Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу обвинуваченого Зіновія К. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 8 листопада 2022 року.

Як встановлено судом першої інстанції, 13 жовтня 2021 року, приблизно о 15 год. 20 хв. водій шкільного автобусу Зіновій К. під’їхав до центрального входу загальноосвітньої школи 1-3 ступенів с. Баворів Тернопільського району.

Коли автобус зупинився, першим до дверей підбіг малолітній Матвій К. Роздратований поведінкою учня, водій вийшов з автобусу та наказав хлопчику останнім зайти до салону. За Матвія К. вступився його старший брат, неповнолітній Степан К. У результаті між 60-річним Зіновієм К. і неповнолітнім Степаном К. виник словесний конфлікт.

В ході конфлікту обвинувачений, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку та віці, умисно схопив школяра правою рукою за шию й сильно стиснув, спричинивши йому на шиї тілесні ушкодження у виді двох синців, що за ступенем тяжкості належали до легких тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої протиправні дії, обвинувачений правою рукою схопив неповнолітнього за сорочку в ділянці грудей та з силою декілька разів шарпнув його, від чого учень, втрачаючи рівновагу, відхилився назад. При цьому відчув фізичний біль.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 8 листопада 2022 року Зіновія К. визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Також судом частково задоволено цивільний позов представника потерпілого та стягнуто з обвинуваченого на користь неповнолітнього 10 тис. грн моральної шкоди.

іновія К. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 8 листопада 2022 року.

Як встановлено судом першої інстанції, 13 жовтня 2021 року, приблизно о 15 год. 20 хв. водій шкільного автобусу Зіновій К. під’їхав до центрального входу загальноосвітньої школи 1-3 ступенів с. Баворів Тернопільського району.

Коли автобус зупинився, першим до дверей підбіг малолітній Матвій К. Роздратований поведінкою учня, водій вийшов з автобусу та наказав хлопчику останнім зайти до салону. За Матвія К. вступився його старший брат, неповнолітній Степан К. У результаті між 60-річним Зіновієм К. і неповнолітнім Степаном К. виник словесний конфлікт.

В ході конфлікту обвинувачений, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку та віці, умисно схопив школяра правою рукою за шию й сильно стиснув, спричинивши йому на шиї тілесні ушкодження у виді двох синців, що за ступенем тяжкості належали до легких тілесних ушкоджень. Продовжуючи свої протиправні дії, обвинувачений правою рукою схопив неповнолітнього за сорочку в ділянці грудей та з силою декілька разів шарпнув його, від чого учень, втрачаючи рівновагу, відхилився назад. При цьому відчув фізичний біль.

ОЦІНІТЬ

Робила так 2 ночі поспіль – ноги не болять і не крутить
RevmoNorm

Мало хто знає, як приховати дрібні подряпини
FineCut

Покажу хитрість, яка стабілізує тиск та чистить судини за 2 дні
Арокардін
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 8 листопада 2022 року Зіновія К. визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Також судом частково задоволено цивільний позов представника потерпілого та стягнуто з обвинуваченого на користь неповнолітнього 10 тис. грн моральної шкоди.

Варення з гострого чилі
00:00

Предыдущий
ОстановитьСледующий

00:06 / 01:09
Включить звук
Настройки
Во весь экран
Копировать видео ссылку
Проиграть / Остановить
Выключить / Включить звук
Сообщить о проблеме
Язык
Поделиться
Vidverto Player
Довідка: санкція частини 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді:

– штрафу – до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– громадських робіт на строк до 200-ох годин;

– виправних робіт строком до одного року.

Не погодившись із судовим рішенням, обвинувачений Зіновій К. подав апеляційну скаргу та просив вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України – у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Також вважав необґрунтованим визначений розмір моральної шкоди.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження та детально проаналізувавши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення і підстав для його скасування немає.

Хоча обвинувачений своєї вини не визнав і наполягав, що фізичної сили до потерпілого не застосовував, а між ним і неповнолітнім стався словесний конфлікт, його винуватість доведено показами потерпілого і свідків – учнів навчального закладу, висновком судово-медичної експертизи, іншими матеріалами кримінального провадження. Тому твердження апелянта щодо його непричетності до вчинення кримінального проступку колегія суддів визнала необґрунтованим.

Також безпідставними визнано доводи Зіновія К. стосовно призначеного йому покаранням та розміру моральної шкоди. Вибираючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції врахував, що він раніше не судимий, позитивно характеризувався за місцем проживання та офіційно працевлаштований, а тому обґрунтовано призначив покарання у виді штрафу. Стосовно стягнення із Зіновія К. на користь Степана К. спричинену потерпілому моральну шкоду, колегія суддів указала на характер та обсяг страждань потерпілого. Зокрема, відчуття болю, перенесені душевні страждання, порушення звичайного ритму життя, які зазнав неповнолітній внаслідок неправомірних дій обвинуваченого. Тож, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив вимоги представника потерпілого щодо задоволення цивільного позову і визначив моральну шкоду в розмірі 10 тис грн.

З урахуванням наведеного колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 8 листопада 2022 року – без змін