Візит президента Туреччини та генсека ООН до Львова для зустрічі з Володимиром Зеленським відчутних результатів не приніс.
Втім, як і передбачалося. Реджеп Таїп Ердоган приїхав до України через два тижні після зустрічі з Путіним у Сочі. Звідти до Львова президент Туреччини привіз одразу кілька пропозицій.
По-перше, влаштувати особисту зустріч Зеленського й Путіна. Про те, що українському президенту був переданий цей меседж, Ердоган сказав особисто в коментарях журналістам у літаку, повертаючись додому з України.
По-друге, реанімувати стамбульський майданчик перемовин України та Росії. Підґрунтям, на думку Ердогана, має стати так звана зернова угода, на яку погодилася Росія (втім не без бонусів для себе). Саме тому цей стамбульський майданчик можна перетворити на другий “Мінськ”.
По-третє, закінчити війну за столом переговорів. І, на думку Ердогана, це має статися саме за його посередництва, і саме в Стамбулі. А на яких умовах – це, схоже, офіційну Анкару мало хвилює. Аби весь світ визнав блискучий результат роботи Туреччини та Ердогана особисто, який вберіг світ ледь не від Третьої світової війни.
Що ж отримала Україна від цього візиту? Ні миру, ні гарантій, ні результатів. Зустріч, яка тривала лише 40 хвилин, радше вкотре зафіксувала позиції сторін. Ердогану немає чого передати Путіну. Проте цікаво вже те, що вже вкотре Кремль надсилає сигнали про готовність до переговорів.
Сочі-Львів-Стамбул
“Переможця у війні в Україні не буде. Я також твердо вірю, що криза буде вирішена за столом переговорів. Я ще раз нагадав Путіну, що ми (Туреччина – ред.) можемо прийняти його зустріч із Зеленським”.
Цю заяву Реджеп Таїп Ердоган зробив наступного дня після зустрічі з Путіним у Сочі 5 серпня. І тут постає цікаве питання: це Путін йому натякнув, що вже не проти сісти за стіл переговорів, чи це особисте бажання Ердогана? Шальки терезів більше схиляються до другого варіанту, адже судячи з логіки та поведінки Кремля, на їхню думку вони перемагають у війні. А те, що вона триває вже півроку, – просто “головотяпство”.
Проте, тлом візиту Ердогана до Львова були витоки в пресі про те, що це саме особисте бажання Путіна. Зокрема CNN Turk із посиланням на власні джерела повідомляв, що позиція Кремля змінилася на милість: лідери можуть зустрітися (тобто Зеленський та Путін), виробити якусь дорожню карту, а делегації потім візьмуться за її втілення.
Можливо, Москва й надсилає такі сигнали, адже хоче повернутися до березневих перемовин у Стамбулі, де мова йшла радше про капітуляцію України. І відбувалися вони, нагадаємо, до того, як світу відкрилися криваві звірства, які російська армія вчиняла на Київщині та Чернігівщині. Тому відновити перемовини з Путіним у Стамбулі зараз – це мовчки погодитися з геноцидом, домовляючись про відтермінування ще більшої війни та масових вбивств.
Навіщо це Ердогану? По-перше, в червні 2023 року в Туреччині президентські та парламентські вибори, а з рейтингами у влади не дуже. Ердогану ще вдається тримати впевнене лідерство серед своїх опонентів, хоча його рейтинги за останні кілька місяців відчутно просіли. Проте альянс опозиційних партій у парламентських електоральних рейтингах на першому місці.
По-друге, ТСН.ua вже повідомляв, що країну лихоманить від 80% інфляції та відвертих помилок влади в економічній царині. А до виборів менше 10 місяців, і людям треба демонструвати результати роботи. Саме тому, за словами експертів, Ердоган пішов на домовленості з Путіним: Туреччина допомагає Росії обходити санкції в обмін на фактично здачу Москвою півночі Сирії, де поновилася турецька військова спецоперація після зустрічі в Сочі 5 серпня. Ердоган хоче звільнити північ Сирії від курдських терористів, заселивши цю 30-км територію біженцями з Сирії (лояльними арабами), які зараз мешкають у Туреччині як біженці, створивши таким чином у себе на кордоні зону безпеки.
Як би Ердогану не хотілося отримати титул “миротворця року”, він й інші мають нарешті зрозуміти: лише Україна визначатиме умови миру з Росією. А головна умова – це виведення російських окупаційних військ зі всіх українських територій. До того ж, Київ неодноразово надсилав сигнали, що готовий до переговорів після повернення до “кордонів” 24 лютого.
Проте в Кремлі навіть не розглядають такий сценарій. Навпаки, там роблять все для якнайшвидшої підготовки до фейкових референдумів на окупованій Херсонщині та частині Запорізької області. Хоча, британська та американська розвідка кажуть, що Кремль може перенести дату проведення цих “референдумів” з 11 вересня (саме на цю дату в РФ заплановані місцеві та регіональні вибори) на більш пізню дату, після цілої серії вдалої “бавовни” в Криму та на Херсонщині.
Ядерний тероризм
Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запевняє: Україну на перемовинах у Львові до поступок на користь Росії ніхто не схиляв. Ба більше, після розмови з Ердоганом та Гутеррешем, Зеленський заявив, що не бачить дипломатичного вікна для перемовин із Росією.
“Я сказав свою думку пану президенту Туреччини, що РФ немає віри. Я вважаю, що в цьому вікні російська зброя. Дуже здивований, що вони (Росія – ред.) готові до якогось миру. Не можуть люди, які вбивають, ґвалтують, щоденно крилатими ракетами б’ють по наших цивільних містах, цивільних інфраструктурах — не можуть хотіти миру”, – сказав український президент.
Про що ж тоді ще говорили у Львові?
про зерновий коридор – розширення позицій с/г товарів, які можуть бути вивезені морем через розблоковані українські порти, до яких може додатися також порт Миколаїв;
про звільнення полонених, і Ердоган вже готовий обговорювати з Путіним це питання;
та створення демілітаризованої зони на ЗАЕС.
Стосовно жодної із цих трьох позицій розуміння немає. Щодо найбільшої в Європі Запорізької АЕС з шістьма реакторами, де російські солдати розмістили свою військову техніку (посто в машинному залі), Ердоган також пообіцяв поговорити з Путіним. Весь світ вже бачить, що для досягнення власних цілей Кремль не гребує навіть ядерним тероризмом.
Після перемовин Ердогана та Гутерреша з Зеленським у Львові, РФ вперше натякнула на можливий допуск місії МАГАТЕ на ЗАЕС на початку вересня, але на своїх умовах. Що це за умови не складно здогадатися. Це часткове послаблення санкцій, як це вже було з укладеною так званою зерновою угодою про часткове розблокування українських портів. ООН вже заявила, що сприятиме візиту місії з Києва до Запоріжжя. Проте Росія відповіла, що цей маршрут не є для неї оптимальним.
Що ж залишилося за кадром перемовин у Львові, проте вже стало гучним ляпасом Путіну?
По-перше, саме в день візиту Ердогана до України Зеленський підписав указ про присвоєння першому корвету класу “Ada” ВМС ЗСУ, який нам будує Туреччина, ім’я “Гетьман Іван Мазепа”.
По-друге, Туреччина братиме участь у повоєнній відбудові України. Якраз у Львові був підписаний відповідний меморандум. І першим проєктом може стати зруйнований міст у Романівці на Київщині, який з’єднує Бучу та Ірпінь з Києвом.
По-третє, попри ситуативну тимчасову співпрацю Ердогана з Путіним, Туреччина не відмовляється від спільного виробництва безпілотників Bayraktar в Україні. Як відомо, земельна ділянка під Києвом під завод вже придбана, компанія для виробництва створена.