Великий наступ Росії та як реагуватиме НАТО на напад на Польщу: речник генерала Міллі – про зброю для ЗСУ

Полковник вважає, що ЗСУ потрібні системи ППО та боєприпаси для артилерії.

У США вважають, що спроби захопити Бахмут – це і є великий наступ Росії на Україну. Там зазначають, що поки американці не бачать загрози для інших територій нашої держави. Водночас НАТО вважає, що удари РФ по країнах-членах цілком можливі, а тому готуються до такого сценарію, щоб захищатись.

Про це в інтерв’ю ТСН під час останнього засідання у форматі “Рамштайн” розказав речник голови Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі полковник Дейв Батлер.

Коли в січні голова Об’єднаного командування штабів Міллі вперше наживо зустрівся з генералом Залужним ви самі говорили, що ця особиста зустріч дуже важлива, що живий контакт для цих людей дуже важливий. Чи змінилося якось американське розуміння того, що відбувається на полі бою, після цього?

Так, я переконаний в цьому. Адже за останній рік вони говорили принаймні раз на тиждень, а то і частіше. І ці розмови дійсно могли тривати годинами. А того разу вони, як і належить військовим, зустрілися, розгорнули карту перед собою, обговорили де які обставини, де українські війська тримаються, де рухається російський наступ. І вони чудово зрозуміли одне одного, поговоривши особисто, дивлячись одне одному в вічі.

І як тепер розуміють американці, що відбувається зараз в Україні. Днями багато хто, скажімо генеральний секретар НАТО Столтенберг, говорить про те, що Росія почала наступ. Чи відчуваєте ви так само?

Так, якщо росіянам є чим наступати – це те, що ми зараз бачимо. Вони посилають великі сили на Бахмут. На жаль, вони женуть на смерть на полі болю дуже багато юнаків. Але в сенсі великого повномасштабного наступу – ми не бачимо російських сил, ми не бачимо, що в них взагалі є додаткові сили, які можна кинути в битву. Те, що зараз відбувається в Бахмуті, ймовірніше за все і є великою частиною російського наступу. І як бачите, вони жертвують багатьма, аби відвоювати крихітні ділянки землі.

Чи є в американської сторони розуміння, чого Україна зараз потребує найбільше?

Просто зараз Україні конче потрібні системи ППО та артилерія для передової. Тут зустрілися 50 держав і буде дуже багато дуже потужного тиску, аби українці дістали більше снаряди для ППО, більше систем ППО, щоб захиститися від російських ракетних обстрілів. Це головні речі, які обговорювали на цій зустрічі, але крім цього – те, що відбувається в інших місцях, зокрема в Польщі, в Німеччині – це тренування українських батальйонів. Ми постачаємо бронемашини “Бредлі”, інші бронемашини, ми мусимо інтегрувати їх – і це допоможе українцям наступати.

Питання в тому, чи встигне коаліція поставити всю цю зброю вчасно?

Ви праві, час – украй важливий. Останні роки ми намагалися надати українцям те, що їм потрібно так швидко, як це тільки можливо. І це насправді вражає, на що здатен світ, коли 50 країн звозить озброєння з усіх куточків світу – до країн, що межують з Україною, а звідти до України. І це відбувається доволі швидко. Але те, до чого ми збираємося дійти сьогодні – це переконати 50 представників тиснути на свої уряди, аби українці вчасно отримали все, чого вони потребують для захисту.

Говорячи про логістику поставок, чи не боїтеся ви, що Росія вдарить по місцях накопичення техніки – і не лише по заходу України, а і, скажімо, навіть на території Польщі?

Так, це дійсно нас дуже сильно непокоїть. Поки що – і сподіваюся, так і буде тривати – українці були здатні захищати свої лінії постачань. Знаєте, українці цим дуже вражають, вони здатні захищатися і продовжують перевозити все, що надходить з Заходу, це дуже надихає. Але говорячи про напад на Польщу або іншу країну, що межує з Україною – так, ми дуже ретельно до цього ставимося. Ви знаєте, на всі ці країни поширюється 5 стаття НАТО. Напад на будь-яку з них – це напад на весь альянс. І альянс захищатиметься – об’єднаними силами.

Чи є у НАТО, у Сполучених Штатів план на випадок, якщо така російська атака все ж станеться?

У НАТО є план, у Сполучених Штатів є план, у кожної країни є план. Ми захищатимемося як альянс НАТО. І ви бачили – я все ж говоритиму тільки за Сполучені Штати – скільки сил ми стягнули до країн, що межують з Україною, скільки техніки та інших оборонних можливостей ми розташували вздовж кордону з Україною – просто для того, аби Росія чітко розуміла, що напад на будь-яку державу НАТО – це напад одразу на всіх.

Раніше багато казали, що Україна не отримає західних танків, але зараз до нас їдуть і “Леопарди”, і навіть “Абрамси”. Тепер говорять, що Україна не отримає літаки. Але при цьому повсюди тільки й розмов що про літаки. Що ви думаєте про українські перспективи їх отримати?

Це політичні рішення, люди в формі такого зазвичай не коментують. Але навіть при тому, що це обговорюють на засіданнях – це довгострокові рішення. А просто зараз українцям потрібно захищати себе від російської агресії, від таких обстрілів, як минулої ночі, а для цього їм передовсім потрібна артилерія для ППО.

“Взяти Київ за три дні” – цей вислів давно став всесвітнім мемом. Американські чиновники пізніше зізнавалися, що недооцінили українців і переоцінили Путіна. Які – для вас – найбільші уроки цього року?

Світ дійсно дуже сильно надихнуло те, що зробили українці, і це один з головних уроків – те що від лідерів нагорі, від президента Зеленського до самого низу, до наймолодшого солдата – усі стали на захист своєї країни. І боролися так рішуче, так хоробро, відбиваючи російську агресію. Це сколихнуло весь світ і я думаю, вам краще, ніж будь-кому відомо, що це урок для всього світу. Інша річ: знаєте, ми можемо недооцінювати альянси та партнерства, але те, чого ми навчилися спостерігаючи за цим конфліктом – це те, що світ не стоятиме осторонь, коли агресивна держава просто вторгається, порушує суверенітет іншої. Ми могли б зробити вигляд, що нічого не відбувається. Світова спільнота могла б не звертати уваги, хвилюватися лише за себе. Але цього не сталося. Вся світова спільнота – там в залі зараз 50 держав – заявила: це для нас неприйнятно. Для нас неприйнятна така агресія. Росія воює сама, у неї майже немає партнерів, а ті що залишилися – теж парії в світовій спільноті. А от у України партнери і союзники є, ці 50 народів, які збирають свої можливості докупи, аби допомагати українцям захищатися. Ось які головні уроки.

Чи не здається вам, що якби таку саму підтримку Україні надали в 2014 році, не було б ніякого повномасштабного нападу в 2022?

Так… Важко зараз повертатися в часі і думати, що можна було б зробити чи вирішити інакше. Але що ми побачили починаючи з 2014 року – це дуже тісне партнерство, з яким НАТО і Сполучені Штати прийшли на допомогу Україні. І зараз це допомагає на полі бою. Західна зброя, тренування, західний спосіб ведіння війни – де рішення можуть ухвалювати на місцях молодші по званню, не все залежить від вказівок генералів – це те, що захід встиг принести в Україну. З 2014 року ми проводимо тренування – і зараз на полі бою вони довели свою ефективність. Слава Україні, дякую за те, що надихаєте світ своїм протистоянням російській агресії.