Щороку в Україні підвищуються вимоги до пенсійного віку та стажу. Так, у 2022 році для виходу на заслужений відпочинок у 60 років потрібно відпрацювати офіційно 29 років.

Всі знають, що в Україні пріоритетним показником призначення пенсії за віком є страховий стаж. Так, у 2022 році для виходу на заслужений відпочинок у 60 років потрібно відпрацювати офіційно 29 років, нагадують Факти.

Якщо у людини менш як 15 років страхового стажу, вона може розраховувати на пенсію мінімального розміру — її розмір прив’язаний до прожиткового мінімуму. Але отримувати її можна буде не з 60 років, а з 63 років.

Особливий випадок, коли людина ніде не працювала офіційно (тобто вона взагалі не має страхового стажу). У цьому випадку вона пенсії не отримуватиме — держава платитиме їй допомогу, яка називається «державна допомога тим людям, які не мають права на пенсію».

Розмір допомоги також прив’язаний до прожиткового мінімуму. Він практично збігається з сумою виплат людям, яким не вистачає стажу для повноцінної пенсії. На допомогу можна буде претендувати з 65-річного віку.

Особам, які досягли пенсійного віку, але не мають права на пенсію, виплачується державна грошова допомога у розмірі, що становить різницю між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не більше 100% прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Максимальний розмір тимчасової державної грошової допомоги для пенсіонерів без повного страхового стажу для виходу на пенсію за віком становить 2027 грн. З 1 грудня у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму максимальний рівень допомоги становитиме 2093 грн.

Для призначення соціальної допомоги необхідно звернутися до органів соцзахисту населення за місцем прописки чи фактичного проживання та надати такі документи:
– заяву з пред’явленням документа, що засвідчує особу пенсіонера та його місце проживання;
– індивідуальний податковий номер;
– довідку про наявний страховий стаж (видається в органах ПФУ);
– декларацію про доходи та майно за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги;
– копію рішення про встановлення опіки (при визнанні особи недієздатною);
– копію посвідчення біженця або тимчасової посвідки на проживання (для переселенців);
– довідку про склад сім’ї, видану уповноваженим органом за місцем проживання, зокрема органом місцевого самоврядування.

Якщо соціальна пенсія оформляється не за адресою прописки, має бути додано довідку про неотримання такої допомоги в Управлінні праці та соцзахисту населення за зареєстрованим місцем проживання.