facebook

Двадцятирічний строковик Артемій Рябчук під час стрілянини на “Південмаші” випускав кулі у всіх підряд нацгвардійців – багато з його жертв навіть не були з ними знайомі. Ті, хто вижив, не вірять, що “скромний і небалакучий” солдат міг без причини розстріляти караул, але й версії про “дідівщину” та булінг відкидають.

Подробицями щодо кривавої події у частині 3021 Національної гвардії поділився з ТСН.ua контрактник Ігор Семенченко. Він і військовослужбовиця Жанна Шарова були найтяжчими із п’ятьох постраждалих, яких медики лікарні Мечникова буквально повертали з того світу (щоб переглянути фото і відео, доскрольте новину до кінця).

Ніч, коли ледь не розпрощався з життям, зізнався Ігор, він пам’ятає в деталях. Постріли солдат почув крізь сон.

“Також почув, як кухар впустив каструлі. А потім сам він забігає і кричить: “Там Рябчук з’їхав з глузду, вбив керівника”. Буквально секунда – і Рябчук стоїть у дверях, стріляє в мене. Я встигнув тільки повітря в груди набрати. Він пішов отак стріляти потім в того, хто спав поруч, потім ще в одного і ще”, – розповів поранений.

За його словами, із багатьма, кого застрелив, стрілець особисто не був знайомий. Тож булити, вважає Ігор, вони його не могли.

“Якби він був загнаний і з нього би знущалися, мені здається, стріляв би у тих, хто це робив. А так стріляв по всіх, кого бачив. Керівник, якого він застрелив, взагалі був зі штабу – вони заступають раз на кілька місяців. Той чоловік йому точно нічого поганого не зробив”, – висловив переконання Семенченко.

Розстріляти караул на режимному підприємстві, каже контрактник, це достатньо резонансно. А причини вчинку 20-річного нацгвардійця з Одещини він порадив питати у нього самого: “за що і навіщо”.

Сам хлопець зазначив, що спілкувався із Рябчуком кілька разів і був про нього позитивної думки.

“Коли строковики потрапили в роту й проходили стажування, вони в окремому “кубрику” були. Я зайшов до них і спитав: “Що вам, хлопці, подобається?”. Одразу його виділив, подумав: “От цей тямущий”. Він здоровий, міцний. Ми з ним добре порозмовляли”, – підкреслив Семенченко.

Він додав, що претензій до строковика ніколи не було. Охарактеризував його як скромного і небалакучого, й водночас наголосив: хоче, щоб його покарали.

“Те, що про частину говорять (“дідівщину”, гноблення і доведення до самогубства. – Ред.), це – неправда, я за півтора року з таким не зустрічався. Не хочеться, щоб через його дії страждав ще хтось”, – підсумував поранений контрактник.

Додамо: у цьому ж інтерв’ю із лікарняної палати Ігор Семенченко розповів, що пораненим нацгвардійцям вдалося вижити під час стрілянини завдяки солдату на ім’я Євгеній, який зумів втекти від розправи Рябчука.

Джерело.