Якщо у вас є сумніви, є ще одна рекомендація психологів – варто просто запитати себе, що станеться, якщо я візьму відпустку, та що станеться, якщо – ні.

“Який відпочинок”, “після перемоги поїдемо”, “не про це зараз думати треба” – так відповідали чимало українців. Та психологи іншої думки: не тільки можна, але й треба, йдеться в ТСН.

Волонтерка Олеся з позивним “продюсерка” працювала в кінобізнесі, а від початку повномасштабного вторгнення Росії на її рахунку волонтерських досягнень – 10 машин для військових, генератори, дрони, амуніція та постійні поїздки на фронт. Усі звіти вона викладає у себе на сторінці в соцмережі. За ними можна відслідкувати, і як давалася взнаки втома, і як змінювався психологічний стан Олесі. “Мені вже виписали рецепт на антидепресанти, я мала їхати за рецептом, стан у мене вже був нікудишній”, – розповідає вона.

Олеся вперше за кілька років замислилася про відпустку. Але яка відпустка під час війни, зараз це не на часі, дочекаємося усіх, хто на фронті, після перемоги відпочинемо – це розповсюджені відповіді багатьох українців нині.

“Це не просто можна. Це необхідно”, – так на ставлення українців до відпусток в умовах війни реагує психологиня Оксана Зінько.

“Відношення, що ти, як ледар, якщо ти відпочиваєш… Але давайте порівняємо повноцінну відпустку або відпочинок з таким елементарним, як просто сон. Так, сон – це відпочинок. Він нам навіщо потрібен? Тому що ми втомилися після робочого дня або взагалі дня, і для того, щоб підготуватися до наступного”, – доповнює психологиня.

Поганий сон, розлади харчування, небажання зустрічатися з друзями, неадекватні реакції на прості дії – це симптоми, які точно підказують, що вам варто відпочити. “Ми маємо і себе підготувати, і підтримати до подальшого… До наступного дня, до наступного місяця, а, можливо, і року. Якщо ви зараз розумієте певне виснаження, яке ви отримали – емоційне чи фізичне, чи психологічне вигорання, яке є у вас… Можливо, варто зупинитися, сказати “стоп”, і це буде найкраща підтримка – для нашої країни, нашої нації”, – переконує Оксана.

Якщо у вас є сумніви, є ще одна рекомендація психологів – варто просто запитати себе, що станеться, якщо я візьму відпустк,у та що станеться, якщо – ні. “Стане більше стресу, стане більше напруги, і тоді питання – яким чином ви будете цю напругу зменшувати? Найчастіше, що це буде – це будуть психосоматичні прояви, у вас буде гіршати здоров’я. Організм зробить так, що ви будете змушені зробити собі відпустку, відпочинок – тільки, можливо, тоді це вже буде лікарняне ліжко”, – переконує спеціалістка.

Волонтерка Олеся таки зважилася. Зізнається, що двотижнева відпустка з 11-річним сином повернула і сили, і настрій, і рішучість. “Але наскільки змінилася ситуація. Ти приїжджаєш – і бачу, наскільки вже подавлені кияни, і я така: “Еге-гей, давайте-давайте”. Знов у своєму ключі. Я не знаю, на скільки мене вистачить… Ця відпустка допомогла мені супер круто, бо я вже не вивозила”, – каже вона.