Російські масовані ракетні атаки тероризують нашу енергомережу вже четвертий місяць, змушуючи енергетиків шукати способи захисту критичної інфраструктури. УНІАН розбирався, як змінюється українська енергетична система, та коли світло назавжди повернеться у наші домівки.
Навіть попри підступні ракетні обстріли росіян в останній день 2022 року більшість українців зустріли новий рік зі світлом. Тепла погода, що трималася у межах 10-15 градусів вище нуля, та обмеження роботи промисловості дозволили зменшити споживання в мережі, завдяки чому українські родини отримали від енергетиків найцінніший подарунок під ялинку – відсутність відключень електроенергії. Але варто було прийти морозам, а бізнесу активізувати свою роботу, як хвилі масових відключень знов покотилися країною, у тому числі й аварійних.
Усі ми добре розуміємо, на кого направляти свою злість з цього приводу. Якби російські варвари не почали з осені руйнувати нашу енергосистему, відновлення якої вимагає дуже багато часу та грошей, ми би й зараз досхочу користувалися усіма можливими електроприладами, навіть не уявляючи, що може бути якось інакше. А оскільки загроза нових ракетних обстрілів і, відповідно, ще більших пошкоджень української енергомережі нікуди не зникає, питання нівелювання впливу ворожих снарядів на стабільність постачання електрики залишається надактуальним.
В українському експертному колі вже давно говорять про “розгалуження” енергетичної системи як спосіб зменшення шкоди від російських ракет. І щойно мета окупантів залишити українців у темряві та холоді стала очевидною – на цю ідею звернули увагу та взялися реалізовувати наші можновладці.
“Російські атаки штовхають нас до корінної реформи – побудови децентралізованої енергетичної системи. Тоді вона буде менш вразливою до ворожих нападів. Ідеться про створення мініелектростанцій та малих об’єктів генерації, імплементованих в наявну енергосистему”, – розповів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль про одну з важливих цілей на цей рік.
Як саме Україна реалізовуватиме цю реформу, та коли можна сподіватися на повернення світла до наших осель, – з’ясовував УНІАН.
Радянський спадок
Українська енергосистема формувалася ще під час радянських часів, коли “тюрма народів” готувалася до великої ядерної війни. Відповідно, під час проектування мережі радянські енергетики враховували цей фактор і намагалися створити її якомога надійнішою. Однак, понад 10 хвиль масованих ракетних атак та ще декілька десятків малих локальних обстрілів росіян привели нас до дефіциту генерації та необхідності запровадження графіків відключень.
В нашій енергосистемі усі об’єкти генерації пов’язані між собою, об’єднані спільним режимом виробництва під централізованим керуванням. Ділиться вона на вісім регіональних енергомереж. Саме через це, коли російські варвари руйнують трансформатор десь в області, світло може зникнути не лише в окремих громадах, а й у віддалених містах. Найбільш енергодефіцитним регіоном наразі є Київський або “Центральна енергосистема”, яка охоплює Київську, Чернігівську, Житомирську та Черкаську області.
“Київ має зовнішні джерела живлення і невелику внутрішню потужність. Тому він був і залишається одним з найбільш вразливих місць. На жаль, російські енергетики про це знають, і ті атаки, які ми бачимо, завжди сплановані ними”, – розповідає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
За словами експерта, під постійними обстрілами окупантів також страждають енергооб’єкти, які живлять Херсон і Миколаїв. Щойно українські енергетики їх відновлюють, рашисти знову їх руйнують, і так по колу.
Також складна ситуація з електропостачанням у Харкові та Львові. Там окупанти влучали у енергооб’єкти багато разів, завдаючи значних руйнувань.
На Одещині – дещо краща ситуація, але ускладнюється вона тим, що ще до початку повномасштабної війни цей регіон був одним з найменш розвинених з точки зору розгалуження мережі постачання електрики.
Укріплення і децентралізація
Зрозуміло, що загроза нових ракетних обстрілів української критичної інфраструктури невідворотна. Не маючи змоги продемонструвати своєму душевно хворому суспільству реальні перемоги на фронті, окупаційні війська, скоріш за все, вдаватимуться до нових атак на українську енергосистему, бо для російських пропагандистів Київ або Львів без світла – чи не єдиний “успіх”, який вони можуть продати своїй аудиторії. Звісно, разом із руйнуванням житлових багатоповерхівок.
Тому українські енергетики вже підготували план дій у разі повторних атак енергооб’єктів дронами та ракетами. Також проводиться зміцнення фізичної захищеності електростанцій та інших об’єктів мережі.
“Зараз найкращі військові інженери над цим працюють, причому не тільки українські. Ми збираємо досвід усього світу, але, на жаль, у світу його мало. Наш кращий за будь-який світовий, ми краще знаємо, що робити, й ми це вже відчуваємо. Але це потребує часу і величезних коштів. Мова йде про дуже великі гроші, які необхідні, щоб нашу систему переформувати”, – сказав Олександр Харченко.
За його словами, залучати ці кошти держава планує силами міжнародних донорів.
Як розповів експерт Харченко, планується змінити структуру генерації: у регіони додадуть, окрім великих основних, малі електростанції встановленої потужності до 20 мегават, приєднані до системи розподілу електричної енергії – це так звана розподілена генерація. Така інновація допоможе зробити енергосистему більш гнучкою, а відтак – це зменшить руйнівний вплив від російських ракетних атак.
Працюють енергетики й над розвитком і розгалуженням магістральних мереж. Планують будувати додаткові високовольтні лінії, які дозволять краще реагувати на масовані ракетні атаки. Ці лінії будуть використовуватися для транспортування електроенергії, але у разі необхідності – будуть і дієвим резервом на заміну зруйнованим.
“Децентралізація енергетичної генерації та розподілу дозволить окремим населеним пунктам зменшити залежність від великих об’єктів генерації та стати на шлях самозабезпечення. У поєднанні з відповідальним споживанням енергії це допоможе не лише заощаджувати ресурси, а й підвищувати енергетичну безпеку на рівні міст чи громад”, – наголосив заступник міністра енергетики України Микола Колесник.
Зменшенню централізації пост-радянської енергосистеми також сприятиме будівництво великої кількості малих трансформаторів замість одного великого.
Крім того, на місці зруйнованих великих трансформаторів можна будувати невелику газову або біогазову генерацію.
“Біометанові заводи треба розвивати. Вони невеличкі, коштують по півтора мільйона доларів. Витрачати на нього ракету вартістю вісім мільйонів ніякого сенсу немає. А навіть якщо попало, там труби розлетілися по полю, зварювальник їх зібрав і зварив наново”, – зазначає голова правління “Нафта і Газ України” Андрій Закревський.
Звернути увагу варто і на розгортання вітрових або сонячних електростанцій, які в своєму обладнанні вже мають вбудований трансформатор.
За наявності фінансового ресурсу та мотивації усе це звучить цілком реально. Але у цьому контексті постає питання: чому ж влада не могла розпочати цей процес раніше, ще до того, як російські ракети почали вщент руйнувати українські енергооб’єкти? Адже, за даними прем’єр-міністра Шмигаля, вже станом на сьогодні терористи пошкодили або і зовсім знищили половину української енергосистеми.
Як розповів у коментарі УНІАН голова правління “Нафта і Газ України” Андрій Закревський, раніше омріяну децентралізацію не могли провести через те, що нашій країні не вистачало інформаційних потужностей для розвитку цифрової диспетчеризації. Мова йде про комплекс програмних і апаратних засобів, що дозволяють здійснювати віддалене управління і моніторинг усіх необхідних інженерних систем для балансування енергосистеми.
Тепер же, за словами експерта, інформаційних потужностей для того, аби розпочати цей процес, нам вистачає.
А там хоч блекаут
Інший важливий вектор роботи – потурбуватися про те, щоб навіть у разі повного вимкнення електрики усі критично необхідні для життя людей служби продовжували працювати.
Вже зараз енергетики працюють над проєктом, який дозволить убезпечити від найгірших наслідків можливих блекаутів спочатку Київ, а надалі й інші великі міста України. Але для цього потрібен певний час та, звісно ж, гроші. Якщо все вдасться зробити, то вже з середини лютого Києву будь-який блекаут буде ніпочому. Принаймні, у цьому переконують експерти.
“Є проєкт, який реалізовується зараз урядом, міською адміністрацією та донорами. Ведеться робота над тим, щоб спочатку Київ, а потім всі інші міста убезпечити від можливих блекаутів. Убезпечити саме критичну інфраструктуру міста – це опалення і водопостачання. Робота активно ведеться, і, я певний, що всі великі міста України мають бути обладнанні такою резервною генерацією”, – розповів директор Центру дослідження енергетики Харченко.
Він уточнив, що мова йде про енергетичні рішення з додавання резервних потужностей генерації для теплових станцій й водоканалів великих міст, щоб навіть якщо ворогу вдасться знищити певну частину високовольтної мережі, споживачі мали доступ до систем подачі води та опалення.
Втім, міністр енергетики України Герман Галущенко оптимістично заспокоює, що хоча держава готується до будь-яких можливих сценаріїв розвитку подій, ймовірність повного блекауту в Україні малоймовірна.
“Наша енергосистема протягом майже трьох місяців працює під постійними систематичними обстрілами. Тому вже є набір технічних рішень, щоб забезпечити стабільність її роботи. Це стосується і генерації, і передачі електроенергії. Впевнений, що система втримається й надалі при подальших можливих ударах”, – зазначив міністр.
Перебудова енергомережі
За даними диспетчерського центру “Укренерго”, станом на сьогодні ситуація в українській енергосистемі залишається складною, зберігається дефіцит електроенергії. Остання масована ракетна атака рашистів 14 січня пошкодила об’єкти генерації та високовольтну мережу у п’яти областях.
Сподіватися на те, що країна-терорист одумається та припинить знущання над мирним населенням не доводиться. Та все ж, навіть якщо винести російські ракетні атаки за дужки, відключення й стабілізаційні графіки нікуди не подінуться ще пару місяців. Це найкоротший термін, який потрібен, щоб відновити енергосистему до стабільного стану, у якому вона зможе більш-менш нормально забезпечувати споживачів електрикою. А повне відновлення займатиме ще більше часу – рік або півтора.
Тим не менш, в уряді вже працюють над тим, щоб прискорити цей процес.
“Успішно завершити опалювальний сезон, відновити пошкодження, які завдали російські варвари, забезпечити безперебійну роботу критичної інфраструктури, посилити безпеку енергооб’єктів, особливо АЕС – це обов’язкова програма-мінімум”, – окреслює план дій прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Значно посилити безпеку енергооб’єктів допоможе також їхнє фізичне укріплення новітніми системами ППО, що вже незабаром може стати можливим. Зокрема, завдяки поставкам американських протиракетних систем Patriot, на навчання роботі з якими вже направилися українські військові.
Зважаючи на позитивний тренд на поставку Україні нового озброєння та загальні настрої населення, головна мета терористів – змусити українців тікати або скоритися – не вдалася. Поки ЗСУ перемелюють орків на лінії фронту, українські енергетики продовжують працювати на межі людських можливостей, ліквідовуючи наслідки обстрілів, та працюють над тим, щоб російські ракети завдавали нам дедалі меншої шкоди. А отже рано чи пізно ми виженемо нечисть з рідною землі та усе відбудуємо, а графіки відключень стануть лише одним із неприємних спогадів цієї кровожерної війни.