ТСН.ua зібрав все, що відомо наразі про ситуацію у Нагірному Карабаху.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією навколо Нагірного Карабаху за останні два дні вкотре загострився. Сьогодні, 3 серпня, на території регіону знову стався обстріл.

ТСН.ua зібрав все, що відомо наразі про ситуацію на Закавказзі та які наслідки для України буде мати загострення між Баку та Єреваном.

Що, знову?
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією триває ще з 1990-х років. Попередній серйозний епізод вдалося загасити восени 2020 року, коли до Карабаху ввели російських миротворців.

Новий виток конфлікту трапився в березні, вже після російського вторгнення до України, але надії українців, що РФ загрузне в новій війни і послабить тиск, не справдилися.

Проте 17 липня цього року президент Азербайджану звинуватив Росію та Вірменію у порушенні угоди щодо Нагірного Карабаху. За його словами, Міноборони Росії не виконало своєї обіцянки забезпечити виведення вірменських військових із Нагірного Карабаху до червня 2022 року.

На початку серпня регіон знову “рвонув”. Ще в останні дні липня азербайджанське Міноборони повідомляло, що його позиції у декількох спірних селах в Нагірному Карабаху зазнали обстрілів. Та цій новині особливо ніхто не надав уваги.

Вчора, 2 серпня, РФ звинуватила Баку в порушенні режиму тиші. А сьогодні вже події почали стрімко розвиватися.

Взаємні звинувачення
Так зване міністерство оборони невизнаної Нагірно-Карабаської республіки в середу заявило про порушення Азербайджаном режиму припинення вогню і загибель одного свого військового та сімох поранених. Зазначалося, що сьогодні вдень на північно-західній ділянці лінії зіткнення азербайджанські підрозділи застосували ударні безпілотники, ймовірно “Байрактари”.

Внаслідок цього смертельного поранення зазнав один військовослужбовець, ще вісім отримали поранення.

Своєю чергою Азербайджан звинуватив Вірменію і її карабаських сателітів в “інтенсивному обстрілі” своїх підрозділів у Лачинському районі. Через кульове поранення загинув один військовослужбовець. Вірменська сторона цей факт спростовує.

“Відплата” Азербайджана
Азербайджан своєю чергою оголосив про проведення контртерористичної операції “Відплата” в Нагірному Карабаху.

У Баку це назвали відповіддю на обстріл азербайджанських позицій вірменськими військовими з позицій, де перебували і російські “миротворці”. За інформацією азербайджанського Міноборони, їхня армія взяла під контроль стратегічні висоти у регіоні.

Мобілізація
“Президент” невизнаної Нагірно-Карабаської республіки Араїк Арутюнян 3 серпня підписав указ про часткову мобілізацію на тлі загострення ситуації в регіоні.

Вірменія та Азербайджан поки на такі кроки не наважилися.

Міжнародна реакція
Польське головування в ОБСЄ висловило стурбованість ескалацією ситуації в Арцасі.

“Ми вкрай стурбовані повідомленнями про озброєні інциденти та жертви на Південному Кавказі. Ми закликаємо Вірменію та Азербайджан вжити всіх необхідних заходів для деескалації та відновлення діалогу. Ми, як і раніше, сповнені рішучості підтримувати всі зусилля, спрямовані на зміцнення миру в регіоні”, – йдеться у повідомленні.

Які наслідки для України
Сподіватися на те, що російські окупанти через події у Карабаху зменшать наступ на фронті – не варто.

Про це в ексклюзивному коментарі для ТСН. ua заявив військовий експерт Петро Черник.

“Росія тверезо усвідомлює, що якщо Україна досягає успіху, то питання розпаду РФ —-питання часу. Вони це прекрасно розуміють. Головною причиною цієї війни і було те, що РФ хоче повернути Україну до свого складу”, – наголосив військовий експерт.

Хоча він певен: РФ не збирається відмовлятися від південного Кавказу – Кремль вважає, що це зона їхніх стратегічних інтересів. Тому частину своїх ресурсів, які могли б відправити на війну з Україною, Москва буде змушена перенаправити до Карабаху.

Фактор Туреччини
Від початку Карабаської війни Туреччина повністю підтримувала Азербайджан. Крім того, Анкара здавна ворогує з противником Баку – Вірменією. Зокрема, у країни напружені відносини через геноцид вірмен, вчинений в Османській імперії 1915 року. Анкара категорично заперечує факт геноциду.

У попередньому конфлікті вирішальну роль на користь Азербайджану, на думку багатьох експертів, зіграв турецький ударний Bayraktar TB2. Але варто зауважити, що турецька участь у Карабаській війні часто була перебільшенням, яке свідомо розповсюджувала вірменська пропаганда і яку потім транслювали грецькі та російські ЗМІ.

Однак, поки Анкара не готова відкрито ввести свої війська до регіону.

Про це в ексклюзивному коментарі для ТСН. ua розповів військовий експерт Петро Черник.

“Я не думаю, що турецькі солдати візьмуть участь у прямому зіткненні, але Азербайджан “буде накачуватися” турецькими безпілотними системами.”Байрактар” зарекомендував себе, як один із найкращих безпілотників середнього класу. Він може нести до чотирьох керованих ракет чи самонавідних бомб. Але також Туреччина сама по собі є доволі потужною мілітарною державою, яка може виробляти винищувачі, такі як С-16. Крім того, у них є ціле сімейство власних підводних човнів і ціла низка озброєнь зі стрілецькою зброєю включно. Немає сумнівів, що Азербайджан буде насичуватися турецькою зброєю, і не тільки зброєю, але й всім необхідним військовим обладнанням, і навіть грошима. Я вже не кажу про такі банальні речі, як медикаменти, бронежилети, каски, системи зв’язку і тому подібне”, – каже Черник.

“Загадковий” Іран
Тим часом у ЗМІ з’явилася інформація, що Іран перекидає свої війська до кордону з Азербайджаном.

Як відомо, Іран, який США вважають державою-спонсором тероризму, наразі активно підтримує РФ. Що цікаво, азербайджанці становлять переважне населення Північно-Західного Ірану і є другою за чисельністю після персів етнічною групою країни та найбільшою національною меншиною Ірану.

Проте, на думку Петра Черника, Іран у Карабаському конфлікті залишиться “пасивним спостерігачем”. За його словами, азербайджанська спільнота не має глобального впливу на внутрішню політику Тегерана.

“Якщо говорити про геополітичний контекст, то Іран відчуває себе і прагне стати великим регіональним лідером. Перебуваючи під величезними санкціями, він є частковим союзником Росії. Наголошую – частковим, не повноцінним. Геополітика – складна справа, тут переплетіння безлічі інтересів”, – каже експерт.

За його словами, важливим гравцем в азербайджансько-вірменському конфлікті Іран не стане.

“Скоріше, йдеться про стриманий нейтралітет. Тут основну скрипку будуть грати турки і Росія”, – зазначив Черник.

Передісторія конфлікту у Карабаху
Військовий експерт Петро Черник в інтерв’ю кореспонденту ТСН.ua також розповів передісторію конфлікту. За його словами, Карабаська проблема загострилася ще до виникнення СРСР.

“Карабаська проблема неймовірно довжелезна. Вона має своє коріння далеко за розпадом СРСР, коли загострився конфлікт між вірменами та азербайджанцями. Азербайджанці вважають нагір’я Арцах своїм. А для вірмен воно має сакральне значення, тому що там стоять їхні церкви”, – зазначив експерт.

Петро Черник наголосив, що дипломатичним шляхом конфлікт між двома народами не вирішити.

“На мій погляд, ця проблема ніколи не буде мати жодного дипломатичного врегулювання. Рано чи пізно вона буде вирішена виключно воєнним шляхом”, – зазначив він.

За його словами, азербайджанці мають стратегічну перевагу.

Попереднє загострення в регіоні сталося у березні. 25 березня у Вірменії заявили, що Азербайджан продовжує наступ на Нагірний Карабах у районі села Парух Аскеранського району.

Також бойові дії між Азербайджаном і Вірменією в Нагірному Карабаху поновилися 27 вересня 2020 року.

9 листопада 2020 року було ухвалено угоду між Азербайджаном, Вірменією і Росією про припинення війни. У Нагірному Карабаху було розгорнуто російський миротворчий контингент.