Російські військові, які перебували на Київщині, нелюдськи знущалися з мирних жителів, зокрема жінок і навіть неповнолітніх дівчат. Вони катували, били та ґвалтували їх, а потім вішали тіла своїх жертв на деревах.
Про це у коментарі журналісту The Guardian Вероніці Стшижинській розповіла українка Оксана Литвиненко, яка мешкає у польській Варшаві. Такі свідчення звірств окупантів їй показували на фото земляки, які втекли від війни до інших країн.
За її словами, коли жінки на кордоні розповідали про ґвалтування та вбивства, які відбуваються у зайнятих військами РФ містах і селах України, вона подумала, що це лише страшні історії або що вони просто намагалися так раціоналізувати своє почуття провини за те, що покинули своїх чоловіків і синів.
Потім, додала Оксана, кордон перетнула із донькою і правнучкою жінка років 70, яка заявила, що вона з однієї з окупованих територій поблизу Ірпеня та Бучі. Їх лікували добровольці-медики із французької місії. Донька, якій було за 50, хворіла на рак і була дуже знесилена. Лікарі не могли повірити, що хтось “із такою діркою в животі й без бинтів” так відчайдушно хотів втекти від війни, що ризикнув подорожувати стільки годин без медичної допомоги.
Оксані старша українка розповіла, що її онук служив у військовій бригаді, яка першою вирушила до нещодавно звільнених районів. Він фотографував те, що бачив. І коли землячка показала жінці знімки з Київщини, тільки тоді вона у Польщі зрозуміла, що те, що там відбувалося, було гірше, ніж могла собі уявити.
“Він повернувся додому з чергування і благав залишити Україну. Розповів, що російські військові ґвалтують і вбивають жінок. Вона відмовлялася, але коли у відчаї він показав їй фотографії, зрозуміла, що має тікати”, – додала Литвиненко.
На одному зі знімків, які їй показала переселенка, було повішене тіло дівчини на вигляд не більше 14 років. Жінка говорила, що її онук побачив не одну, а багато тіл українок, які звисали з дерев.
“Він йшов лісом у пошуках мертвих тіл, залишених росіянами, підвів голову й побачив цих дівчаток… Усі вони були дуже молоді. Оголені й розірвані”, – констатувала Оксана.
Відомо, що хлопець передав такі самі фото українським слідчим, які збирали докази воєнних злочинів армії РФ в Україні.
“Я була не готова побачити щось подібне. В Україні зараз багато фотографій того, що трапилося в Бучі, але в Польщі вони не набули широкого поширення. Відтоді як вона показала мені це, я думаю, що мій мозок намагався стерти побачене з пам’яті, тому що я навіть не можу відтворити це в умі. Все, що пам’ятаю, це біла пляма у верхньому лівому кутку екрана розбитого телефону”, – розповіла Оксана.
Продовжуючи історію переселенок, вона додала, що після побаченого 70-річна українка поїхала до лікарні, де її донька лікувалася в онкологічному відділенні. Вона увійшла до палати, дістала внутрішньовенну крапельницю і допомогла їй дійти до авто, після чого всі просто поїхали.
“Коли я зустріла їх на кордоні, автомобіль, яким вони їхали, був розбитий. Фар не було, а замість вікон – фольга. Вони подолали весь цей шлях на автомобілі, колеса якого ще оберталися, але на цьому все. Та ця немолода жінка сказала, що після того, як сіла за кермо, вона не зупинялася, поки не виїхала з України… Тепер я продовжую згадувати всіх жінок, яких зустрічала на кордоні, і запитувати себе, через що вони могли пройти”, – підсумувала Оксана Литвиненко.