Після запровадження G7, Радою ЄС та Австралією цінової “стелі” на російську нафту на рівні $60 черга з нафтових танкерів на проходження Босфору продовжує зростати, а Москва все частіше вдається до піратських схем.
За інформацією Reuters, щонайменше 20 суден стоять у черзі, щоб пройти з російських портів у Чорному морі до Середземного. Все через нові правила страхування, які запровадила Туреччина ще до початку дії цінової “стелі” на російську нафту, яка запрацювала з понеділка, 5 грудня. До того ж, судячи з повідомлень у пресі, Анкара підклала Москві чималеньку свиню.
“Турецька морська влада повідомила, що вимагає додаткових гарантій від страховиків, що транзит через Босфор буде гарантований у грудні”, – пише Reuters.
Річ у тім, що рішення G7, Ради ЄС та Австралії стосується не лише запровадження цінової “стелі” на російську нафту, а й надання фінансових, брокерських, транспортних та страхових послуг, які є базисом світового судноплавства.
До того ж, воно набрало чинності разом із ембарго на імпорт російської сирої нафти до ЄС, що доставляється морем. Хоча ще рік тому до Європи надходила понад половина російського нафтового експорту приблизно на 50 млрд євро. Ще десь на 23 млрд євро Росія продавала Європі своїх нафтопродуктів (зокрема й дизельного пального). Щодо них ембарго набирає чинності в лютому 2023 року.
Рішення про обмеження ціни почало діяти в понеділок, 5 грудня. А ті танкери, що стоять в черзі на проходження Босфору, вочевидь завантажені російської нафтою за ціною понад $60. Нові обмеження проти російської нафти передбачають легальне розвантаження танкерів до 19 січня, якщо вони збиралися перевозити нафту за ціною вище $60. Водночас Казахстан, який також є великим експортером нафти й користується морським маршрутом через Босфор, офіційно запевнив, що накопичення нафтових танкерів у Босфорі – це сезонне явище, в якому немає нічого дивного.
Вочевидь саме тому, за інформацією Financial Times, Росія зібрала “тіньовий флот” із понад 100 танкерів для перевезення своєї нафти в обхід західних санкцій. За даними Global Fishing Watch, на які посилається видання, наприклад 138-метровий танкер Kapitan Schemilkin використав заборонені помилкові позиції, які має видавати система автоматичної ідентифікації судна, щоб “непомічено” перевезти нафту. Такими методами вже давно користуються Іран та Венесуела.
“Кількість афілійованих з Росією нафтових танкерів, що “стають невидимими”, щоб уникнути стеження в південній Атлантиці, подвоїлася за останні місяці, що свідчить про використання підпільних засобів, щоб уникнути санкцій. Вимкнувши свої системи відстеження у відкритому морі, кораблі можуть спокійно перекачувати нафту на танкери без прив’язки до Росії”, – пише The Guardian.
Шахрайство й піратство, які використовує Росія, після скоєних воєнних злочинів в Україні та відвертого геноциду вже нікого не дивують. Та й ціна такої контрабандної нафти може бути навіть нижчою собівартості видобутку. Вже кілька тижнів поспіль Росія погрожує, що ось-ось “народить” свою відповідь на нові західні обмеження. За інформацією російських ЗМІ, це може бути заборона продажу нафти країнам, які запровадили ці нові санкції, та встановлення максимальних знижок на російську нафту марки Urals.
Так, раніше віцепрем’єр РФ Олександр Новак говорив, що Росія не продаватиме свою нафту недружнім країнам, навіть, якщо їй доведеться скоротити видобуток. Проте, так чи так, весь свій видобуток Москва продати не зможе, що точно призведе до скорочення інвестицій в новий видобуток та освоєння нових родовищ. До того ж, як пише The Wall Street Journal, без відкриття нових родовищ видобуток нафти в Росії постійно знижуватиметься, бо скорочується видобуток на родовищах, які вже використовуються й працюють.
“Нові західні обмеження на продаж російської нафти можуть не одразу вплинути на державну скарбницю Москви, але вони створюють фінансовий тиск, який загрожує нафтовій промисловості країни, яка потрапила під санкції, і довготривалій здатності фінансувати війну проти України”, – зазначає видання.
Понад 50% російського бюджету формують саме доходи від продажу нафти. Через необхідність фінансування війни проти України, цього року Росія збільшила бюджетні видатки десь на 17%. За підрахунками західних аналітиків, встановлення цінової “стелі” на нафту може збільшити дефіцит російського бюджету до 3,1% (від запланованих 2%). Плюс вже цього року впадуть інвестиції в розвідку та буріння нових свердловин до $35 млрд (порівняно з $45 млрд минулого року).
Проте собівартість видобутку в Росії – це приблизно $40. Тобто, встановлена цінова “стеля” все ж дозволяє Росії продовжувати отримувати прибутки від продажу нафти. Проте, не все так однозначно. Можливо, ринок сам все вирішить. Середня ціна на російську нафту Urals для доставляння до Європи у вівторок, 6 грудня, становила $45. А в понеділок вона взагалі торгувалася за $48, що приблизно на 30% нижче, ніж місяць тому.
До того ж, США, ЄС та Австралія, коли запроваджували цей поріг цінової “стелі”, не хотіли допустити різкого збільшення цін на нафту. Адже основний закон ринку вчить: чим менше нафти на ринку, тим більша її ціна. А додаючи сюди нещодавнє рішення ОПЕК+, коли Саудівська Аравія стала на бік Росії й не підтримала рішення про збільшення видобутку, ціни на нафту після встановлення цінової “стелі” могли різко піти вгору.
Москва й не приховувала, що очікує саме такого фіналу. Проте, за словами амбасадорки, радниці українського міністра енергетики Лани Зеркаль, сподівання Кремля не справдилися. Ринок відреагував дуже спокійно, ціни навіть трохи знизилися. Ринкова ціна на нафту – основний показник, за яким треба стежити – від нього залежать прибутки росіян.
“Росіяни, звісно, можуть санкціонувати себе й припинити поставки, але це буде як в дитячому анекдоті про відморожені на зло вуха. Хай морозять. Але, думаю, нас чекає продовження протистояння. Росія й далі буде намагатися провокувати цінові кризи. Наступна битва планується на початку лютого, коли увійде в силу рішення щодо ембарго на російське дизельне пальне. Росіяни сподіваються на черговий стрибок цін, європейські ринки намагаються диверсифікувати потоки та підготуватися”, – написала Лана Зеркаль у себе в Facebook.
Так, росіяни дійсно сподівалися, що запровадження цінової “стелі” на російську нафту стане справжнім шоком для ринку й ціни різко підуть вгору. Адже недарма ще за пів року до початку широкомасштабної війни проти України, Кремль почав штучно “сушити” європейський газовий ринок. Такі кроки Москви спровокували стрибки цін на газ аж до $2000 й навіть більше. Проте зараз із нафтою цього й близько немає.
Хоч західні та українські аналітики й критикують обмеження ціни російської нафти на рівні $60, все ж це рішення матиме неприємні сюрпризи для Кремля. Індія та Китай, які від лютого цього року стали найбільшими покупцями російської нафти, продовжать купувати її напевно з ще більшим дисконтом. Але Пекін, за словами експертів, так повністю і не відновився після пандемії COVID-19.
До цього додаються нові карантинні обмеження, які наразі діють у Китаї через сплеск захворюваності. Тому великі об’єми закупівлі російської нафти Китаєм, найбільшим імпортером нафти у світі, залишаються під питанням.
Проте претензій до Індії та Китаю це не знімає. “Чому Індія суттєво збільшила закупівлю російської нафти? Тому що Росія пропонувала дуже привабливі умови, дешеві ціни, хороші контракти. Чому Росія пропонує дешеві ціни на свою нафту? Через війну, яку вона розв’язала в Україні. І проблема в постачанні нафти на європейські ринки”, – заявив український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.