Зараз росіяни повністю змінюють свою систему підготовки до ракетних обстрілів України. Тож тепер строки підготовки до атаки можуть збільшитися.
В Укроборонпромі заявили, що невдовзі Збройні сили України матимуть на озброєнні унікальний дрон-камікадзе з можливістю повернення. Станом на сьогодні він уже практично готовий і проходить випробування. Втім, чи причетні такі розробки до інцидентів на російських аеродромах “Енгельс-2” та “Дягілево” офіційно не повідомляють ані російська, ані українська сторони.
В інтервʼю Главреду блогер, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко розповів про те, чому Росія не показала уламків “Стрижа”, чи має російська ППО змогу протидіяти ударам по території РФ, чи застосує РФ тактичну ядерну зброю після ударів по своїй території та як удари по російських аеродромах позначаться на частоті ракетних ударів по Україні.
Західні видання стверджують, що в України з’явилася зброя, яка здатна завдати ударів по Москві. За яких умов Україна може її застосувати?
Західні ЗМІ можуть писати усе, що завгодно. Я не чув жодного офіційного повідомлення ані від Генштабу ЗСУ, ані від Міноборони, ані від будь-якої посадової особи, яка уповноважена робити такі заяви, щодо причетності України до інцидентів, які відбувалися на російських аеродромах. Доки немає офіційної заяви, ми не можемо стверджувати, що причиною могли бути якісь обʼєкти українського виробництва, які застосовували ЗСУ проти російських окупантів на їхній території. Але, з іншого боку, по-перше, інцидент мав місце на стратегічному обʼєкті, що знаходиться на відстані більше, ніж 700 км від кордону з Україною. По-друге, на ньому було знищено літаки стратегічного призначення, бомбардувальники-ракетоносці ТУ-95МС, ТУ-22М3, які входять до ядерної тріади, і які РФ сьогодні не може виробляти. Тобто це – втрата, яку росіяни не зможуть компенсувати. А це, фактично, наштовхує на думки про те, що для удару було задіяно певну зброю, але не ракету. Скажімо, якийсь технічний обʼєкт, який зміг якимось чином пройти крізь російську ешелоновану повітряну оборону. Росіяни кажуть, що вона не має аналогів у світі – ЗРК С-400, Панцир С1, ЗРК ТОР М2 та ТОР М3, великої кількості РЛС та РЕБ. Російська сторона заявляє, що це був нібито старий радянський БПЛА “Стриж”. Люди, які знають, що це таке, розуміють, що це – дрон розміром з винищувач F-16. А ще у нього дуже гучний двигун, у десятки разів гучніший за F-16. Він має висоту польоту приблизно до 6 кілометрів, та навіть на цій висоті його можна почути. Отже, це не якась непомітна високотехнологічна зброя.
Генерал Конашенков заявив, що було використано саме “Стриж”, але, на мій погляд, його за це потрібно було заарештувати. Бо він таким чином дискредитує російську ППО. А дискредитація російської армії – це вже стаття, і потрібно порушувати карну справу.
Так чи інакше, ми говоримо про використання якогось обʼєкту, проти якого російські РЕБ та РЛС виявилися безсилими, бо не відпрацювали по ньому так, аби російські ЗРК могли б його знищити. Так, ми можемо казати про те, що зараз повністю змінюється сприйняття. Російські окупанти вже давно змінили сприйняття ЗСУ як якогось силового формування, яке можна перемогти за три дні, тиждень чи яке здасться за місяць. Зараз історія інакша, бо цей удар – це не знищення, наприклад, цивільної інфраструктури в Україні, як це роблять росіяни-терористи. Це – дуже болючий удар по їхній репутації. Ті країни, які купували російські комплекси ППО та вкладали у це мільярди (зокрема, Туреччина, яка купувала російські ЗРК С-400 більше ніж на два мільярди доларів) бачать результат. Але не тільки вони це бачать – це видно і тим країнам, яких Росія завжди вважала своїми геополітичними ворогами – США, Велика Британія та інші країни НАТО. Вони бачать, що російська ППО не працює. А як воно працюватиме проти винищувачів пʼтого покоління, які неможливо побачити російськими засобами РЛС та ППО? Тобто те, що відбулося на аеродромах у Росії – це не те, що репутаційний хук, це репутаційний нокдаун для Росії. А хто за цим стоїть, думаю, ми дізнаємося до Нового року або вже після.
Якщо говорити про “Стрижі”, про які згадували, то дійсно це могли бути вони? Бо на Заході так само пишуть різне – мовляв, що це якась нова розробка тощо.
Це в жодному разі не міг бути “Стриж”. Якщо вони кажуть, що це “Стриж” і вони його збили, то де уламки? Тим паче, що у “Стрижа” специфічні уламки, які неможливо сплутати з чимось високотехнологічним. “Стриж” у форматі сучасної війни – це палеоліт.
Українська ППО час від часу збивала “Стрижі”, як запускали російські окупанти під час повномасштабного вторгнення, аби відволікти увагу ППО, бо вона їх сприймала саме як винищувач. І коли їх збивали, демонстрували ці уламки, то їх неможливо ні з чим сплутати. Адже коли знищують винищувач, то від нього багато чого залишається. Навіть від Байрактару багато чого залишається після того, як у нього влучає зенітна ракета. Де уламки? Їх немає.
Тож Росія, якщо б вона дійсно збила такий БПЛА, могла це продемонструвати. До речі, Росія неодноразово звинувачувала Україну у використанні “Стрижів”, але коли РФ демонстрували уламки, чомусь на них були радянські, точніше – зірки російської армії. Тоді вони ще намагалися говорити, що Україна нібито використовує ще радянські “Стрижі”, але справа в тому, що на початку 2000-х років усі радянські ознаки були повністю замінені на український тризуб. Отже, якщо б було дійсно знищено український БПЛА, то на ньому були б наші герб та інші ознаки того, що це саме український обʼєкт. Фактично ми розуміємо, що це – маніпуляція, якою РФ намагається виправдати немічність свого ППО. Але цим вони цю неміч лише підкреслюють.
Так а що це було, якщо не “Стриж”?
А хто ж знає? Я не знаю, а Залужний та Резніков не розповідають. Можу сказати тільки одне – в Україні до 2014 року дуже мало уваги приділялося розробці нових БПЛА. Після 2014 року розробка вийшла на новий рівень. Ми побачили, наскільки вони ефективні у розвідці, допомозі артилерії тощо. Але чого нам завжди не вистачало під час розробки БПЛА, то це технологій. Ми використовували лише те, що в нас було і те, що нам давали міжнародні партнери в обмеженій кількості. Але зараз ми маємо досить широкий доступ, і тому можемо робити такі технічні рішення, які не дозволялося робити ще рік-два тому. Я не виключаю, що сьогодні ми дійсно можемо розробляти, проєктувати та навіть налагоджувати виробництво високоефективних БПЛА різноманітної функціональності – розвідувальних, ударних та БПЛА-камікадзе, які можна використовувати у якості баражуючих боєприпасів. Тож я не можу ані спростувати, ані підтвердити, що це був український винахід. Бо поки немає офіційних підтверджень – це не ми.
Якщо говорити про можливі удари, то за яких ми можемо завдавати таких ударів та чи є якісь пріоритетні цілі, які Україні було б важливо вразити у тилу Росії?
Насправді у Росії є велика кількість обʼєктів, які слід було б вже давно знищити. Але ми маємо позицію, що це не ми завдаємо ударів. У Росії достатньо як логістичних вузлів, так і обʼєктів військового призначення. Це можуть бути склади з боєприпасами, мастильними матеріалами, командні пункти, пункти управління на території РФ та інші обʼєкти. Їх величезна кількість, але якщо сьогодні пріоритет – це стратегічна авіація, то тоді ми можемо говорити і про неї. Чи є в нас така можливість? Це – поки що велике питання.
Якщо удари по аеродромах надалі продовжуватимуться, наскільки це зменшить ракетні обстріли української території?
Обстріли продовжуватимуться, це ми маємо розуміти. Зараз росіяни повністю змінюють свою систему підготовки до цих обстрілів. У них була налагоджена система логістики та відправлення, яка місяцями не змінювалася, і ці аеродроми були її частиною. Нині усе це зруйновано, і вони мають адаптуватися до нових умов. А це матиме вплив на строки формування боєкомплекту для завдання масованих обстрілів по території України з ефектом прориву ППО. Щоб накопичити такий боєкомплект (а це мінімум 50-80 ракет для прориву хоча б 10% нашої ППО), потрібен час. Скільки зараз їм знадобиться часу на те, щоб сформувати такий боєкомплект на новій базі – це інше питання, але ці строки збільшаться.
Ще один момент – збільшення відстані застосування авіації. Тобто тут мова йтиме не про 700 км, а про 1000-1500. Тож коли починатиметься підготовка до ударів по території України, ми про це знатимемо значно раніше. Росіяни для здійснення вильоту потрібно буде більше часу, аби зайти до заданого сектору для пуску ракет. Відповідно, наше ППО до того часу буде у повній бойовій готовності.
Загалом є велика кількість факторів, які сприятимуть тому, щоб українська ППО на момент наближення ракет до нашого повітряного простору були у бойовій готовності, через що алгоритм протидії буде значно ефективнішим. Також є ще один цікавий фактор – ресурс цих літаків. Вони вже його давно відпрацювали, і це не секрет. Отже зараз, коли їм буде необхідно здійснювати політ на 200, 300, 500 кілометрів більше, цей ресурс буде відпрацьовуватися ще швидше. І це – мінус для самих російських літаків, які потребуватимуть технічного обслуговування, а також більш масштабних ремонтних робіт.
Щодо можливої реакції Росії. Була заява Юрія Ігната про те, що РФ починає розсереджувати авіацію по різних аеродромах. Як на це відреагує Росія? Адже у Кремлі починають розуміти, що Україна (або не Україна) може дістати глибоко в тил РФ. Чи не розлютять їх ці удари ще більше?
Навіть якщо вони їх розлютять, то що росіяни зроблять – вторгнуться на територію України чи завдадуть ракетного удару?
Можливо, ядерного тактичного удару…
Тактична ядерна зброя нічого не вирішує у сучасній війні. Її застосовують для чого – щоб у якійсь локації завдати такого удару та вбити 50-60, 100 українських військових? Це, звісно, результативно (говорить з іронією). Але після цього буде хвиля? Для Росії застосування ядерної зброї для Росії фактично буде кінцем її участі у ядерному клубі. Навіть ті країни, які тривалий час демонстрували свою лояльність до РФ – Індія, Китай – не схвалюють її постійні погрози ядерним ударом. Офіційні особи у Нью-Делі, Пекіні так і заявляють, щоб Росія була обережніше у своїх заявах щодо ядерної зброї. Це дратує усіх – навіть тих, хто був умовно партнером та колегою РФ. А коли вона застосує цю зброю, це вже буде коаліція проти Росії. Як наслідок, РФ стане ще більше вигнанцем, аніж була до того.
Тож хай у Росії дратуються, що хтось завдає удари по їхніх аеродромах, але вони із цим нічого не можуть зробити. Єдине, що могло б протидіяти цим ударам – це їхня ППО, але вона остаточно зганьбилася.
Хотіла уточнити щодо дронів. Росія вперше за тривалий почала активно використовувати дрони. Є різні версії з приводу їхнього походження, але чому саме дрони? Чи свідчить це про те, що РФ вичерпала свої запаси ракет?
Можуть бути два моменти. Перший – вона отримала нову партію від Ірану. Другий – вона вже мала ці дрони і могла їх використовувати, але зимовий період вносив свої корективи. Негативні корективи для Росії, тому що ці дрони не високотехнологічні, а дуже примітивні (хоч і небезпечні потужною бойовою частиною). І тому саме у зимовий період були побоювання щодо того, що їхній двигун може не працювати за низьких температур. Ми вже бачили перші дрони, які використовувалися для ударів по Україні. Було відомо, що в них використовується інерційну навігаційну систему (ІНС). Це не додавало їм високої точності, але в них була обмежена відстань використання. Росіяни їх модернізували, встановили блоки ГЛОНАСС, а це який-не який супутниковий звʼязок, що значно збільшило точність і ефективність використання “Shahed-136”. Не виключаю і того, що Росія модернізувала ці дрони, аби їх можна було використовувати у зимовий період.
Наскільки у такому випадку вони для нас небезпечні, якщо Росія дійсно зробила те, про що ви сказали?
Який ефект відпрацювання нашої ППО по цих дронах? Майже 100%. Ми маємо досить ефективні алгоритми протидії цим дронам, тому сьогодні вони вже не становлять такої загрози, як у перші дні чи тижні їхнього використання. Чи зможуть вони літати взимку – може і так, але це жодним чином не змінює можливості наших комплексів ППО знищувати ці БПЛА.
А виснажити цими БПЛА Росія може нашу ППО? Якщо їх будет багато, наприклад…
Залежно від кількості. Кількість дронів, яку можуть виробляти Іран та використовувати Росія не критична. До того ж, наше ППО, у першу чергу, використовує комплекси малої та середньої дальності дії, тому це не буде виснаженням до того рівня, щоб ми не змогли збивати крилаті ракети.
Ви говорили, що у Росії збільшиться час підльоту її літаків до точок пуску ракет. По завершенні війни, як зазначив Михайло Подоляк, Росія буде змушена відійти на 50-100 км від кордону з Україною. Чи може вона за даних умов зробити це раніше?
Ні, тільки після завершення війни. Лише тоді ми зможемо підняти це питання, і змусити Росію відійти від кордону. Бо який сенс їй це робити? Навіть якщо відбуватимуться якісь інциденти, але це треба знищувати кожен танк, БТР, військову частину тощо. Вона цього не робитиме, але зону демілітаризації, у першу чергу, можуть забезпечити наша артилерія, ствольна та реактивна.
Зважаючи на такі удари, як далі розвиватиметься ситуація на фронтах?
Ситуація у зоні бойових дій не залежатиме від того, що відбувається у тилу РФ. Тому що російська стратегічна авіація використовувалася не у зоні бойових дій, а проти цивільних обʼєктів України. Так само, як РФ намагалася через враження енергетичної інфраструктури реалізувати тиск на зону бойових дій, це теж не вплине на ситуацію. Інциденти на аеродромах будуть мати вплив на те, щоб Росія не продовжувала терористичні акти проти населення України. А якщо продовжуватиме, то з меншою ефективністю та результативністю. Отже, зона бойових дій у даному випадку окрема від цих подій.
Відповідно, і частота цих ударів може зменшитися?
Так. Буде збільшуватися час між підготовкою боєкомплекту, необхідних літаків. Фактично, якщо раніше ми могли казати про у середньому два тижні, протягом яких росіянам було необхідно підготувати боєкомплект, то зараз це буде значно більше – три-три з половиною тижні. А, може, і ще більше.