Окупанти, як маніяки знущаються з полонених українських захисників і навіть застосовували на них невідомі препарати. З особливою жорстокістю тортури застосовувалися до офіцерського складу ЗСУ та бійців загону спеціального призначення “Азов”. “Солдати” рф продовжують порушувати Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими, будучи впевненими у своїй безкарності.
Про це повідомила омбудсмен Людмила Денісова у своєму Facebook.
Про це вона дізналась під час моніторингового візиту до закладу охорони здоров’я, де перебувають звільнені з полону українські військові. Більшість із них було взято у полон окупантами під Маріуполем. Вони розповіли омбудсмену про факти катування та жорстокого поводження окупантів.
“Спочатку їх утримували в підвалах та господарських спорудах. Потім етапували до гауптвахти, слідчого ізолятору в місті Донецьку та виправної колонії №120, які розташовані на тимчасово окупованій території. У подальшому наших військових перевели до слідчих ізоляторів Таганрога і Воронежа.
Під час етапування українським воїнам замотували очі скотчем, одягали на голову мішок, зв’язували руки мотузками.
У полоні українських військовослужбовців катували – погрожували вбивством, били та принижували.
Під час допитів українських військовополонених ставили на коліна, били прикладом від автомата по пальцях ніг та відкритих ранах, застосовували плоскогубці, закидали зашморг на шию і душили. Крім того, катували електрострумом, били киянкою та ногами.
Українські військовослужбовці повідомили, що рашисти їм вводили невідомі препарати на літеру «М», після чого вони непритомніли та втрачали пам’ять.
Окупанти змушували українських солдатів вчити вірш “Простите нас, родные россияне”, гімн рф, історію створення герба та прапора рф, інакше – застосовували тортури і катування.
Українські жінки-військовополонені, які утримувалися в Донецькому СІЗО, розповіли, що у камерах, розрахованих на 2-3 особи, їх перебувало щонайменше 17-20. Замість санвузла – відро.
Жінки були позбавлені засобів гігієни та можливості помитися. Стосовно них чинився психологічний тиск – на їхніх очах жорстоко били українських полонених чоловіків. Також полонянок примушували до статевих актів.
Життєво необхідна медична допомога пораненим українським військовослужбовцям не надавалась. Лікар оглянув їх лише перед переміщенням до табору військовополонених у місті Севастополі, де допомогу надавали представники МКЧХ.
Українцям не давали воду, лише 1,5 літра на 30-40 осіб, обмежували у харчуванні – на території ОРДО денний раціон складався зі шматка хліба і сала. Інколи даючи м’ясо рашисти знущалися і казали, що воно «людське».
Наші військовослужбовці були позбавлені можливості зв’язатися з рідними. Картки з даними про особу військовополоненого для інформування своєї родини Центрального агентства розшуку МКЧХ, передбачені статтею 70 Женевської конвенції 1949 року, які повинні надсилатися одразу після взяття в полон, були заповнені лише безпосередньо перед обміном”, – розповіла Денісова.
Вона заначила, що вказаними злочинними діями рф порушила права військовополонених, гарантовані положеннями статей 17, 19, 20, 21, 22, 24-27, 29-31, 46, 48, 69-71 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.