До чого готуватися українцям найближчим часом? Що трапиться із курсом долара, варто чи ні купувати валюту саме тепер? Як краще робити інвестиції? Яким буде подорожчання валюти позначиться на ціні пального, газу і харчових продуктів.

Як інформує “Tvoemisto.tv”, про це розповів доктор економічних наук, професора Національного університету “Львівська політехніка” Ростислав Слав’юк.

Розкажіть, будь ласка, що зараз відбувається з курсом долара? Чи варто очікувати підвищення, а чи, навпаки, зниження?

Передусім хочу сказати, що зростання курсу долара в нас відбувалося поступово, надзвичайних стрибків не було. І те, що НБУ все-таки вирішив наблизити офіційний курс до рівня комерційного ринкового, частково виправдане. Нам потрібне бодай те, щоб експортери отримали більший виторг у гривнях за продану вітчизняну продукцію на Заході. Не можна було працювати в умовах великих різниць у курсах: офіційного (НБУ) і комерційного (чорний ринок). Це спричиняло спекулятивні тенденції і певний незбіг при визначенні рівня цін.

Окрім війни, реальних підстав для того, щоби підважити гривню, не було. Ба більше, ми почали продавати зерно. Якщо у нас пішов експорт, то логічно, що до нас повертається валютний виторг. Можна сказати, що у нас за останні місяці, навпаки, з’явилися стабілізатори, не скоротилася фінансова допомога Заходу. Тому, на мою думку, курс має повернутися до рівня 38-38,5 гривні за долар.

Суттєвий тиск на грошовий ринок спостерігається через те, що у нас величезна кількість людей виїхали з України. Недарма Національний банк обмежив кількість валюти, яку можуть зняти громадяни України з українських карток за кордоном. Я особисто знаю деяких громадян, які тікали від війни і вивозили за кордон гривні валізами, бо їх не можна було обміняти в Україні. Проте навіть сьогодні є випадки, коли українці повертають в Україну гривні, щоби покласти їх на гривневу картку і користуватися нею за кордоном. Усі ці процеси почали потроху розгойдувати ринок.

Треба сказати про те, що рух населення у нас тепер шалений. Потреба в грошах просто неймовірна, в будь-якій валюті. Тому суттєво тисне те, що Нацбанк сьогодні змушений, як там заявляють, збільшувати емісію, аби задовольняти попит населення.

Щоб говорити про стабілізацію гривні, маємо говорити і про суттєве скорочення соціальних виплат. Побачимо, чи вдасться до цього уряд і НБУ. Якщо уряд суттєво скорочуватиме видатки на апарат управління, вкидання грошей у соціальну сферу, то ситуація з доларом більш-менш стабілізується. Також треба переглянути політику щодо виплат заробітної плати людям, які наразі не в Україні.

На ринок не можна викидати таку кількість «зайвих» грошей, особливо в час війни. Продукувати виплати за рахунок емісії гривні, за рахунок іноземної валюти з-за кордону і масово викидати цю гривню на ринок неправильно. Логічно, що люди, які отримають більше гривень, потім прийдуть на ринок по готівкові долари.

Ближче до осені в нас у будь-якому разі зростатиме експорт. Уже зріс обсяг експорту зернових: кукурудза, ячмінь, жито, соя, суттєво зростає на світовому ринку попит на ріпак. І це сприяє стабілізації валюти. Сподіваюся на дії уряду зі скорочення певних виплат. Надходження виторгу все-таки впливатиме зворотною хвилею на курс валют.

Як я зрозумів, не варто тепер скуповувати долари?

Частина тих, у кого були мішки з гривнями, які можна було обміняти на валюту, зараз за кордоном. І сидять вони там і з гривнями, і з доларами. А ті, що залишилися в Україні, не мають можливості викуповувати таку кількість доларової маси. Звісно, якщо хтось захоче купити 100 чи 200 доларів, то це добре, але тих, які хотіли б купити 100 тисяч доларів, дуже мало. Ба більше, скоро людям буде не до долара.

Із вересня в нас виникне проблема з грішми як такими, щоби прохарчуватися. Дуже серйозною проблемою стане опалення. А ще проблема з цінами: на осінь вони зростуть ще більше. Газ не подорожчає, але платити за нього все одно буде складно. Тобто всі чинники тиснутимуть на людей так, що їм буде не до валюти.

Восени постане питання, як зберегти хоч якісь гривневі кошти і оплатити комунальні послуги, заплатити за пальне, дрова тощо, а також питання вартості бензину і дизельного пального. Щодо останнього, то я переживаю, що буде нова хвиля його подорожчання. Восени буде оранка, сіятимуть озимину, і виникне проблема з пальним. Але це типова тенденція.

Можете сказати, як різниця між офіційним і комерційним курсом долара вплинула на золотовалютні резерви?

Золотовалютні резерви суттєво зменшилися, без сумніву. Не вдвічі, але все-таки. Тут багато чинників, та якщо ми говоримо про ринковий або курс на чорному ринку, то як це працює: всі дивляться, який на ринку курс валюти, і люди, які будь-що продають, навіть те, що колись привезли, але купували з прив’язкою до долара за ринковою ціною, а не за курсом НБУ.

Наприклад, якщо фірма-імпортер привозить товари, то рахує за курсом НБУ податки й усі платежі. Якщо ми говоримо про стихійний ринок, то там рахують тільки за ринковим курсом.

І це не тільки збіднювало резерви НБУ, а й кожного українця, бо чорний ринок працював із «чорною» валютою. І ця велика розбіжність у курсі давала можливість одним заробити, а другим витрачати.

Навіть якщо експортер, умовно кажучи, продав кукурудзу за кордон, то рахував її за офіційним курсом, а той, хто завозив в Україну інші продукти, рахував за «чорним» курсом. Той, хто продавав кукурудзу, отримував менший виторг у гривнях, а той, хто продавав тут за схемами імпортну продукцію, робив це за «чорним» валютним курсом. Ці «ножиці» били по сальдо зовнішньої торгівлі та золотовалютному резерву НБУ.

Якщо брати до уваги чинник війни, розбалансованість експорту-імпорту, то імпорт у певні місяці міг бути в разів п’ять більший, аніж експорт. Це дуже серйозний дисбаланс. Я навіть не знаю, як НБУ та уряд втримали той курс, який ми зараз маємо.

В умовах війни спостерігаємо падіння ВВП на 30%, зменшення чисельності населення, тобто споживчий попит знизився, а за кордоном зріс. Якщо всі ці індикатори закласти в модель, то в нас курс мав би бути 100-120 гривень за долар. Але ми вистояли у цій фінансовій війні, бо ще однією метою путіна було завалити усю фінансову систему. Тому ці коливання треба пережити. Якщо піде експорт, то, я сподіваюся, воно стабілізується.

А тим, у кого зараз є «вільні» гривні, що порадите – відкрити гривневі депозити чи придбати військові облігації?

Якщо говорити про військові облігації, то це гарантія, що ці кошти будуть повернуті з відсотками навіть на рівні інфляції, яка буде в цьому році. Хоча інфляція і становитиме 30-35%, половину грошей завдяки вкладенням у облігації можна буде врятувати.

Деякі банки теж починають пропонувати депозити, навіть у межах 15% річних. Тож кошти можна покласти й на депозит, і вони в будь-якому випадку повернуться. Є Фонд гарантування вкладів, тож можна за них не переживати.

Валюту купувати зараз не варто, це роблять тільки великі панікери. Якби долар упав хоча б до 39 гривень, то хтось міг би купити певну кількість доларів, щоби взимку якось себе підстрахувати.

Але людині, яка отримує 10 тисяч гривень, нема сенсу зараз купувати долари і економити на харчах. Треба думати наперед. Тим, що мають гроші на 10 тисяч доларів, радив би купити сонячну батарею, поставити нову систему опалення, бо від вересня місяця у наступні п’ять-десять років актуальними будуть приватні засоби опалення.

Купити долари і сидіти в холодному будинку, який не буде чим опалювати, просто дико. Легше вже купити недорогу сонячну батарею чи поставити камін на дрова, їх зараз продають.

Цього людям ніхто не пояснює, але ж із Донеччини всіх примусово евакуйовують через що? Через неможливість опалювати приміщення взимку. Не факт, що в нас усюди буде тепло, газосховища поки що заповнені лише на 62%. Тому, повторюю, восени ми не будемо думати про долар, а про опалення, пальне та їжу.

А що буде з цінами на продукти?

Якщо говорити про продукти, які влітку дешевші, овочева група, то змін у цінах не відбулося. В серпні ми звикли до херсонських помідорів, але їх зараз нема. Ціни не знизилися в сезон збору томатів і восени також не впадуть. Може знизитися ціна на моркву і картоплю, на інші овочі – ні.

Щодо цін на м’ясо, то вони й раніше були не низькі, а тепер, імовірно, ще підуть угору, як і на молочну продукцію. Ба більше, якісні вітчизняні та імпортні сири вже подорожчали суттєво, а восени подорожчають ще більше, тож дозволити собі їх купити зможуть далеко не всі.

До речі, в цьому році були непогані посіви гречки. Не знаю, скільки її зберуть, але гречка мала б упасти в ціні. На жаль, це все пов’язане і з вартістю бензину та дизельного пального. Якщо вона зростатиме, то це позначиться й на вартості всіх продуктів харчування. Колись ми ввозили багато предметів особистої гігієни з росії та білорусі, тож вони вже дорожчають. А зубна паста і креми ще дорожчатимуть.

Це стане трохи недоступним до того часу, аж поки за рік-два, можливо, не збільшаться зарплати. Взимку зарплати не зростатимуть, це однозначно. Наразі вони знизилися в номінальному виразі, а в реальному тим паче. Тому, на жаль, час затягувати паски. Узагалі я вважаю, що уряд ще у квітні мав би оголосити: «Кожен, хто може забезпечити себе якимись енергоресурсами, мусить зробити це негайно!» Це по-перше. По-друге, звільнити від мита не автомобілі, а будь-яке обладнання в енергетиці не тільки для бізнесу, а й для населення. Все, що може економити, виробляти та якимось чином акумулювати енергію.

Це все треба було звільнити від оподаткування, і тепер ми мали б дещо іншу ситуацію, і обставини не тиснули б так на долар. А люди чекають, що взимку у їхніх помешканнях буде +20°C. На жаль, ні. Будуть дякувати навіть за +15-16°C. Думаю, треба брати олівець, зошит і думати, як спланувати зимові витрати, а не як заховати дві-три сотні доларів.