При зараженні COVID-19 помилкою буде як паніка, так і зайва безпечність; при цьому прийом противірусних препаратів під час лікування – табу, а призначати антибіотики повинен лікар.

Про це виданню “Волинь Online” розповів лікар-інфекціоніст Київської лікарні №4 Євген Дубровський. Він охарактеризував найчастіші помилки, які допускають інфіковані пацієнти під час лікування нової інфекції:

Перша і головна помилка, яку здійснюють пацієнти – це паніка.

Незважаючи на банальність цього твердження, паніка – страшний і грізний шкідливий фактор, який призводить до непередбачуваних наслідків. Суєта, агресія, відчай – вся палітра непотрібних емоцій виливається в непродуктивне русло й завдає шкоди пацієнтові та його близьким, сказав інфекціоніст.

Він зазначив, що стрес впливає і на саму імунну систему. Паніка та страх спонукають людей робити непотрібні дії та вчинки.

Вживати потужні антибіотики на ранніх термінах захворювання.

“Це навіть коментувати не хочеться. Відомо як 2 + 2, що антибіотики не діють на віруси! Яка саме мета приймати їх на перші дні хвороби? Скажете, для профілактики? Це величезна помилка – сотні, сотні пацієнтів надходять в інфекційні стаціонари з пневмоніями на 6-8 добу після вже пропитого курсу антибіотика, часто і не одного! Це не працює. Це призводить лише до антибіотикорезистентності (коли штам збудника хвороби стійкий до дії одного або декількох антибактеріальних препаратів, – ред.) і зайвого отруєння організму”, – розповів експерт.

У протоколі лікування COVID-19 чітко підкреслюється, що антибіотики заборонено приймати для профілактики або для лікування неускладнених форм.

Для призначення антибактеріальних препаратів є показання: характерні зміни в аналізах, рентгенологічна картина, клінічна картина та ін.

“А що відбувається на практиці? Безконтрольний, шалений прийом антибіотиків на короткочасну лихоманку або на просто позитивний тест на COVID-19? Це величезна помилка – нічого ефективного в цих діях немає”, – пояснив Дубровський.

Масове обстеження всіх контактних.

“Постійно чую випадки, коли люди біжать у лабораторії здавати мазочок ПЛР на COVID-19, коли в них на роботі або в оточенні хтось захворів. Навіщо? Є інкубаційний період. Після контакту з хворим повинно пройти не менше 5 діб (у середньому 7-10, максимум 14 діб), щоб людина захворіла й почала виділяти вірус. Який сенс бігти і здавати тести відразу після контакту? Що ми хочемо побачити: негативний результат. І що далі? Він неінформативний!” – обурився лікар.

Він додав, що людина в більшості випадків відчує, що захворіла. Навіть у разі легкої непомітної форми будуть скарги – як мінімум слабкість, втома, невисока лихоманка. Може зникнути смак або нюх.

“Тоді вже стає зрозумілим, хто захворів і кого доцільно обстежити. Пусте, зайве обстеження забирає ваш час і гроші”, – вважає медик.

Бігти до стаціонару.

“Так, цей пункт я розумію і не критикую хворих. По-людськи цілком зрозуміло, що коли в людини немає нормального досвідченого сімейного лікаря – буде паніка і тривога. Треба з кимось поговорити, дізнатися, що робити й отримати рекомендації.

І хоча лікарі стаціонарів просто з ніг валяться від навантаження та кількості звернень, вони надають таку консультативну допомогу, бігаючи від важких хворих у своєму відділенні до натовпу панікерів на пропускних”, – сказав Дубровський.

Він підкреслив, що для стаціонарного лікування є показання, критерії тяжкості. Якщо після огляду не видно небезпечних симптомів або підозри на негативну динаміку, людина повинна лікуватися вдома. Це, як зазначив медик, нормально й цілком оптимально.

“В основному COVID-19 не переноситься важко. Залиште кисневі палати для важких хворих, поважайте тих, кому дійсно потрібна серйозна допомога і тих, хто її надає!” – закликав інфекціоніст.

Але є й інша крайність – безглузда безпечність.

Медик нагадав, що люди у високій групі ризику із супутніми захворюваннями повинні бути обережними й уважними до свого здоров’я.

“Постійно натикаюся на трагічні випадки, коли людина тиждень, два просто згоряє від 40-градусної лихоманки вдома, приймає великі дози жарознижувальних і потім потрапляє в стаціонар у вкрай важкому стані! Навіщо? Саме для таких пацієнтів розгорнута мережа лікарень. Ми оснащені, підготовлені й готові надати допомогу дійсно тим, хто її потребує. Не втрачайте час, звертайтеся вчасно!” – звернувся до українців лікар.

Противірусні.

“Улюблені наші препарати (…) не є препаратами прямої дії на вірус. Вони тільки підсилюють і стимулюють дію нашої імунної системи”, – пояснив Дубровський.

За його словами, COVID-19 – незвичайне захворювання, при якому спостерігається вірусасоційована генералізована імунна відповідь. Це означає, що сам по собі коронавірус не здійснює такого руйнівного впливу на тканини та клітини.

“Біда трапляється, коли організм неадекватно відповідає на чужорідний агент. У разі дисбалансу імунної системи відбувається “неправильна” захисна відповідь. І імунні клітини, вбиваючи вірус, наносять значних пошкоджень власних тканин.

Тому забороняється використовувати препарати, які ще більше роблять імунітет агресивним. Для одних це буде непомітним, але в когось може виникнути патологічна каскадна реакція з боку незбалансованої імунної системи. Тому на противірусні – зараз табу”, – підкреслив медик.

Ну і звичайно КТ (комп’ютерна томографія).

Як сказав лікар, обійти цей пункт “вже просто нечесно”.

“Щоб не вдаватися в складні патофізіологічні тонкощі, треба розуміти одну просту річ: те, що ми бачимо на комп’ютерній томографії у вигляді матових стекол – це не та пневмонія, яку ми боїмося і при якій повинні бути задіяні антибіотики”, – зазначив він. Так, на таку умовну “пневмонію” антибіотики не діють.

Лікар назвав КТ прекрасним високоточним цінним методом, який у контексті COVID-19 використовується дуже часто недоцільно.

“Вражаюча невідповідність стану хворого і КТ-картини, відсутність можливості прогнозувати захворювання, неможливість визначити терміни захворювання, ніякої допомоги у виборі тактики лікування. Абсолютна неможливість визначити динаміку і подивитися на ефективність лікування”, – пояснив він.

На думку інфекціоніста, краще зробити звичайний рентген на 6-7 добу хвороби. З його допомогою можна чітко побачити, чи є бактеріальна пневмонія. Тоді відразу можна приймати рішення про призначення антибіотиків, потім контрольним знімком перевірити ефективність лікування.

“Звичайно, цей список не є вичерпним. Є маса інших моментів, які треба висвітлювати і з якими розбиратися. Ще не всі зрозуміло, не всі є доведеним експериментально. Але важливі позитивні зрушення точно відбулися. Тому будемо розумними, освіченими і спокійними. Паніка і неадекватність ніколи не допомагали продуктивному вирішенню проблем. Будьмо здорові!” – підсумував лікар.