиром 1-шої окремої штурмової роти «Вовки Да Вінчі» ДУК ПС переформатованої в батальйон.